День Європи 2020

Написано lara в . Опубликовано в Новини

Херсонський художній музей має невелике, але гідне зібрання західноєвропейського мистецтва. В основному, це роботи з колекції Марії Іванівни Корніловської, що надійшли до музею за її заповітом у 1977 році, і твори, що були передані Державним музеєм образотворчих мистецтв ім. О.С. Пушкіна двома роками пізніше. Протягом більше сорока років існування музею йде ретельне вивчення цього зібрання, як і колекції в цілому. Білі плями ще є, але більша частина роботи вже зроблена. Одні твори знайшли своїх авторів, в інших були уточнені назви й датування.

MuseumWeek 2020

Написано lara в . Опубликовано в Новини

Попри карантин міжнародна культурна спільнота залишилася об’єднаною і зробила кроки назустріч саме тоді, коли це було людям найбільше потрібно: музеї, зачинившись фізично, відкрили свої експозиції віртуально, активно вийшли у соцмережи і залишаються разом з вами, не зважаючи на обмеження у спілкуванні в реальному світі.

«Жіноче обличчя природи»

Написано lara в . Опубликовано в Новини

Зміна пори року – одна з улюблених тем художників-пейзажистів. Весна визнається митцями найбільш благодатною в плані підбору творчого матеріалу. У роботах митців ХХ ст., представлених в експозиції, ми немов вдихаємо пряну свіжість повітря, чуємо дріб капелі і дзвінкий гомін птахів…

На виставці можна побачити весняні пейзажі, натюрморти та жіночі портрети провідних художників ХХ ст.

Весняне пробудження неможливе без квітів – різнокольорових, ніжних, чарівних. Дивлячись на фантастично-барвисті «Натюрморт на фоні моря» (1973) та «Українські квіти» (1976) неперевершеного українського живописця Миколи Глущенка, «Васильки та ромашки» (1966) пензля нашого славетного земляка Георгія Курнакова, ніжний «Букет мімози» (1930-ті рр.) послідовника імпресіоністичного напрямку у мистецтві Давида Штереберга, немов відчуваєш їх витончені аромати.

Експозиційний ряд прикрашає дуже своєрідне за кольорами, ліричне полотно Анатолія Платонова – одного з корифеїв пейзажного живопису Херсонщини (Весна в Седневі. 1976).

Ще одним послідовником імпресіонізму був відомий кримський митець Федір Захаров. Його робота «Весна» (1962) сповнена жаги до життя і любові до навколишнього світу.

Жіночий образ трансформується в рамках часу і стилю.

Родзинкою експозиції є яскраве полотно послідовника Товариства пересувних художніх виставок, члена петроградського Товариства художників-індивідуалістів Шарапова Д.П., яке носить відгомони салонного портрету (Жіночий портрет. 1920-30-ті рр.).

Твори херсонського митця Єгора Толкунова характеризуються неординарним і своєрідним живописним втіленням. Для них притаманна сміливість творчого пошуку, прагнення до вияву авторської індивідуальності. У своїх роботах художник демонструє абсолютно різну жінку: ніжну і мінливу (Чекання. 2006) або навпаки сміливу, іронічну та вибухову (Тетяна. 1996).

Яскравим доповненням експозиції є ніжний і витончений портрет дівчини у рожевому вбранні пензля Самуїла Невельштейна (Люся. 1975) та ліричне полотно відомого українського майстра Сергія Одайника, просякнуте вираженням любові матері до своєї маленької дитини (Сон. 1979).

Напередодні дня народження (21.03.1884) в експозиції репрезентовано твори Народного художника СРСР Олексія Шовкуненка, чиє ім’я носить Херсонський художній музей.

Всі представлені роботи характеризує поетична піднесеність, яскравість живопису та життєвість образів. Для кожного свого полотна митець створює оригінальну композицію, знаходить своєрідні художні і технічні прийоми зображення (Півонії і ромашки. 1950; За шиттям. 1940; Молодиця. 1938).

На виставці «Жіноче обличчя природи» представленй живопис ХХ ст. з колекції Херсонського обласного художнього музею ім. О.О.Шовкуненка.

День музейних селфі 2020

Написано lara в . Опубликовано в Новини

15 січня весь світ долучається до Міжнародного дня музейних селфі (Museum selfie day).

Херсонський обласний художній музей ім.О.О.Шовкуненка бере участь в акції вже вшосте і запрошує всіх херсонців приєднатися до всесвітнього флешмобу.

Не забудьте “озброїтися” смартфоном і запланувати візит до Херсонського художнього музею ім. О.Шовкуненка з 15 по 19 січня. Нагадуємо, що фотографуватися треба БЕЗ СПАЛАХУ! Шановні поціновувачі мистецтва не хочуть нашкодити музейним раритетам, тому використовувати спалах при фотозйомці заборонено категорично!

