До Дня Європи — виставка творів Антоні Міро

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

­­­  Серед багатьох імен каталонських художників не можливо не згадати ім’я Антоні Міро, талановитого живописця, графіка, скульптора з Валенсіїї, який вдало використовує у своїх роботах елементи поп-арту ( поп-арт – напрям в образотворчому мистецтві Західної Європи і США, що виник у 1950-1960 рр. як  реакція заперечення на абстрактний експресіонізм).

Антоні Міро народився в 1944 році  у місті Алькой, у родині ремісників, в якій цінували та поважали працю. Його батько заснував першу у місті  металообробну майстерню, мати була модисткою. В майстерні батька, де в юнацькі роки працював Антоні, він познайомився з властивостями багатьох матеріалів і фарб, що сприяло його наступним творчим пошукам. Щодо покликання, то воно відкрилося митцеві ще в дитинстві: все своє дозвілля присвячував він улюбленому заняттю – малюванню. Художню освіту йому замінив єдиний вчитель, місцевий художник Вісент Мойя, під керівництвом якого хлопець засвоїв школу малюнка, віддавши належне традиційним жанрам – портрету, пейзажу, натюрморту. Наступні роки А.Міро присвячує виробленню лаконічній, аж до стилізування, надзвичайно виразної лінії малюнка, а також експериментуванню  з кольором.  До своєї першої  персональної виставки у 1965 році митець виконує першу художню серію «Оголені» і виступає засновником мистецького угрупування алькойських художників «Алькой-арт». Подальший творчий  шлях художника – складний, збагачений засвоєнням традицій реалістичного мистецтва і найкращими здобутками авангардистських напрямків у мистецтві.

Новое изображение

В експозиції представлено графічні твори А.Міро початку 90-х років, які належать до серії «VIVACHE». Вони  були подаровані музею у 1996 році херсонцем Олександром Журбою, який декілька років листувався  з художником і, в свою чергу, отримав від нього ці твори у подарунок.

Всього в колекції музею 33 графічних аркуша, виконаних у техніках кольорової літографії і метало графіки, які вражають своєю досконалою майстерністю і естетичним смаком. У своїх творах автор не стільки відображає оточуючий його світ, скільки створює нову художню реальність, яку можна зіставити з сучасним життям. Він так будує композиції своїх робіт, що  навіть незначні деталі  набувають важливого смислового значення. В кожному окремо взятому творі майстра іноді об’єднуються різні художні тенденції, що робить неоднозначним сприйняття сюжетів, потребує  ментальної гри, де глядачеві надається можливість самостійно домислювати художній образ, на основі асоціацій відтворювати його разом з автором, який то з почуттям доброго гумору, або навпаки іронічно  ставиться до зображуваного.

Улюбленим композиційним прийомом для художника є великомасштабне зображення, як у кінокадрі, з узагальненим, не перевантаженим зайвими  сюжетними подробицями фоном, поданий локальним кольором. Митець блискуче придумує назви своїм роботам, які іноді стають своєрідним ключем для їх розуміння.

Південне сонце Каталонії, Середземноморське узбережжя, пам’ятники  античного мистецтва  і модерної архітектури Гауді, історичні персонажі і працьовитий народ найшли своє відображення у роботах  «Приплив»(1995), «Плетене взуття»(1991), «Димарі»(1991) та інших.

нов. изоб.

Твори Антоні Міро мають глибинний національний характер. Теми данини трудівникам і любові до рідної Каталонії  розвинуті у кольорових  літографіях  «Коваль»(1991) та «Обман-ілюзія»(1991).

Свідоме відчуття себе як особистості, переплетене з елементами ментальної гри з глядачем, постає в його блискучих офортах «Це не Міро»(1991), «Це не Далі»(1991), «Це не Моранді»(1991).

Дивосвіт Марії Приймаченко

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Вперше в Херсоні мистецький фонд «Артанія» (м. Київ) та народний художник України Анатолій Мельник презентує 55 оригінальних творів Марії Приймаченко з приватних колекцій України. Урочистий вернісаж за участі керівників міста і області відбудеться 20 травня о 16.00.

Новое изображение-2пр

Творчість Марії Приймаченко відносять до такого популярного напрямку сучасного мистецтва як наїв. Проте, у творах художниці дивовижний світ образів, породжених щирою дитячою фантазією та безпосередністю світосприйняття, органічно поєднується з багатовіковими традиціями українського народного мистецтва, зокрема, мотивами вишивки, стінопису, розпису побутових речей. Художниця малює свої картини на папері яскравими фарбами, використовуючи контрастні поєднання кольорів, застосовуючи характерні орнаментальні мотиви та художні прийоми народного розпису.

