Posts Tagged ‘artwork’

Виставка православної ікони та церковної старовини

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

Вставку “Православна ікона та церковна старовина” приурочено до Дня апостолів Петра і Павла, який відзначається 12 липня. В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського художнього музею.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису. З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своїм призначенням вона наділена великою сакральністю, бо несе в собі максимальне наближення до божественного прототипу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність, має властивості благодаті, захищає і зцілює. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. XIX ст.).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі. XIXст.; Страждання святих вликомучеників Киріака і Улити. ХІХст).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний. XIX ст.).

Експозицію доповнено зразками церковного декоративно-ужиткового мистецтва  (хрести, свічники, складні, натільні образки та ікони).

 

Анонс до Дня Конституції України

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

Шановні відвідувачі!

До святкування Дня Конституції України, 28 червня запрошуємо Вас на День відкритих дверей у музеї! Вашій увазі буде представлено наступні виставки:

«Набуття суб’єктності» — персональна виставка сучасного українського художника Віктора Сидоренка;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

«Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.» — живопис, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво з колекції музею;

«Семантичний сюрреалізм Михайла Толстих» — персональна виставка живопису Михайла Толстих;

«Чарівні кольори Анатолія Бикова» — персональна виставка Анатолія Бикова, присвячена 80-річчю майстра.

Музейна експозиція працює з 9:00 до 16:00.

28 червня о 12:00 запрошуємо Вас також відвідати відкриту екскурсію «Українське мистецтво живопису». Екскурсія пройде у залах експозиції музею ХІХ – ХХ ст. Під час заходу буде розглянуто виникнення українських мистецьких шкіл та творчих художніх об’єднань Києва, Харкова, Одеси на прикладах життя та творчості таких майстрів пензля як Микола Пимоненко, Володимир Орловський, Евгеній Буковецький, Петро Левченко.

Запрошуємо на екскурсію! Вхід вільний.

Також з радістю анонсуємо одну з найцікавіших екскурсій Художнього музею — екскурсію на музейну вежу “Подорож у колиску часу”, яка відбудеться 29 червня об 11:30!

Кому буде цікавий цей маршрут?.. Якщо ви любите історію свого міста, милуєтесь архітектурою початку ХХ століття, не можете байдуже пройти повз гарний будиночок — записуйтесь не вагаючись! А ще на вас чекатиме трохи дива… та Хранителька часу, яка має свої таємниці. Запрошуємо дорослих та дітей від 12 років! Вартість — 80грн. Екскурсійна група має обмежену кількість учасників, записатись можна за телефонами: 050-917-56-76, (0552)49-31-64.

Віктор Сидоренко. «Набуття суб’єктності»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

13 червня в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка відбулось відкриття виставки сучасного українського художника Віктора Сидоренко «Набуття суб’єктності». До експозиції увійшло 35 творів живопису, графічні роботи та скульптура.

Виставку відкрила директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко. Привітали автора та свої враження від виставки виказали заступник голови Херсонської обласної ради Оксана Рукавішнікова, начальник Управління культури Світлана Думинська, члени піклувальної ради музею — Вікторія Гавренкова та Юрій Рожков. За словами виступаючих, виставка Віктора Сидоренка — це справжня культурна подія для Херсона.

Експозиція здатна зацікавити і допитливу молодь, і людей різного віку та світогляду, які прагнуть для себе та своєї країни оновлення, набуття нових смислів. Автор проекту розповів про ідею виставки та її головного персонажа, представив експонати та відповів на численні питання публіки та преси. «Набуття суб’єктності» — це тема, над якою художник працює вже багато років. Персонаж, який є присутнім на полотнах та в скульптурі — напіводягнений чоловік в нижній білизні, яку у нашій країні протягом майже століття носили всі соціальні верстви.

На виставку завітали художники — члени спілки НСХУ в Херсонській області, викладачі та студенти мистецьких спеціальностей херсонських вишів, курсанти Херсонської морської академії, творча молодь міста, блогери та представники ЗМІ.

Віктор Сидоренко — український художник, куратор, народний художник України та Заслужений діяч мистецтв України, академік Національної академії мистецтв України, професор. У 2003 році представляв Україну на 50-й Венеційській бієнале з проектом «Жорна часу».

Концепцію виставки «Набуття суб’єктності» автор описує так:

«Для нашого суспільства все ще залишається актуальним питання вибору, ми все ще перебуваємо в транзитному стані переходу між радянським минулим і капіталістичним сьогоденням. Ми ще досі не можемо набути суб’єктності. Нам не дано втекти зі свого минулого, яке стає підсвідомістю сьогодення, і не дано перехитрити майбутнє. Людині не дано привласнити минуле, воно належить їй так само, як і іншим. Тому самоідентифікація, «перевірка достеменності», нескінченна звірка з самим собою актуальні у всі часи.

