Виставка кабінетної скульптури

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Херсонський обласний художній музей ім.О.О.Шовкуненка запрошує на нову виставку! Вишукана кабінетна скульптура минулих століть прикрашає велику концертну залу музею.

000

Західноєвропейські та російські скульптори ХІХ — початку ХХ віку створювали надзвичайно тонкі та майстерні композиції. У наші часи також знаходиться чимало шанувальників так званої "пластики малих форм", призначеної для прикраси інтер'єру.

На виставці "Кабінетна скульпура ХІХ — початку ХХ ст." представлено 24 твори, досить різноманітні за тематикою: сцени полювання, античні сюжети, портретний та анімалістичний жанри, втілені в бронзі та чавуні. Наші відвідувачі вже знайомі з мистецтвом кабінетної скульптури, яка прикрашає постійну експозицію музею. На виставці можна побачити як нові, так і вже знайомі твори Петра Клодта, Миколи Ліберіха, Марка Антокольського, Італо Грізеллі, П'єра Жюля Мена та інші.

001

002

005

003

004 

Виставка Беати Куркуль «Україна. Кордон. АТО»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Маємо одразу декілька чудових новин для тих, хто планує відвідати наш музей! Сьогодні відкривається виставка Беати Куркуль "Україна. Кордон. АТО"  і з цієї нагоди 6 липня — День відкритих дверей.

Творчість пані Беати не схожа на інші, у своїх графічних картинах художниця змогла закарбувати емоцію та миттєві хвилювання, розпач і любов кожного з воїнів, які захищають кордони України в зоні проведення АТО. Споглядаючи ці постаті, наступні покоління рівнятимуться на цих мужніх чоловіків і братимуть приклад саме з них. Герої картин – це не уявні образи, а діючі військовослужбовці. Декого з героїв своїх сюжетів вона знає особисто і створювала картини саме для них. 

Окрім творчості, пані Беата займається також і волонтерською діяльністю та допомагає прикордонникам, які зараз беруть участь в антитерористичній операції. Україна бореться і не здається – зокрема й на картинах нашої талановитої сучасниці.

Father's_Daughter

Виставку "Україна. Кордон. АТО" можна буде побачити найближчим часом в Художньому музеї. Як зазначила художниця, ці картини не покинуть Херсонщину — 20 творів буде подаровано Азово-Чорноморському регіональному управлінню, серію робіт Беата Куркуль передасть до фондів музею. 

Довідка: Беата Куркуль раніше жила у Литві і працювала медичним працівником. Вісім років тому одружилась з українцем і переїхала до Києва. Завжди захоплювалась образотворчим мистецтвом. Працює в напрямі комп’ютерної графіки (старший художник в студії комп’ютерних ігор). Під впливом подій в Україні створила серію картин на військову тематику, зокрема присвячених прикордонникам, Збройним Силам та Національній гвардії України. Перша персональна виставка відбулася 20 липня 2015 року.






Творчий вечір Далі Тарайлєнє «Любов промовляє звідти»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Новое изображение-1

26 травня о 15.30 у приміщенні музею в рамках проведення днів Литви у Херсоні відбудеться творчий вечір відомої литовської поетеси, драматурга, співачки, громадського діяча Далі Тарайлєне. Вечір буде відкрито презентацією виставки творів декоративно-ужиткового мистецтва сучасних литовських майстрів, а також слайд-шоу світлин литовського фотохудожника  Юозаса Валюшайтіса. В програмі заходу вокальне виконання литовських національних пісень та класичного репертуара, авторське читання віршів, спілкування з аудиторією.

До Дня Європи — виставка творів Антоні Міро

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

­­­  Серед багатьох імен каталонських художників не можливо не згадати ім’я Антоні Міро, талановитого живописця, графіка, скульптора з Валенсіїї, який вдало використовує у своїх роботах елементи поп-арту ( поп-арт – напрям в образотворчому мистецтві Західної Європи і США, що виник у 1950-1960 рр. як  реакція заперечення на абстрактний експресіонізм).