Цікаво, що кожен твір художниці на звороті супроводжується віршованими примовками, які відображають зв’язок образно-художньої мови майстрині з усної народною творчістю: «Весняний звір котика зловив» (1987), «Галина убирається, гостей сподівається» (1992), «Моя хата жде солдата, вже напрала, вже наткала…(1989) тощо.

Новое изображение-пр

Ім’я Марії Приймаченко в історії українського мистецтва стоїть поряд з Катериною Білокур, Ганною Собачко та іншими майстрами-самородками, творчість яких належить до кращих здобутків народного генію. Її творчістю захоплювалися відомі художники Пабло Пікассо, Микола Глущенко, письменники Микола Бажан, Михайло Стельмах та ін.Твори Марії Приймаченко зберігаються в музеях та приватних збірках як в Україні, так і за кордоном.

Врубель та його сучасники

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

До 160-річчя з дня народження художника

В експозиції виставки, що складається з 39 творів, представлено 12 авторських творів неперевершеного художника і скульптора Михайла Врубеля, а також роботи його видатних сучасників, які працювали на рубежі ХІХ-ХХ століть. Більшість творів було придбано в приватних колекціях у 70-80х роках минулого століття.

Михайло Олександрович Врубель (1856-1910) — один з найвідоміших представників символізму й модерну в російському образотворчому мистецтві. Самобутня манера художника — особливого роду кристалічний малюнок в райдужних тонах з «синьо-бузковими» сутінками світла — остаточно сформувалася в роки його перебування у Києві (1884-1889), де він брав участь у реставрації фресок Кирилівської церкви.

Наприкінці XIX століття життя майстра тісно пов’язане з фігурою мецената Сави Мамонтова і тим феноменом російської культури, який носить ім’я «Абрамцево»: у 1889 році Мамонтов відкриває у своїй садибі гончарну майстерню, де починають виготовляти майоліку — кераміку, покриту непрозорими поливами. Зацікавлений можливостями цього матеріалу, М. О. Врубель наполегливо працює в Абрамцево у 1897-1900 рр. Саме там і були створені роботи, що входять до колекції Художнього музею: «Лель», «Купава», «Садко», «Морський цар», «Волхова» та інші.

В експозиції представлено також «Портрет Тані Васнецової», дочки відомого живописця Віктора Васнецова, який відрізняється стриманою колористичною гамою і в той же час деякою незавершеністю. У 1913 році ця робота експонувалася на ХХ виставці «Союзу російських художників».

Видатні сучасники Врубеля представлені в експозиції графічними творами. У своїх малюнках олівцем Валентин Олександрович Сєров максимально використовує виразну силу білого паперу. Доведені до мінімуму лінія і штрих несуть в собі точність і гостроту бачення, силу життєвої переконливості («Вовк і журавель», 1890). Але, насамперед, Сєров був видатним портретистом, що створив велику за кількістю і рідкісну за якістю виконання і глибиною характеристик галерею образів сучасників, таких як «Портрет Перцова М.М.» (1907р.).

Твори Зінаїди Євгенівни Серебрякової захоплювали і продовжують захоплювати публіку. Художниця часто зверталася до селянської теми, але в її творах більш відчувається фольклорність та пісенність, ніж реальне життя. Вона ідеалізує своїх героїв, зображує в повній гармонії з природою «Відбілювання полотна», «Літній пейзаж з конями» (1910-ті рр.), «Селянка Курської губернії» (1907р.).

Окрасою експозиції є робота відомого українського художника Михайла Івановича «Казка. Хоровод жуків» (1914р.), створена в стилістиці модерна. Акварель приваблює красою і звучністю барвистих поєднань, тонкою орнаментальною стилізацією рослинних форм.

Виставку доповнюють акварелі Максиміліана Олександровича Волошина, створені художником наприкінці 20-х років минулого століття. У стилістичному відношенні та за своєю тематикою вони утворюють серійну цілісність, дивуючи строгістю відбору мотивів і витонченою майстерністю: «Рівнини гірські поблизу Арматлука», «Осінній вечір», «Окраїні Коктебеля».

Новое изображение

До свята 8 березня

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

«Ти — жінка, ти вічність і мить», «Квіти серед квітів»

До весняного свята краси та жіночості, Міжнародного жіночого дня, Художній музей підготував особливий подарунок для херсонок. Експозиція музею поповнилась одразу двома виставками, що присвячені жінкам: «Квіти серед квітів» і «Ти — жінка, ти вічність і мить», які демонструють бачення жіночої краси представниками різних поколінь художників.

У більшості культур світу, феміністичну тему традиційно пов’язують з цвітінням, родючістю, м’якістю і мінливістю — ці риси характеризують і весняну пору року. Вічне прагнення зрозуміти жіночу природу подарувало світові безцінні жіночі образи.

