Archive for Декабрь, 2016

Реалізм у мистецтві ХІХ-поч.ХХ ст.

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В експозиції  представлено 85 творів мистецтва, виконаних видатними українськими та російськими живописцями і скульпторами, які прийняли і втілили у своїй творчості нові  віяння так званого критичного реалізму. Деякі живописні полотна, з різних обставин, ніколи не були представлені на виставках і експонуються вперше.

У другій половині ХІХ ст. критичне відношення до дійсності, яскраве відображення громадянської  та моральної позиції, гостросоціальна направленість стають характерними для образотворчого мистецтва, в якому формується нова художня система бачення — реалізм.

На рубежі 1860-70рр. у російському та українському живописі відбувається перелом, який відобразився у тісному зближенні мистецтва з передовою громадською думкою.  На відміну від відживаючого академічного напряму виник новий прогресивний напрям, який  справив значний ідейно-естетичний вплив на національні культури. У 1870 році було створено Товариство  пересувних художніх виставок, яке закономірно продовжило розвиток демократичних і реалістичних пошуків художників.  Домінуючим жанром у передвижників  став побутовий жанр, який  правдиво передає повсякденне життя людей.  Усі класи, усі прошарки суспільства того часу показані ними у всій життєвій переконливості. Стверджуючи першість змісту у творі, члени Товариства надзвичайно вимогливо ставилися до форми, художньо пластичного вирішення ідейних завдань.

Ідея  створення організації Товариства передвижників, перша виставка якого відкрилася 29 листопада 1871 року у Петербурзі,  належить росіянину Мясоєдову Г.Г., який багато часу прожив на Україні, в Полтаві, де і був похований. Саме він став  автором статуту ТПХВ і залишався незмінним членом правління протягом  сорока років. Але перш за все Мясоєдов був художником.  (В бурю. 1904; Питання. Друга половина XIXст.).

Глибокий слід залишили передвижники в історії українського образотворчого мистецтва. Товариство ідейно й організаційно об’єднало розпорошені та нечисленні на перших порах українські художні сили.  Під безпосереднім впливом  передвижників в Одесі, Києві та інших містах виникли місцеві товариства художників, які ставили перед собою завдання аналогічні передвижницьким. Найбільш послідовним і дійовим у цьому відношенні було Товариство південноросійських художників в Одесі (1890). Багато робіт митців цього об’єднання представлено в колекції музею, а  невеличкий, дуже сонячний етюд одного з його активних членів – Дворникова Т.Я. прикрашає експозицію виставки (На терасі. Кінець XIX ст.).

Чудовим знавцем життя і побуту українського села був киянин Пимоненко М.К. В його полотнах завжди відчувається любовне ставлення до простих людей і до природи рідного краю. Недаремно І.Рєпін називав Пимоненка «живим зображувачем України». В експозиції  представлено жанрове, сповнене динаміки, полотно «Вербна неділя», в якому автор намагається надати глибоку психологічну характеристику  відразу цілої групи людей. (Вербна неділя. Друга половина XIX ст.).

Вірним традиціям передвижницької пейзажної школи завжди залишався киянин Крижицький К.Я., який писав природу без прикрас, виключно такою, якою він її бачив (Зимовий пейзаж з млинами. 1900).

Особливий інтерес представляє полотно одеського  живописця Столиці Є.І., судячи з усього, створене ним під час його участі в експедиції адмірала Макарова С.Й. в північні широти Арктики, зокрема на острів Шпіцберген. Майстром була написана велика серія полотен і етюдів на полярну тематику (Північний пейзаж. 1910).

Окрасою виставки є великомасштабні полотна художників-реалістів і майстрів історичного жанру Золотникова Ф.О. «Зустріч молодих» (за виконання у 1912р. цієї роботи Золотников одержав звання художника) та Шарапова Д.П. «Поцілунковий обряд» (копія з відомого історичного полотна Маковського К.Є. 1904).

Експозицію виставки прикрашає багато  пейзажів, дуже різних за тематикою та манерою виконання, але усі полотна об’єднує єдине – велика любов до рідної землі, яка є невичерпним джерелом натхнення для усіх художників того часу (Боголюбов О.П. «Море»; Бялиницький-Біруля В.К. «Місячна ніч у селі». 1918; Дубовський М.Н. «Зимовий пейзаж»;  Жуковський С.Ю. «Осінь у парку». 1916; Єндогуров І.І. «Лісова річка»; Корін О.М. «Місячна ніч на річці»; Єгорнов С.С. «Пейзаж». 1901  та інші).

Експозицію виставки, як завжди, доповнюють скульптурні твори, виконані відомими майстрами малої пластики, членами і експонентами ТПХВ — Забелло П.П. (Єрмак. 1889), Ліберіхом М.І.(Ведмідь. 1914), Соловйовою О.А. (Гоголівські персонажі. 1906) та інших.

kryzhitskij

К.Я. Крижицький. Зимовий пейзаж з вітряками.1900 р.

naumov

О. А. Наумов. У мирового судді.