Нова виставка «Пізнай себе» до Дня міста Херсона

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

11 вересня в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка відбулося урочисте відкриття першої, у стінах музею, персональної виставки «Пізнай себе» молодого херсонського художника Валерія Кописова.

З привітальним словом  на вернісажі виступили заступник голови ХОДА Світлана Чепіга, начальник Управління культури Світлана Думинська. Заступник директора з наукової роботи Владислава Дяченко та завідувач науково-експозиційним відділом Наталя Кольцова розповіли про творчу біографію художника та зміст виставки.

Виступаючі наголошували на тому, що важливо давати можливість молодим художникам показувати свою творчість у стінах музеїв, відкривати нові імена в сучасному мистецтві, залучати до музею різноманітну аудиторію. Заступник голови ХОДА Світлана Чепіга відмітила, що зі свого боку буде активно підтримувати та сприяти поглибленню співпраці молодих митців та Художнього музею.

Сам автор, представляючи свою виставку та розповідаючи про концепцію, закладену в неї, відзначив, що пізнання себе важливе не лише для кожної окремої особистості, але і соціуму загалом: «Пізнай себе і суспільство буде більш цікавим та гармонійним».

На відкритті були присутні художники-учасники Всеукраїнського пленеру на базі факультету Культури і мистецтв ХДУ, творча молодь Херсона, численні представники місцевих ЗМІ.

Завітайте на виставку!

#art_museum_ks #этоХерсон #цеХерсон #явхерсоне #khersonin#z_kherson #kherson #kherson_wow #kherson_news #rest_in_kherson#top_kherson #iseekherson #kherson_blog #khersononline #khersongram#kherson24 #kherson_lifestyle #khersontoday #kherson_life #visualkherson#timeout_kherson #ukraine_life_style #made_in_kherson #masterpiece #art#inspiration #excibition

 

«Боротьба і Муки. Польські громадяни під час ІІ Світової війни»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

30 серпня в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка відбулося урочисте відкриття історико-художнього фотопроекту  «Боротьба і Муки. Польські громадяни під час II Світової війни» за участі Консула РП Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі пана Анджея Шмідтке.

Виставка є розповіддю про польський досвід II Світової війни, яка надає особливої ваги зображенню трагізму історичних подій й боротьбі народу за повернення собі незалежної батьківщини. Її мета – наблизити до нас образи польських громадян, які першими зустріли фашистську навалу і залишились наодинці  перед лицем переважаючої сили агресорів.

На світанку 1 вересня 1939 року нападом Німецького Рейху на Польщу розпочалася II Світова війна. Спершу вона охопить Європу, а поширившись на цілий світ, призведе до найбільшої катастрофи в історії людства.

За тиждень перед початком війни, 23 серпня 1939 року, Гітлер і Сталін підписують пакт, відомий усім як Пакт Ріббентропа-Молотова. Його складовою частиною є таємний протокол, що суперечить міжнародному праву, про розділ сфер впливу у Центральній та Східній Європі. 17 вересня 1939 р. східну частину Польщі займає Червона Армія. Союз Гітлера зі Сталіним тривав до 22 червня 1941 року, коли Німецький Рейх напав на СРСР.

Жах найстрашнішої з воєн триватиме майже 6 років і забере життя кільканадцяти мільйонів невинних жертв. Пам’ять про цю трагедію єднає покоління і віддає шану жертві, яку принесли наші предки.

Виставка є зібранням свідчень польської боротьби з тоталітарними системами, надзвичайної любові до свободи, самовідданості у спасінні інших, героїзму солдатів і цивільного населення, братерства зброї й боротьби за свободу інших країн. Представлені у рамках виставки особистості, місця й події дають змогу зрозуміти драму польського населення перед лицем історичного катаклізму, яким була друга світова війна, від початку якої саме спливає 80 років.

Виставка була підготовлена Гданським Музеєм Другої Світової Війни у співпраці з Інститутом Польським у Києві і буде репрезентована у Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О.Шовкуненка  завдяки зусиллям Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі, готовності адміністрації музею до плідного співпраці в рамках міжнародного співробітництва і культурних зв’язків Польщі з Україною.

Виставка православної ікони та церковної старовини

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Вставку «Православна ікона та церковна старовина» приурочено до Дня апостолів Петра і Павла, який відзначається 12 липня. В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського художнього музею.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису. З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своїм призначенням вона наділена великою сакральністю, бо несе в собі максимальне наближення до божественного прототипу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність, має властивості благодаті, захищає і зцілює. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. XIX ст.).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі. XIXст.; Страждання святих вликомучеників Киріака і Улити. ХІХст).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний. XIX ст.).

Експозицію доповнено зразками церковного декоративно-ужиткового мистецтва  (хрести, свічники, складні, натільні образки та ікони).

 

Анонс до Дня Конституції України

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Шановні відвідувачі!

