До 160-річчя з дня народження художника

В експозиції виставки, що складається з 39 творів, представлено 12 авторських творів неперевершеного художника і скульптора Михайла Врубеля, а також роботи його видатних сучасників, які працювали на рубежі ХІХ-ХХ століть. Більшість творів було придбано в приватних колекціях у 70-80х роках минулого століття.

Михайло Олександрович Врубель (1856-1910) — один з найвідоміших представників символізму й модерну в російському образотворчому мистецтві. Самобутня манера художника — особливого роду кристалічний малюнок в райдужних тонах з «синьо-бузковими» сутінками світла — остаточно сформувалася в роки його перебування у Києві (1884-1889), де він брав участь у реставрації фресок Кирилівської церкви.

Наприкінці XIX століття життя майстра тісно пов’язане з фігурою мецената Сави Мамонтова і тим феноменом російської культури, який носить ім’я «Абрамцево»: у 1889 році Мамонтов відкриває у своїй садибі гончарну майстерню, де починають виготовляти майоліку — кераміку, покриту непрозорими поливами. Зацікавлений можливостями цього матеріалу, М. О. Врубель наполегливо працює в Абрамцево у 1897-1900 рр. Саме там і були створені роботи, що входять до колекції Художнього музею: «Лель», «Купава», «Садко», «Морський цар», «Волхова» та інші.

В експозиції представлено також «Портрет Тані Васнецової», дочки відомого живописця Віктора Васнецова, який відрізняється стриманою колористичною гамою і в той же час деякою незавершеністю. У 1913 році ця робота експонувалася на ХХ виставці “Союзу російських художників”.

Видатні сучасники Врубеля представлені в експозиції графічними творами. У своїх малюнках олівцем Валентин Олександрович Сєров максимально використовує виразну силу білого паперу. Доведені до мінімуму лінія і штрих несуть в собі точність і гостроту бачення, силу життєвої переконливості («Вовк і журавель», 1890). Але, насамперед, Сєров був видатним портретистом, що створив велику за кількістю і рідкісну за якістю виконання і глибиною характеристик галерею образів сучасників, таких як «Портрет Перцова М.М.» (1907р.).

Твори Зінаїди Євгенівни Серебрякової захоплювали і продовжують захоплювати публіку. Художниця часто зверталася до селянської теми, але в її творах більш відчувається фольклорність та пісенність, ніж реальне життя. Вона ідеалізує своїх героїв, зображує в повній гармонії з природою «Відбілювання полотна», «Літній пейзаж з конями» (1910-ті рр.), «Селянка Курської губернії» (1907р.).

Окрасою експозиції є робота відомого українського художника Михайла Івановича «Казка. Хоровод жуків» (1914р.), створена в стилістиці модерна. Акварель приваблює красою і звучністю барвистих поєднань, тонкою орнаментальною стилізацією рослинних форм.

Виставку доповнюють акварелі Максиміліана Олександровича Волошина, створені художником наприкінці 20-х років минулого століття. У стилістичному відношенні та за своєю тематикою вони утворюють серійну цілісність, дивуючи строгістю відбору мотивів і витонченою майстерністю: «Рівнини гірські поблизу Арматлука», «Осінній вечір», «Окраїні Коктебеля».

«Ти — жінка, ти вічність і мить», «Квіти серед квітів»

До весняного свята краси та жіночості, Міжнародного жіночого дня, Художній музей підготував особливий подарунок для херсонок. Експозиція музею поповнилась одразу двома виставками, що присвячені жінкам: «Квіти серед квітів» і «Ти — жінка, ти вічність і мить», які демонструють бачення жіночої краси представниками різних поколінь художників.

У більшості культур світу, феміністичну тему традиційно пов’язують з цвітінням, родючістю, м’якістю і мінливістю — ці риси характеризують і весняну пору року. Вічне прагнення зрозуміти жіночу природу подарувало світові безцінні жіночі образи.

У відносно невеликій експозиції (16 творів живопису та скульптури ХІХ — початку ХХ ст..) виставки «Ти — жінка, ти вічність і мить» представлено весь спектр жіночих характерів. Ефектність картини «Портрет дівчини у вишиваній сукні» художника Брянського М.В. підсилюється колірними переплетіннями вишитих візерунків національного одягу красуні-українки. Творчість талановитого російського живописця Богданова-Бельського М.П. репрезентовано двома дуже різними, здавалось би, творами: без зайвих деталей костюма, з акцентом на тонкі риси обличчя портрет «Дівчини з прядкою» і портрет відомої оперної співачки Медеї Фігнер — типовий парадний портрет, в якому художник втілює віяння нового часу.

Три твори відвідувачі музею побачать вперше: це портрет Марії Валентинівни Шаляпіної видатного живописця Харитонова М.В., вишуканий «Жіночий портрет» Шарапова Д.П. та незвичний за технікою (замша, пастель) портрет княгині Гагаріної («Дама в рожевому»), виконаний невідомим художником.