Для тих, хто бере участь у флешмобі 15 січня, вхід до музею БЕЗКОШТОВНИЙ за паролем. ПАРОЛЬ: “Я люблю художній музей”.

В інші дні (16-19 січня) вартість музейного квитка складає лише 30 грн. (для дорослого) або 18 грн. (для дітей, студентів, пенсіонерів).

УМОВИ: прийти до музею, сфотографуватися (без спалаху!) разом із улюбленим експонатом та викласти світлину в Facebook, Twitter або Instagram із тегами: #MuseumSelfie #MuseumSelfieDay2020 #art_museum_ks.

ПРИЗИ: автори 10 фото, які зберуть найбільше лайків, отримають запрошенння на безкоштовну екскурсію – іменний квиток (на двох).
ПІДРАХУНОК ЛАЙКІВ: 20 січня.
ОГОЛОШЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ: 21 січня.

Долучайтесь до прекрасного разом із Херсонським художнім музеєм!

Історична довідка:
Вперше День музейних селфі відбувся в 2014 році, коли звичайна жителька Лондона Мар Діксон разом зі своєю донькою відвідала декілька музеїв та опублікувала світлини в соціальних мережах. Публкації стали резонансними, а звичайні відвідини музею переросли у флешмоб, який отримав значну кількість послідовників. Наразі Діксон продовжує вести власний сайт про музеї та мистецтво.

«Керамічна казка»

Написано lara в . Опубликовано в Новини

Новий рік художній музей ознаменував відкриттям виставки «Керамічна казка» – унікальної колекції виробів третьої чверті – кінця ХХ ст. двох старовинних російських гончарних промислів «Гжель» і «Димківська іграшка» та порцеляни відомих українських заводів. Загалом, експозиція налічує 147 експонатів.

Фарфор відомих українських заводів

Випуск порцеляни в Україні вперше було розпочато наприкінці XVIII століття. Розвитку фаянсової й порцелянової справи сприяли великі поклади каоліну на Волині та Чернігівщині. У цих місцях і будувались заводи.

В експозиції представлено як авторські вироби – унікальна колекція «Цирк» творчого подружжя Зяблових, статуетки всесвітньо відомого українського скульптора-фарфориста Владислава Щербини – так і вироби таких заводів, як Полонський, Київський експериментальний та Слов’янський керамічний комбінат. Достатньо одного погляду на цю тендітну та вишукану малу пластику, щоб назавжди полюбити порцеляну – один із найвитонченіших різновидів художньої кераміки.

Гжель

Гжель — всесвітньо відомий російський народний промисел, один з провідних центрів виробництва художньої кераміки.

Класична порцелянова гжель вирбляється з білої глини з великою домішкою каоліну. Саме така, в основному, видобувається тільки у Підмосков’ї. Традиційна гжельска порцеляна з монохромним підглазурним розписом кобальтом має характерну вишукану біло-синьо-блакитну кольорову палітру і є однією з найбільш відомих в світі.
В експозиції представлені авторські роботи відомих майстринь промислу – Людмили Азарової (саме її розпис визначав свого часу «обличчя» Гжелі) та Ніни Квітницької, які вражають своєю фантазією і вмінням поєднувати утілітарні функції виробу з його художнім оформленням.

Поряд з біло-синьою порцеляною в експозиції репрезентовано кольорову високоякісну гжельську майоліку з дивовижною та життєрадісною барвистою палітрою розпису, для якого майстрами використані натуральні ангобні фарбники з різнокольорової глини. Вироби виконані в народному стилі, в кращих традиціях старовинного промислу. Особливо звертають на себе увагу твори Юлії Петліної – однієї з провідних художниць гжельського промислу, роботам якої притаманні невгамовна фантазія і вишуканість малюнку.

Димківська іграшка

Димківська іграшка – один із найстаріших і всесвітньо відомих народних художніх промислів Росії, що виник в XV-XVI ст. Його витоки поринають в давнє минуле і пов’язані з місцевим в’ятським святом «Свистопляски» або «Свистунії». Народна іграшка з червоної глини – це узагальнена скульптура, близька до народного примітиву, у вигляді білих фігурок, розписаних багатокольоровим геометричним орнаментом. Це традиційні вершники, півні, індики з розкішними віялоподібними хвостами, «барині» в дзвіноподібніх спідницях з високими кокошниками тощо. Є і багатофігурні композиції: хатки, каруселі, крамниці.

В експозиції представлені роботи багатьох майстринь, в тому числі Валентини Племянникової, Галини Баранової, Лідії Фалалєєвої. Стиль кожної художниці можна визначити безпомилково.

У декоративно-прикладному мистецтві художня кераміка займає одне з провідних місць і в кращих своїх зразках поєднує високі досягнення у технології з високохудожністю творів мистецтва.