Шедевр Мілле у порцеляні

Кілька років тому, від приватного колекціонера до музею потрапила порцелянова плакетка. Власне, назвати її так було досить складно через її жахливий стан збереження. Скоріше, це був складений «пазл» з її шматків, абсолютно по-варварськи склеєних незрозумілим склоподібним клеєм. Тем не менш, автор сюжету був визначений співробітниками музею відразу: порцелянова міні-копія з живописної роботи відомого французького художника Жана Франсуа Мілле (Jean-François Millet, 1814-1875)

Плакетка. Копія з роботи Жана Франсуа Мілле «Збиральниці колосся». Європа. Неглазурований фарфор, рельєф. Реставрація роботи проведена в Одеських реставраційних майстернях

Сказати з впевненістю, з якою метою, а головне, на якій порцеляновій мануфактурі Європи була вироблена ця «дрібниця» — досить складно. Можливо, це так звана меблева вставка, що прикрашала бюро або шафу, а може, це просто предмет для прикраси інтер’єру. Рельєфні білі фігури збиральниць колосся на темно-оливковому тлі виконані в традиціях знаменитої на весь світ неглазурованої порцеляни Веджвута (Англія). Коли Джозайя Веджвуд, засновник мануфактури, в 70-ті роки XVIII століття вийшов зі своєю продукцією на європейський ринок, такі прославлені виробництва, як німецький «Мейсен» і французький «Севр», змушені були стилізувати свої речі під англійський стандарт.

Стосовно сюжету плакетки і його автора Жана Франсуа Мілле… Цього художника життя кидало з боку в бік, але волею випадку або власної завзятості йому завжди вдавалося утриматися на ногах. Мілле народився в маленькому французькому селі Грюші. Дитинство його однолітків минало на роботі в полі, де вони працювали нарівні з дорослими. Ця доля хлопчика оминула, тому що його батько служив органістом у місцевій церкві, а дядько був лікарем. Юнак отримав непогану освіту. Він багато читав і навіть вивчився латині. В ньому рано прокинулася здатність до малювання, що стало відкриттям для його сім’ї, яка відправила майбутнього митця навчатися майстерності до міста.

Художник змінив безліч шкіл і наставників, серед яких були майстерні дю Мушеля, Делароша, паризька Школа образотворчих мистецтв. Мілле почав писати портрети, але з часом переключився на міфологічні сюжети, які і принесли йому популярність. Окрім того, живописець перебрався в село Барбізон, де утворилося суспільство художників, серед яких було багато його друзів. Вони увійшли в історію світового живопису як «барбізонська школа» французьких пейзажистів. Майстер був зачарований селом і вирішив присвятити йому свою творчість. «Сільські» полотна Мілле відрізняються глибоким психологізмом і незвичайною душевністю.

Жан Франсуа Мілле. Збиральниці колосся

Картина «Збиральниці колосся» (Des glaneuses. 1857) викликала неоднозначну оцінку критиків, деякі з яких навіть бачили в цій роботі провокацію, хоча митець зобразив на ній всього лише звичайну сільську сценку: низько нахилившись до землі, селянки в полі збирають колоски, які залишилися після жнив. Невідомо, чи вкладав художник якийсь соціальний зміст в цей сюжет, але неможливо не помітити, що сама робота наче дихає повітрям і буквально наповнена світлом.

Після реставраційних робіт, проведених в Одеських реставраційних майстернях, плакетка набула чудового вигляду.

Наталя Кольцова,
завідуюча науково-експозіційного відділу