Назва другої виставки проекту – «Квіти серед квітів», в експозиції якої представлено 31 твір ХХ ст., не є випадковою. Квіти у живопису – це завжди яскравий і привабливий калейдоскоп фарб і відтінків, що так само надихають художників, як і краса жінки.

Окрасою експозиції є роботи одного з найвідоміших українських художників, нашого земляка, О.О.Шовкуненка. Митець створив ряд чудових полотен, які відрізняються декоративністю, яскравістю кольорів і широким мазком. Серед них і фундаментальні полотна із музейної колекції: «Дівчата з козенятком» (1940), «Натюрморт з гладіолусами» (1974), «Портрет молдованки біля дзеркала» (1936); «Портрет дружини» (1936). Привертає увагу твір І.І. Тартаковського, учня О.О.Шовкуненка – портрет української актриси театру і кіно Катерини Литвиненко, який експонується вперше.

Багато творів пензля наших видатних земляків порадують глядача: твори Толкунова Є.Є. характеризуються неординарним і своєрідним живописним мисленням, у своїх роботах художник демонструє   абсолютно різну жінку: ніжну, загадкову, або навпаки сміливу, вибухову («Тетяна», 1996); Жанрове полотно «Перед зміною» (1965) Штирмера Л.Ш.; «Портрет Л.І. Корсакової», виконаний чудовим майстром психологічного портрета Кідера Ф.І.; квіткові натюрморти Курнакова Г.В.; яскравим доповненням експозиції є ніжний і витончений портрет дівчини у рожевому вбранні Невельштейна С.Г. («Люся», 1975).

І.І. Тартаковський. Портрет української актриси Катерини Литвиненко. 1959 р.
Полотно, олія.

17 грудня о 15.00 у Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О.Шовкуненко відривається виставка «Чарівний світ Юлії Балуди». Для молодої талановитої майстрині це перша персональна виставка. В експозиції представлено 36 робіт — авторські інтер’єрні ляльки та графічні твори.
Юлія Балуда (1981р.н.) отримала освіту в Херсонському училищі культури (спеціальність “Декоративно-прикладне мистецтво”) і Херсонському державному університеті (факультет Культури і мистецтва). Захоплення авторською лялькою розпочалося ще в роки навчання. А в 2011 році перша робота майстрині “Стара карусель” зайняла на Міжнародному конкурсі ляльок в Празі третє місце в категорії “Ляльки з твердих матеріалів”. З того часу Юлія взяла участь у багатьох міжнародних конкурсах та виставках.
Творчий стиль Юлії Балуди є впізнаваним і оригінальним. Використовуючи в роботі як сучасні (paperclay) так і класичні матеріали (пап’є-маше), вона приділяє особливу увагу підбору кольорів для розпису. У створенні ляльки, що триває не менше місяця, майстриня використовує олійні фарби, бісерну вишивку, текстильні елементи.
Складна техніка виконання і невеликі розміри ляльки — таке поєднання в “ляльковому світі” зустрічається рідко. Її ляльки — це персонажі казкового, фантастичного світу. Вони зворушливі і добрі, заворожують своєю теплотою і самобутністю. Кожна лялька створена завдяки багатій творчій фантазії автора та має свою історію.
За словами майстрині — кожна лялька створена з думкою нагадати дорослим про існування світу, у якому досі мешкають чарівні феї, персонажі казок та епосу, а дітям — долучитися до об’ємно-декоративного простору творчості.

18 листопада о 14.00. в нашому музеї відбудуться «Поетичні читання», які проводить класик сучасної української літератури, визначний український поет, сценарист, драматург, перекладач, державний і громадський діяч, лауреат державної премії ім.Т.Г.Шевченка, Герой України (2006р.). – Іван Федорович Драч.
В рамках заходу передбачено прес-конференцію з Іваном Драчем, після чого у Великій залі музею пролунають поетичні твори автора в особистому виконанні.
На творчий вечір запрошуються керівники міста та області, члени Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України, науковці, викладачі, бібліотекарі міста, студенти кафедри української філології Херсонського Державного університету.

28 жовтня відмічатимемо День визволення України від фашистських загарбників. У цей вхід до художнього музею буде безкоштовним!

Нехай херсонці пам'ятають, що кожної години разом з ударами музейних курантів лунає мелодія пісні "Ой Дніпро, Дніпро", слова та музика якої у 1941 році були написані Євгеном Долматвським та Марком Фрадкіним.

Героїчні події, які розгорталися у часи Другої світової війни, відобразилися в  творчості багатьох наших співвітчизників.

Пузирьков В.Г.
Народний художник СРСР
Фронтова ніч. 1985 р.
Полотно, олія