Імператриця по-дорожньому

У житті найзагадковішого живописця XVIII століття Михайла Шибанова найбільше вражає той факт, як, будучи майстром без роду і племені, він удостоївся честі писати саму Катерину II, оточену великою кількістю першокласних художників — російських і іноземних. Серед можливих причин такого піднесення колишнього кріпака, напевно, була його близькість до Потьомкіна, який добре знався на живопису, і та грандіозна робота, яку здійснив Шибанов в Херсоні спеціально до приїзду у 1787 р. російської імператриці.

Якою сучасники бачили і представляли одну з найпопулярніших жінок Європи XVIII століття, з ім’ям якої був пов’язаний розквіт науки, культури, освіти, зростання політичного престижу Російської держави? Якою зображували Софію Фредерику Августу Анхальт-Цербстську, яка назвалася у майбутньому Катериною Другою?

Збереглося чимало прижиттєвих портретів імператриці. Наприклад, відомий живописець з Києва, українець за походженням, Дмитро Левицький зобразив її в образі грецької богині правосуддя Феміди, вихваляючи мудрість її правління. Російський майстер Федір Рокотов зобразив Катерину, що сидить на троні, авторитарною і владною, з регаліями монархічного правління. Українець з Миргорода, знаменитий портретист Володимир Боровиковський представив Катерину під час відпочинку у саду, де вона насолоджується чистотою повітря і красою ідеального пейзажу. Її портрети писали француз Луї де Каравакк, італієць Ротарі, німець Герг-Кристоф Гроот, швед Олександр Рослен, датчанин Віргіліус Ериксен тощо. Всі ці портрети – по-своєму шедеври живопису. Але список цієї колекції буде неповним, якщо не згадати ще один неординарний твір Михайла Шибанова, створений в Україні і пов’язаний з нашим музейним зібранням.

Невідомий художник XVIII ст. Копія з картини Михайла Шибанова «Портрет Катерини ІІ в дорожньому костюмі»

Це копія невідомого художника XVIII століття з «Портрета Катерини II у дорожньому костюмі», виконаного під час зупинки і тримісячного перебування государині в Києві в 1787 році протягом її тривалої подорожі до Криму. Автором оригіналу був «власний живописець» князя Потьомкіна Михайло Шибанов.

На музейній картині-копії зображена літня Катерина (в цей час їй було 56 років) у темно-червоному, шитому золотом дорожньому одязі, унизаному орденами, і в опушеній хутром шапці з пензликом, що спускається до потилиці. У благородних рисах її округлого, вже немолодого обличчя, в погляді вологих мигдалеподібних очей відчутна деяка втома, але тонкі, щільно стиснуті губи, злегка підняті в ледь відчутній напівпосмішці, видають енергійний і вольовий характер. Цей демократичний, правдивий образ є далеким від шаблонів парадних царських портретів і несхожий на камерні портрети вельмож. Чи не вперше монарша особа була зображена в звичайному дорожньому вбранні, в обставинах довгого і нелегкого шляху, без розкоші й ідеалізації.

Портрет імператриці настільки сподобався, що вона замовила живописцю Жаркову, раднику Академії Мистецтв, писати копії на кістці та емалі для подарунків. З цього ж портрета Шибанова були зроблені камеї, силуети і навіть точені набалдашники для палиць. Твір Михайла Шибанова увійшов в історію мистецтва, оскільки відбивав нові віяння і ідеали епохи Просвітництва, коли інтелект, здібності і благородство стали цінуватися вище походження.

Багато загадок таять в собі старовинні портрети, і щоб розгадати їх, потрібно докласти великих зусиль. Науковий пошук, експертиза, реставрація допомагають прояснити долю творів, прослідкувати їх подорож в часі. Результати такої роботи не завжди перевершують очікування, але, в будь-якому випадку, обіцяють близьке знайомство з картиною, з справжнім мистецтвом, в якому прокидаються століття і епохи, відображаються звичаї і звички, живуть і відчувають великі і звичайні люди.

Зі спогадів колишнього головного зберігача Херсонського обласного художнього музею ім.О.О. Шовкуненка Надії Федорівни Ваганової:

«У 1975 році ми придбали для музею копію з роботи Михайла Шибанова «Портрет Катерини II у дорожньому костюмі». Ця картина зберігалася у легендарного колекціонера Фелікса Вишневського, засновника художнього музею «Тропінін і його учні». Радянські чиновники тричі вилучали його колекцію творів мистецтва, але кожен раз за позовом Вишневського та судовим рішенням доводилося все повертати законному господарю. Колекціонера висилали то у Нижній Тагіл, то за межі Москви. Потім один «товариш» з ЦК КПРС сказав колекціонерові відкрито: «Якщо хочеш спокійно жити — подаруй колекцію місту». Що Вишневський і зробив.

Те, що це не оригінал Шибанова, а копія з його твору, ми припустили відразу. За підтвердженням своєї гіпотези ми звернулися до відомого московського експерта Тетяни Алексєєвої. Ледь глянувши на картину, вона сказала: «Це не Шибанов. Це копія з його картини, але копія, що написана у XVIII столітті». Вона показала кілька місць, де були втрати живопису і де фрагменти були дописані пізніше, дала нам експертний висновок, і я повезла картину до Києва. Експертиза все нам підтвердила, зокрема, в ультрафіолетових променях одразу визначилися місця втрат — як раз там, де Алексєєва і показувала».

Побачити картину «Катерина ІІ у дорожньому костюмі» можна завжди у постійній експозиції музею.

Владислава Дяченко, мистецтвознавиця