Долі двох інженерів в одному екслібрисі

Для тих, хто цінує книгу і все, що з нею пов’язано, продовжуємо розповідь про долі власників книжкових знаків і їхніх бібліотек. В цьому плані, музейне зібрання екслібрисів дарує нам невичерпні можливості.

Серед багатьох графічних мініатюр екслібрис «Изъ книгъ Н.К. Пятницькаго.» (1915) привернув особливу увагу, бо і його власник Микола Костянтинович П’ятницький (1871-?) (фото зліва), і автор Олександр Олександрович Баришніков (1877-1924) (фото справа) – люди, які внесли значний внесок в розвиток архітектури України.

Власник екслібрису народився в Одесі, в сім’ї директора міської гімназії, дійсного статського радника Костянтина Андрійовича П’ятницького. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів.

Відомо, що в 1895 році молодий інженер Микола П’ятницький подав до Одеської міської управи проект механічного підйомника, який і було побудовано в 1902 році уздовж Потьомкінських сходів. Це був один з перших фунікулерів у Російській імперії. Протягом багатьох років він справно працював і періодично відновлювався.

А потім з’явився залізобетонний експериментальний маяк у Миколаєві, спроектований П’ятницьким у співавторстві з Олександром Баришніковим і побудований на Ожарській косі Бузького лиману. Великі сумніви у всіх викликала міцність будови. Про це писали навіть у зарубіжних технічних виданнях. Однак час підтвердив правильність інженерних розрахунків авторів. Ожарській маяк довгі роки успішно експлуатувався і був зруйнований лише під час Другої світової війни.

Авторський тандем Миколи П’ятницького і Олександра Баришнікова залишив про себе пам’ять і в Києві, для мешканців якого, спільно з Артуром Адольфовичем Абрагамсоном (1854-1924), було спроектовано і збудовано Михайлівський механічний підйомник. Цей фунікулер з довжиною підйому в 200 м, двома вагонами місткістю по 70 пасажирів було відкрито в травні 1905 року.

А ось херсонці, вирушаючи на рибну ловлю в затон суднозаводу, напевно, і не здогадуються про те, що колись в давнину його називали «затоном П’ятницького», бо саме він спроектував цей залізобетонний «малий ківш».

Екслібрис «Изъ книгъ Н.К. Пятницкаго.». 1915. Папір, цинкографія. Із зібрання Михайла Андрійовича Ємельянова

На книжковому знаку, на фоні чорного неба у зірках, зображено вершника, який підняв свого коня дибки. Мовою екслібрисної символіки автор нагадує про найбільш значуще в житті архітектора – винахід фунікулера і будівництво маяка за абсолютно новими (для того часу) технологіями.

Наталя Кольцова,
завідуюча науково-експозиційним відділом