Archive for Березень, 2016

Врубель та його сучасники

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

До 160-річчя з дня народження художника

В експозиції виставки, що складається з 39 творів, представлено 12 авторських творів неперевершеного художника і скульптора Михайла Врубеля, а також роботи його видатних сучасників, які працювали на рубежі ХІХ-ХХ століть. Більшість творів було придбано в приватних колекціях у 70-80х роках минулого століття.

Михайло Олександрович Врубель (1856-1910) — один з найвідоміших представників символізму й модерну в російському образотворчому мистецтві. Самобутня манера художника — особливого роду кристалічний малюнок в райдужних тонах з «синьо-бузковими» сутінками світла — остаточно сформувалася в роки його перебування у Києві (1884-1889), де він брав участь у реставрації фресок Кирилівської церкви.

Наприкінці XIX століття життя майстра тісно пов’язане з фігурою мецената Сави Мамонтова і тим феноменом російської культури, який носить ім’я «Абрамцево»: у 1889 році Мамонтов відкриває у своїй садибі гончарну майстерню, де починають виготовляти майоліку — кераміку, покриту непрозорими поливами. Зацікавлений можливостями цього матеріалу, М. О. Врубель наполегливо працює в Абрамцево у 1897-1900 рр. Саме там і були створені роботи, що входять до колекції Художнього музею: «Лель», «Купава», «Садко», «Морський цар», «Волхова» та інші.

В експозиції представлено також «Портрет Тані Васнецової», дочки відомого живописця Віктора Васнецова, який відрізняється стриманою колористичною гамою і в той же час деякою незавершеністю. У 1913 році ця робота експонувалася на ХХ виставці “Союзу російських художників”.

Видатні сучасники Врубеля представлені в експозиції графічними творами. У своїх малюнках олівцем Валентин Олександрович Сєров максимально використовує виразну силу білого паперу. Доведені до мінімуму лінія і штрих несуть в собі точність і гостроту бачення, силу життєвої переконливості («Вовк і журавель», 1890). Але, насамперед, Сєров був видатним портретистом, що створив велику за кількістю і рідкісну за якістю виконання і глибиною характеристик галерею образів сучасників, таких як «Портрет Перцова М.М.» (1907р.).

Твори Зінаїди Євгенівни Серебрякової захоплювали і продовжують захоплювати публіку. Художниця часто зверталася до селянської теми, але в її творах більш відчувається фольклорність та пісенність, ніж реальне життя. Вона ідеалізує своїх героїв, зображує в повній гармонії з природою «Відбілювання полотна», «Літній пейзаж з конями» (1910-ті рр.), «Селянка Курської губернії» (1907р.).

Окрасою експозиції є робота відомого українського художника Михайла Івановича «Казка. Хоровод жуків» (1914р.), створена в стилістиці модерна. Акварель приваблює красою і звучністю барвистих поєднань, тонкою орнаментальною стилізацією рослинних форм.

Виставку доповнюють акварелі Максиміліана Олександровича Волошина, створені художником наприкінці 20-х років минулого століття. У стилістичному відношенні та за своєю тематикою вони утворюють серійну цілісність, дивуючи строгістю відбору мотивів і витонченою майстерністю: «Рівнини гірські поблизу Арматлука», «Осінній вечір», «Окраїні Коктебеля».

Новое изображение

До свята 8 березня

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

«Ти — жінка, ти вічність і мить», «Квіти серед квітів»

До весняного свята краси та жіночості, Міжнародного жіночого дня, Художній музей підготував особливий подарунок для херсонок. Експозиція музею поповнилась одразу двома виставками, що присвячені жінкам: «Квіти серед квітів» і «Ти — жінка, ти вічність і мить», які демонструють бачення жіночої краси представниками різних поколінь художників.

У більшості культур світу, феміністичну тему традиційно пов’язують з цвітінням, родючістю, м’якістю і мінливістю — ці риси характеризують і весняну пору року. Вічне прагнення зрозуміти жіночу природу подарувало світові безцінні жіночі образи.

У відносно невеликій експозиції (16 творів живопису та скульптури ХІХ — початку ХХ ст..) виставки «Ти — жінка, ти вічність і мить» представлено весь спектр жіночих характерів. Ефектність картини «Портрет дівчини у вишиваній сукні» художника Брянського М.В. підсилюється колірними переплетіннями вишитих візерунків національного одягу красуні-українки. Творчість талановитого російського живописця Богданова-Бельського М.П. репрезентовано двома дуже різними, здавалось би, творами: без зайвих деталей костюма, з акцентом на тонкі риси обличчя портрет «Дівчини з прядкою» і портрет відомої оперної співачки Медеї Фігнер — типовий парадний портрет, в якому художник втілює віяння нового часу.

Три твори відвідувачі музею побачать вперше: це портрет Марії Валентинівни Шаляпіної видатного живописця Харитонова М.В., вишуканий «Жіночий портрет» Шарапова Д.П. та незвичний за технікою (замша, пастель) портрет княгині Гагаріної («Дама в рожевому»), виконаний невідомим художником.

Назва другої виставки проекту – «Квіти серед квітів», в експозиції якої представлено 31 твір ХХ ст., не є випадковою. Квіти у живопису – це завжди яскравий і привабливий калейдоскоп фарб і відтінків, що так само надихають художників, як і краса жінки.

Окрасою експозиції є роботи одного з найвідоміших українських художників, нашого земляка, О.О.Шовкуненка. Митець створив ряд чудових полотен, які відрізняються декоративністю, яскравістю кольорів і широким мазком. Серед них і фундаментальні полотна із музейної колекції: «Дівчата з козенятком» (1940), «Натюрморт з гладіолусами» (1974), «Портрет молдованки біля дзеркала» (1936); «Портрет дружини» (1936). Привертає увагу твір І.І. Тартаковського, учня О.О.Шовкуненка – портрет української актриси театру і кіно Катерини Литвиненко, який експонується вперше.

Багато творів пензля наших видатних земляків порадують глядача: твори Толкунова Є.Є. характеризуються неординарним і своєрідним живописним мисленням, у своїх роботах художник демонструє   абсолютно різну жінку: ніжну, загадкову, або навпаки сміливу, вибухову («Тетяна», 1996); Жанрове полотно «Перед зміною» (1965) Штирмера Л.Ш.; «Портрет Л.І. Корсакової», виконаний чудовим майстром психологічного портрета Кідера Ф.І.; квіткові натюрморти Курнакова Г.В.; яскравим доповненням експозиції є ніжний і витончений портрет дівчини у рожевому вбранні Невельштейна С.Г. («Люся», 1975).

Тартаковський  П-т ЄП Литвиненко из муз. коллекции

І.І. Тартаковський. Портрет української актриси Катерини Литвиненко. 1959 р.
Полотно, олія.