В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у Православ’ї.

З прийняттям у 988 році Християнства, до Київської Русі з Візантії були привезені перші ікони, як невід’ємний атрибут релігійного  культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Розвиток іконографічних типів  займав чималий відрізок часу. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своєю суттю ікона є сакральною річчю, бо має статус священного образу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі – це дерев’яна дошка  як основа для зображення, паволока – тканина, яка наклеюється на дошку, темперні фарби на яєчному жовтку,  олифа або лак.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи художніх прийомів. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи із зображенням найбільш шанованих у Православ’ї образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів («Спас у Силах». XVII ст., «Богоматір Феодоровська». XIX ст., «Богоматір Одигітрія». Поч. XXст., «Іоанн Богослов у мовчанні». Поч. XIX ст., «Миколай Чудотворець». XIX ст. та інші).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя («Святий Миколай Чудотворець з житієм» у срібному окладі XIXст., «Св. Великомучениця Варвара з житієм». Перш. пол. XIX ст.).

«Пророк», «Апостол Пилип», «Євангеліст Лука» є прикладами ікон «північного письма» XVIIст. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої, у свій час, характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Чудо Св. Георгія про змія з Апостолами Петром і Павлом». XIX ст., «Причастя. Христос-Виноградар» XIXст., Богоматір «Вгамуй мої печалі» XIXст., «Апостол Андрій Першозваний». XIX ст., «Коронування Діви Марії». XIXст.).

Особливу увагу привертає ікона «Христос і самарянка» (поч. XIX ст.). Цей твір,  виконаний невідомим українським майстром в академічному стилі, є подарунком музею відомого колекціонера і мецената Е.Фальц-Фейна (князівство Ліхтенштейн).

Доповненням експозиції є оклади, виконані з дорогоцінних металів.

Св. Пророк Захарія і цар Давид. Початок ХІХ ст.

Богоматір Одигітрія. Початок ХХ ст.

Христос і самарянка. Перша половина ХІХ ст. Дар Е. Фальц-Фейна

До Дня художника України

До 45-річчя Херсонської обласної організації НСХУ

В експозиції представлено 17 живописних робіт з колекції музею. Митці Херсонщини беруть активну участь у художньому житті України, збагачують свій досвід, формують традиції, що відображають розвиток мистецтва нашого краю.

У 1971-му році, в рік створення обласної спілки, до міста приїхав наш земляк  Толкунов Є.Є., який через кілька років наполегливої  праці був прийнятий в її ряди.  Особлива творча манера художника робить його дуже впізнаваним. Свій живопис митець будує на гармонійному співвідношенні лінійного ритму  і стриманої тонально-кольорової організації полотна, віддаючи перевагу використанню незвичайних колірних поєднань і широкому пластичному мазку.

Важливу роль у творчості Толкунова грає портрет. За свій довгий творчий шлях художник створив велику галерею зображень небайдужих йому людей, серед яких досить багато полотен він присвячує саме своїм колегам «по цеху». Здатність до глибокого психологічного аналізу та філософського осмислення життєвого призначення його персонажів — найяскравіше відображені саме у портретах. Їх відрізняє тематичне розмаїття, багата гама почуттів і переживань, цікаві експерименти в області форми й колориту, сміливий політ фантазії і повага до ближнього.

Художник звертається і до автопортрету. Цей жанр має свої складності й особистості. Митець і модель злиті в одному обличчі, тому художник найчастіше змушений вдаватися до головного свого посередника – дзеркала. У той же час, не пов’язаний процесом позування, він зосереджений на головному завданні автопортрету — розкритті свого духовного світу, осягненні характеру, своїх уподобань і нахилів (Автопортрет. 1987)

До цього ж жанру звертається Пузік Г.Б., але його «Автопортрет» (1989), виконаний у вохристій гамі, є дещо статичним і більш розповідним.

В експозиції представлені також мажорно-реалістичний, виконаний у кращих традиціях радянського мистецтва ІІ половини ХХ сторіччя, «Автопортрет» (1972) Штирмера Л.Ш. та декілька полотен неперевершеного колориста, рисувальника, філософа і гуманіста Кідера Ф.І.  У мистецтві портрета він показав себе  майстром, добре обізнаним з досягненнями цього жанру. Талант Кідера –  широкий і багатоплановий. В своїх образах він уникає невизначеності і розпливчатості, малюнок митця завжди енергійний, виконаний міцною рукою. Всі його художні засоби сприяють розкриттю головних рис характеру людини.  Глибокого філософського сенсу батьківської любові сповнений «Портрет художника Є.Є. Толкунова з синами Андрієм та Глібом» (1981). Монументальний «Портрет  Альберта Бєлякова»(1982) — зовсім інший, виконаний у нарочито-суворій манері та підкреслено монохромній гамі.