Антоні Міро народився в 1944 році  у місті Алькой, у родині ремісників, в якій цінували та поважали працю. Його батько заснував першу у місті  металообробну майстерню, мати була модисткою. В майстерні батька, де в юнацькі роки працював Антоні, він познайомився з властивостями багатьох матеріалів і фарб, що сприяло його наступним творчим пошукам. Щодо покликання, то воно відкрилося митцеві ще в дитинстві: все своє дозвілля присвячував він улюбленому заняттю – малюванню. Художню освіту йому замінив єдиний вчитель, місцевий художник Вісент Мойя, під керівництвом якого хлопець засвоїв школу малюнка, віддавши належне традиційним жанрам – портрету, пейзажу, натюрморту. Наступні роки А.Міро присвячує виробленню лаконічній, аж до стилізування, надзвичайно виразної лінії малюнка, а також експериментуванню  з кольором.  До своєї першої  персональної виставки у 1965 році митець виконує першу художню серію «Оголені» і виступає засновником мистецького угрупування алькойських художників «Алькой-арт». Подальший творчий  шлях художника – складний, збагачений засвоєнням традицій реалістичного мистецтва і найкращими здобутками авангардистських напрямків у мистецтві.

Новое изображение

В експозиції представлено графічні твори А.Міро початку 90-х років, які належать до серії «VIVACHE». Вони  були подаровані музею у 1996 році херсонцем Олександром Журбою, який декілька років листувався  з художником і, в свою чергу, отримав від нього ці твори у подарунок.

Всього в колекції музею 33 графічних аркуша, виконаних у техніках кольорової літографії і метало графіки, які вражають своєю досконалою майстерністю і естетичним смаком. У своїх творах автор не стільки відображає оточуючий його світ, скільки створює нову художню реальність, яку можна зіставити з сучасним життям. Він так будує композиції своїх робіт, що  навіть незначні деталі  набувають важливого смислового значення. В кожному окремо взятому творі майстра іноді об’єднуються різні художні тенденції, що робить неоднозначним сприйняття сюжетів, потребує  ментальної гри, де глядачеві надається можливість самостійно домислювати художній образ, на основі асоціацій відтворювати його разом з автором, який то з почуттям доброго гумору, або навпаки іронічно  ставиться до зображуваного.

Улюбленим композиційним прийомом для художника є великомасштабне зображення, як у кінокадрі, з узагальненим, не перевантаженим зайвими  сюжетними подробицями фоном, поданий локальним кольором. Митець блискуче придумує назви своїм роботам, які іноді стають своєрідним ключем для їх розуміння.

Південне сонце Каталонії, Середземноморське узбережжя, пам’ятники  античного мистецтва  і модерної архітектури Гауді, історичні персонажі і працьовитий народ найшли своє відображення у роботах  «Приплив»(1995), «Плетене взуття»(1991), «Димарі»(1991) та інших.

нов. изоб.

Твори Антоні Міро мають глибинний національний характер. Теми данини трудівникам і любові до рідної Каталонії  розвинуті у кольорових  літографіях  «Коваль»(1991) та «Обман-ілюзія»(1991).

Свідоме відчуття себе як особистості, переплетене з елементами ментальної гри з глядачем, постає в його блискучих офортах «Це не Міро»(1991), «Це не Далі»(1991), «Це не Моранді»(1991).

Дивосвіт Марії Приймаченко

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Вперше в Херсоні мистецький фонд «Артанія» (м. Київ) та народний художник України Анатолій Мельник презентує 55 оригінальних творів Марії Приймаченко з приватних колекцій України. Урочистий вернісаж за участі керівників міста і області відбудеться 20 травня о 16.00.

Новое изображение-2пр

Творчість Марії Приймаченко відносять до такого популярного напрямку сучасного мистецтва як наїв. Проте, у творах художниці дивовижний світ образів, породжених щирою дитячою фантазією та безпосередністю світосприйняття, органічно поєднується з багатовіковими традиціями українського народного мистецтва, зокрема, мотивами вишивки, стінопису, розпису побутових речей. Художниця малює свої картини на папері яскравими фарбами, використовуючи контрастні поєднання кольорів, застосовуючи характерні орнаментальні мотиви та художні прийоми народного розпису.

Цікаво, що кожен твір художниці на звороті супроводжується віршованими примовками, які відображають зв’язок образно-художньої мови майстрині з усної народною творчістю: «Весняний звір котика зловив» (1987), «Галина убирається, гостей сподівається» (1992), «Моя хата жде солдата, вже напрала, вже наткала…(1989) тощо.

Новое изображение-пр

Ім’я Марії Приймаченко в історії українського мистецтва стоїть поряд з Катериною Білокур, Ганною Собачко та іншими майстрами-самородками, творчість яких належить до кращих здобутків народного генію. Її творчістю захоплювалися відомі художники Пабло Пікассо, Микола Глущенко, письменники Микола Бажан, Михайло Стельмах та ін.Твори Марії Приймаченко зберігаються в музеях та приватних збірках як в Україні, так і за кордоном.