До святкування Дня Конституції України, 28 червня запрошуємо Вас на День відкритих дверей у музеї! Вашій увазі буде представлено наступні виставки:

«Набуття суб’єктності» — персональна виставка сучасного українського художника Віктора Сидоренка;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

«Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.» — живопис, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво з колекції музею;

«Семантичний сюрреалізм Михайла Толстих» — персональна виставка живопису Михайла Толстих;

«Чарівні кольори Анатолія Бикова» — персональна виставка Анатолія Бикова, присвячена 80-річчю майстра.

Музейна експозиція працює з 9:00 до 16:00.

28 червня о 12:00 запрошуємо Вас також відвідати відкриту екскурсію «Українське мистецтво живопису». Екскурсія пройде у залах експозиції музею ХІХ – ХХ ст. Під час заходу буде розглянуто виникнення українських мистецьких шкіл та творчих художніх об’єднань Києва, Харкова, Одеси на прикладах життя та творчості таких майстрів пензля як Микола Пимоненко, Володимир Орловський, Евгеній Буковецький, Петро Левченко.

Запрошуємо на екскурсію! Вхід вільний.

Також з радістю анонсуємо одну з найцікавіших екскурсій Художнього музею — екскурсію на музейну вежу «Подорож у колиску часу», яка відбудеться 29 червня об 11:30!

Кому буде цікавий цей маршрут?.. Якщо ви любите історію свого міста, милуєтесь архітектурою початку ХХ століття, не можете байдуже пройти повз гарний будиночок — записуйтесь не вагаючись! А ще на вас чекатиме трохи дива… та Хранителька часу, яка має свої таємниці. Запрошуємо дорослих та дітей від 12 років! Вартість — 80грн. Екскурсійна група має обмежену кількість учасників, записатись можна за телефонами: 050-917-56-76, (0552)49-31-64.

Віктор Сидоренко. «Набуття суб’єктності»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

13 червня в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка відбулось відкриття виставки сучасного українського художника Віктора Сидоренко «Набуття суб’єктності». До експозиції увійшло 35 творів живопису, графічні роботи та скульптура.

Виставку відкрила директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко. Привітали автора та свої враження від виставки виказали заступник голови Херсонської обласної ради Оксана Рукавішнікова, начальник Управління культури Світлана Думинська, члени піклувальної ради музею — Вікторія Гавренкова та Юрій Рожков. За словами виступаючих, виставка Віктора Сидоренка — це справжня культурна подія для Херсона.

Експозиція здатна зацікавити і допитливу молодь, і людей різного віку та світогляду, які прагнуть для себе та своєї країни оновлення, набуття нових смислів. Автор проекту розповів про ідею виставки та її головного персонажа, представив експонати та відповів на численні питання публіки та преси. «Набуття суб’єктності» — це тема, над якою художник працює вже багато років. Персонаж, який є присутнім на полотнах та в скульптурі — напіводягнений чоловік в нижній білизні, яку у нашій країні протягом майже століття носили всі соціальні верстви.

На виставку завітали художники — члени спілки НСХУ в Херсонській області, викладачі та студенти мистецьких спеціальностей херсонських вишів, курсанти Херсонської морської академії, творча молодь міста, блогери та представники ЗМІ.

Віктор Сидоренко — український художник, куратор, народний художник України та Заслужений діяч мистецтв України, академік Національної академії мистецтв України, професор. У 2003 році представляв Україну на 50-й Венеційській бієнале з проектом «Жорна часу».

Концепцію виставки «Набуття суб’єктності» автор описує так:

«Для нашого суспільства все ще залишається актуальним питання вибору, ми все ще перебуваємо в транзитному стані переходу між радянським минулим і капіталістичним сьогоденням. Ми ще досі не можемо набути суб’єктності. Нам не дано втекти зі свого минулого, яке стає підсвідомістю сьогодення, і не дано перехитрити майбутнє. Людині не дано привласнити минуле, воно належить їй так само, як і іншим. Тому самоідентифікація, «перевірка достеменності», нескінченна звірка з самим собою актуальні у всі часи.

Головна тема, над якою я працюю вже багато років, досліджуючи і розвиваючи її образні смисли, визначилася у 1996 році, у проекті «Амнезія», де вперше з’явився мій персонаж – напіводягнений чоловік в нижній білизні, яку у нашій країні майже протягом століття носили всі соціальні верстви. Тоді, переживаючи складний і багато в чому незавершений і до сьогодні процес національного самовизначення, Україна відкидала своє радянське минуле, прагнула викреслити його з колективної пам’яті. Однак неусвідомлений, ще не проаналізований досвід повертається в суспільну свідомість незжитими міфами і соціальними комплексами.

Ми живемо в епоху прозорості, яка викриває ілюзії і переосмислює весь культурний і ціннісний багаж. Розвінчана чергова прекрасна ілюзія – ілюзія свободи. Свобода переходить в розряд абстрактних ідей, яким не судилося збутися. Пошук необмежених можливостей свободи – завдання мого персонажу. Світова наука, як відомо, досі не запропонувала чіткого визначення «людини», тому мистецтво мусить пропонувати свої версії.»

Завітайте до музею! Познайомитись із роботами художника можна буде до 13 липня.