Королева химерних форм

Порожній вазі все одно до нас.
В ній квіти гинуть, в ній весна вмирає.
Порожню вазу хтось бере до рук,
Милується і в ній самій красу шукає…
Невідомий автор

На виставці представлені вази з колекції Херсонського художнього музею. Наявність в експозиції експонатів, виконаних в різні часи на керамічних і скляних підприємствах України, Росії, країн Європи та Азії, дає можливість, правда, дуже коротко і неповно, ознайомитися з історією появи вази як витвору мистецтва і одночасно утилітарного предмета, дуже необхідного в нашому побуті.

Вази білі з рельєфами драконів. Китай. ХІХ ст. Фарфорова маса, глазур, кракле, рельєф

Техніка керамічного виробництва знайома людям з давніх часів. У жодних інших ремеслах людський талант і вміння не відбивалися так натхненно і яскраво, як у гончарному. За своїм художнім значенням і технологічними властивостями китайський фарфор є чи не найсуттєвішим внеском у мистецтво світової кераміки. Однією з найголовніших передумов успішної роботи керамістів є те, що вони завжди виходили з природних якостей матеріалу, пластичних і колористичних властивостей порцелянової маси, глазурі та фарб. У процесі створення виробу, починаючи зі вмілої обробки сировини та закінчуючи розписом, який виконували високопрофесійні художники, все було важливо.

Представлені в експозиції парні вази (ХІХ ст.) із зображенням драконів, що грають перлиною, виконані в техніці «кракле» (штучне розтріскування черепка виробу). Ліпний декор і вишукана колірна гамма перегукуються з формою ваз, створюючи дивну гармонію, яка змушує в черговий раз захоплюватися майстерністю китайських фарфористів.

Ваза. Японія. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. Фарфор, надглазурний розпис, позолота

Унікальну японську кераміку репрезентовано вазами (ХІХ — початок ХХ ст.) з черепком теплого кремового кольору та розписом у вигляді побутових сценок, рослинно-квіткового декору та ілюстрацій з життя самураїв. Усі вази та посуд для вершків виконані у знаменитих майстернях Сацума, заснованих у 1598 році на острові Кюсю у володіннях клану Сімадзу. В розпис однієї з ваз (верхня полиця вітрини) вписаний родовий герб Сацума — коло, всередині перекреслене двома лініями, розташованими під прямим кутом.

Мистецтво клуазоне, або перегородчастої емалі, запозичене японськими майстрами у Кітаї на початку XVII ст. Техніку перегородчастої емалі в Японії позначили словом «сіппо» — сім коштовностей: золото, срібло, лазурит, перли, гірський кришталь, агат, корал або рубін. Техніка клуазоне досягла в Країні сонця, що сходить, небувалих успіхів. Застосовуючи досягнення інших країн, японські емальєри в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. створили свій неповторний стиль. Відмінною особливістю японського клуазоне є гармонія колористичних рішень, яка передбачає найтонші градації емалей різного кольору. В експозиції представлені зразки ваз, виконаних у цій неповторній техніці. Серед них особливо виділяється величезна ваза для підлоги періоду Мєйдзі (1868-1912). Віртуозно сплетене мереживо візерунка, що включає зображення квітів, птахів, метеликів, драконів повністю покриває поверхню, перетворюючи її на барвисту мозаїку. Застосування червоно-бурих емалей з домішкою шматочків мідної фольги створює на полірованій поверхні ефект мерехтливого блиску, що робить виріб дивовижним.

Ваза. Голландія, м. Дельфт. Приватні майстерні. ХІХ ст. Фаянс, надглазурний розпис кобальтом

Східні тенденції, що стосуються форми виробу та його розпису, простежуються і в парних вазах виробництва знаменитої фаянсової мануфактури міста Дельфт (Голландія). Декоративні мотиви декорування тулуба вази, виконані кобальтом по більш м’якому, ніж порцеляна, білому черепку, складаються зі скомпонованих в одне гармонійне ціле зображень людей (пасторальні сценки), тварин, квітів, завитків і елементів геометризованого орнаменту.

Порцеляну приватних підприємств невеликих німецьких містечок представлено двома вазами, датованими початком ХХ ст. Вишуканістю декору особливо привертає увагу виріб заводу «Граф фон Хонненберг» (Ільменау): насичене кобальтове криття та зооморфний розпис, виконаний золоченням по мастиці, з рельєфним контуром і ретельним промальовуванням.

Ваза. Росія. Імператорський фарфоровий завод. 1893. Фарфор, рельєф, криття

Прекрасним доповненням експозиції є вази, виконані наприкінці ХІХ ст. на Імператорському фарфоровому заводі. Одна з них — вільна копія срібної з позолотою амфори (IV ст. до н.е.), знайденої відомим російським археологом Іваном Забеліним під час розкопок Чортомликського скіфського кургану (село Чкалове Дніпропетровської області). Поверхня вази-амфори прикрашена рельєфними зображеннями дивовижних грифонів і скіфських конярів. На її тулубі також зображені квіти і пагони з птахами, що сидять на них.

Ганна Черниченко (Павленко) (Петриківка), автор форми Козлова Я.П. Ваза. ХХ ст. Фарфор, підглазурний розпис, позолота

В експозиції репрезентовано дивовижні вази, виконані талановитими українськими майстрами минулого століття, як-от Галина Павленко-Черниченко (Ваза з квітковим орнаментом. ХХ ст.), Іван Мицько (Ваза «Зима». 1962), Віра Філянська (Ваза декоративна. 1962). Окрасою експозиції є керамічні витвори народних майстрів Косова, Опішні та Адамівки.

Сусанна Сміян. Вази з композиції «Веселка». ХХ ст. Скло, гутна обробка

Не залишать байдужими роботи українських майстрів художнього скла, позначених яскравою творчою індивідуальністю і вироблених з великою майстерністю. Вази Володимира Ульянова, Сусанни Сміян, Лідії Мітляєвої, Івана Зарицького вражають багатством і досконалістю форм, високою культурою виконання та віртуозним застосуванням техніки гранування.

На жаль, невелика площа залу не дозволила представити всі вази музейної колекції, але ми сподіваємося, що в майбутньому у нас обов’язково виникне така можливість.