У відносно невеликій експозиції (16 творів живопису та скульптури ХІХ — початку ХХ ст..) виставки «Ти — жінка, ти вічність і мить» представлено весь спектр жіночих характерів. Ефектність картини «Портрет дівчини у вишиваній сукні» художника Брянського М.В. підсилюється колірними переплетіннями вишитих візерунків національного одягу красуні-українки. Творчість талановитого російського живописця Богданова-Бельського М.П. репрезентовано двома дуже різними, здавалось би, творами: без зайвих деталей костюма, з акцентом на тонкі риси обличчя портрет «Дівчини з прядкою» і портрет відомої оперної співачки Медеї Фігнер — типовий парадний портрет, в якому художник втілює віяння нового часу.

Три твори відвідувачі музею побачать вперше: це портрет Марії Валентинівни Шаляпіної видатного живописця Харитонова М.В., вишуканий «Жіночий портрет» Шарапова Д.П. та незвичний за технікою (замша, пастель) портрет княгині Гагаріної («Дама в рожевому»), виконаний невідомим художником.

Назва другої виставки проекту – «Квіти серед квітів», в експозиції якої представлено 31 твір ХХ ст., не є випадковою. Квіти у живопису – це завжди яскравий і привабливий калейдоскоп фарб і відтінків, що так само надихають художників, як і краса жінки.

Окрасою експозиції є роботи одного з найвідоміших українських художників, нашого земляка, О.О.Шовкуненка. Митець створив ряд чудових полотен, які відрізняються декоративністю, яскравістю кольорів і широким мазком. Серед них і фундаментальні полотна із музейної колекції: «Дівчата з козенятком» (1940), «Натюрморт з гладіолусами» (1974), «Портрет молдованки біля дзеркала» (1936); «Портрет дружини» (1936). Привертає увагу твір І.І. Тартаковського, учня О.О.Шовкуненка — портрет української актриси театру і кіно Катерини Литвиненко, який експонується вперше.

Багато творів пензля наших видатних земляків порадують глядача: твори Толкунова Є.Є. характеризуються неординарним і своєрідним живописним мисленням, у своїх роботах художник демонструє   абсолютно різну жінку: ніжну, загадкову, або навпаки сміливу, вибухову («Тетяна», 1996); Жанрове полотно «Перед зміною» (1965) Штирмера Л.Ш.; «Портрет Л.І. Корсакової», виконаний чудовим майстром психологічного портрета Кідера Ф.І.; квіткові натюрморти Курнакова Г.В.; яскравим доповненням експозиції є ніжний і витончений портрет дівчини у рожевому вбранні Невельштейна С.Г. («Люся», 1975).

Тартаковський  П-т ЄП Литвиненко из муз. коллекции

І.І. Тартаковський. Портрет української актриси Катерини Литвиненко. 1959 р.
Полотно, олія.

До дня Святого Миколая

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

17 грудня о 15.00 у Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О.Шовкуненко відривається виставка «Чарівний світ Юлії Балуди». Для молодої талановитої майстрині це перша персональна виставка. В експозиції представлено 36 робіт — авторські інтер’єрні ляльки та графічні твори.
Юлія Балуда (1981р.н.) отримала освіту в Херсонському училищі культури (спеціальність «Декоративно-прикладне мистецтво») і Херсонському державному університеті (факультет Культури і мистецтва). Захоплення авторською лялькою розпочалося ще в роки навчання. А в 2011 році перша робота майстрині «Стара карусель» зайняла на Міжнародному конкурсі ляльок в Празі третє місце в категорії «Ляльки з твердих матеріалів». З того часу Юлія взяла участь у багатьох міжнародних конкурсах та виставках.
Творчий стиль Юлії Балуди є впізнаваним і оригінальним. Використовуючи в роботі як сучасні (paperclay) так і класичні матеріали (пап’є-маше), вона приділяє особливу увагу підбору кольорів для розпису. У створенні ляльки, що триває не менше місяця, майстриня використовує олійні фарби, бісерну вишивку, текстильні елементи.
Складна техніка виконання і невеликі розміри ляльки — таке поєднання в «ляльковому світі» зустрічається рідко. Її ляльки — це персонажі казкового, фантастичного світу. Вони зворушливі і добрі, заворожують своєю теплотою і самобутністю. Кожна лялька створена завдяки багатій творчій фантазії автора та має свою історію.
За словами майстрині — кожна лялька створена з думкою нагадати дорослим про існування світу, у якому досі мешкають чарівні феї, персонажі казок та епосу, а дітям — долучитися до об’ємно-декоративного простору творчості.

кукла-1

кукла-2