Окрасою експозиції є кілька натюрмортів, серед яких робота Московченка К.І. «У майстерні художника» (1981), виконана у стриманих сіро-коричневих кольорах, не переобтяжена зайвими деталями, яка чудово передає атмосферу майстерні художника та його уподобань.

Московченко К.І. «У майстерні художника» (1981)

Толкунов Є.Є. «Автопортрет» (1987)

Толкунов Є.Є. «Художник» (1978)

Виставковий проект — “Різнобарвна Україна”

Херсонський обласний художній музей ім.О.О.Шовкуненка презентує новий виставковий проект «Різнобарвна Україна», який складається з трьох окремих виставок: «Українське мистецтво ХІХ – поч. ХХ ст», «Сучасне українське мистецтво» (обидві – з фондів музею) та персональна виставка херсонської мисткині Ганни Гладченко під назвою «Мої вишиванки тобі, Україно!».

Українське мистецтво у колекції музею

На виставці представлені кращі твори відомих українських художників ХІХ–ХХІ ст., що увійшли до золотої скарбниці національної художньої спадщини та являються гордістю музейної колекції. Серед славетних імен такі класики українського мистецтва як Костянтин Трутовський, який продовжував традиції відображення народного життя, закладені ще Тарасом Шевченком у живописі, Опанас Рокачевський – представник пізнього академізму,  Костянтин Крижицький – один з кращих вихованців Київської рисувальної школи, послідовник Архипа Куїнджи і майстер реалістичного пейзажу, Михайло Ткаченко – харківський живописець-пейзажист. Цікавий штрих у виставку вносить твір представника стиля модерн, українського художника польського походження Вильгельма Котарбинського.

Плеяду майстрів сучасного українського мистецтва презентують твори народних художників СРСР: уродженця Херсону – Олексія Шовкуненка, Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка, заслуженого художника України Тамари Хитрової, народного художника України, відомого одеського майстра Костянтина Ломикіна, представників Закарпаття – священика-художника о.Ласло Пушкаша та Золтана Шолтеса, провідних майстрів сучасного мистецтва Київщини – Олени Придувалової, Олександра Апполонова, Сергія Вовка тощо.

Перша персональна виставка у музеї!

Ганна Григорівна Гладченко народилася на Чернігівщині, закінчила Херсонський машинобудівний технікум, довгий час працювала на Суднобудівному заводі. Попри зайнятість, знаходила час для рукоділля, вишивала та шила одяг. Цією справою захоплювалася ще з дитинства, бо в родині це вміли всі. Після народження онука почала вишивати картини, серветки, скатертини, рушники і сорочки.
Приймала участь у багатьох виставках, які проходили у Херсоні та в області, в славетному с. Опішному Полтавської області, в м. Запоріжжя. Неодноразово представляла Херсонщину на виставках в «Українському домі» у Києві. Персональні виставки мисткині проходили в Херсонській обласній науковій бібліотеці ім. О. Гончара, у Виставковій залі Херсонської обласної організації НСХУ.
У 2016 р. працювала у команді майстрів, які вишивали найбільшу карту України, зокрема, створювала символ кримсько-татарського народу.
«Мої вишиванки – це авторські роботи, які створені з великою любов’ю» до України та українців, – зауважує Ганна Гладченко, яка ретельно зберігає та продовжує кращі національні традиції. – Це щастя – коли з голкою в руці, хорошими думками та настроєм, коли пробуджуються генетичні корені, створюєш композицію нової вишиванки, і ти в ній можеш через палітру ниток передати свої відчуття…».
Нинішня виставка у музеї, до якої увійшли 20 авторських витворів, узагальнює досягнення Ганни Гладченко в галузі української народної вишивки та дозволяє скласти уявлення про яскравий творчий шлях майстрині на теренах Херсонщини.

Саме для тих, хто любить архітектуру та історію Херсона, а також для тих, хто вважає, що вже бачив у музеї все… На цій незвичній екскурсії ми познайомимо Вас з нашим найціннішим експонатом — будівлею Художного музею, колишньою Міською Думою, пам’яткою архітектури та містобудування початку ХХ століття.

З оглядового майданчика старовинної ратушної башти відкривається вид на Дніпро та іторичний центр міста. До того ж, у Вас буде можливість загадати бажання під бій курантів та познайомитись з Хранителькою Часу.

Чекаємо на Вас 30 липня о 12:30! Кількість учасників екскурсії обмежена. Заздалегідь записуйтесь за телефонами: (0552) 49-31-64, 099-763-18-23. Діти — з 12 років у супроводі батьків. Вартість — 40 грн.