Головна тема, над якою я працюю вже багато років, досліджуючи і розвиваючи її образні смисли, визначилася у 1996 році, у проекті «Амнезія», де вперше з’явився мій персонаж – напіводягнений чоловік в нижній білизні, яку у нашій країні майже протягом століття носили всі соціальні верстви. Тоді, переживаючи складний і багато в чому незавершений і до сьогодні процес національного самовизначення, Україна відкидала своє радянське минуле, прагнула викреслити його з колективної пам’яті. Однак неусвідомлений, ще не проаналізований досвід повертається в суспільну свідомість незжитими міфами і соціальними комплексами.

Ми живемо в епоху прозорості, яка викриває ілюзії і переосмислює весь культурний і ціннісний багаж. Розвінчана чергова прекрасна ілюзія – ілюзія свободи. Свобода переходить в розряд абстрактних ідей, яким не судилося збутися. Пошук необмежених можливостей свободи – завдання мого персонажу. Світова наука, як відомо, досі не запропонувала чіткого визначення «людини», тому мистецтво мусить пропонувати свої версії.»

Завітайте до музею! Познайомитись із роботами художника можна буде до 13 липня.

Чарівні кольори Анатолія Бикова

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

29 березня в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка відбулося відкриття персональної виставки «Чарівні кольори Анатолія Бикова», яка репрезентує живописні твори та акварелі відомого херсонського художника, члена Херсонської організації НСХУ. Виставку було відкрито з нагоди 80-річчя від дня народження митця. До експозиції увійшов 31 твір з музейної колекції, які подарував художник, та роботи останніх років з творчої майстерні. Вітальне слово на вернісажі прозвучало від заступника директора Владислави Дяченко, завідуючої науково-експозиційним відділом Наталії Кольцової, друзів-художників та знайомих митця.

Сьогодні Анатолій Федорович Биков – це визнаний професіонал та людина, яка гідно розпорядилася своїм талантом та донесла його до солідного віку. Він відображає в своїх творах велич та красу природи Херсонщини, безкраїх степів, густих лісів, морського узбережжя, очерету біля Дніпра. В свій час художник багато подорожував Україною, тож втілив у своїх роботах краєвиди Криму, гірські пейзажі західної України тощо. Свій власний світ природи, насичений тонкими почуттями людських переживань, він розкриває у таких полотнах як «Очерет» (2001), «Річка Тягинка» (2000), «Осінь. Буковий гай» (2001), «Купальниці» (2013), «Літо» (2002) тощо. Пейзажі Бикова – це завжди оригінальні колористичні рішення та технічні творчі пошуки.

Осінь. Буковий гай

Серпень

Майстер виступає перед глядачем як романтик, витончений лірик та художник епічного звучання (Зустріч з морем. 2018). Він втілює у своїх роботах все різнобарвне багатство природи, її велич та красу. При цьому митець не копіює натуру, а компонує  кожну  роботу  та створює свій власний колорит, образ та настрій (Золоті дні. 2009). Більшість свого часу Биков віддає саме спілкуванню з природою. Художник достатньо багато  подорожував Херсонщиною, відвідував Крим та Західну Україну. І завжди після цих мандрівок з’являлися роботи,  які залишали незабутнє враження в серцях глядачів (Балаклава. 2013).

Балаклава. День художника

В експозиції представлено декілька натюрмортів (Натюрморт з ліхтариками. 2003; Квітучі маслини. 2005; Гладіолуси. 2016) та графічних творів, які вражають своєю витонченістю та майстерністю композиції (Квіти у вазі. 1995; Березневий день. 1990; Фарби осені; Збігле море). Дещо незвично сприймається виконаний майстром портрет бабусі (1971),  в якому він виступає перед глядачем не тільки люблячим онуком, але й тонким психологом.

Галдіолуси

Колектив Херсонського художнього музею вітає художника з днем народження та зичить йому натхнення, творчої наснаги та міцного здоров’я!

Мереживні витинанки Вікторії Мірошниченко

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

14 вересня, напередодні святкування дня міста Херсона, в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка було відкрито персональну виставку «Мереживні витинанки Вікторії Мірошниченко». Це перша персональна виставка білозерської майстрині. Для музею відкриття цієї експозиції — також знакове, адже твори майстрині представлено в новому експозиційному приміщенні.

Вікторія Миколаївна Мірошниченко (Вікторія Мірошниченко) народилась в Херсоні, має дипломи про закінчення Херсонського училища культури та Херсонського державного університету. Більше двадцяти років пропрацювала на Білозерській станції юних натуралістів, де очолювала численні гуртки. У 2004р. миткиня розробляє свою власну програму «Декоративно-ужиткове мистецтво (витинанкарство) для учнів молодших класів». Згодом, нею було створено ще декілька програм для дітлахів, педагогів та батьків.

В експозиції репрезентовано 77 робіт — витинанки та ляльки-мотанки, зроблені майстринею за останні роки. Деякі твори виготовлялись спеціально для виставки. Витинанкою Вікторія Миколаївна займається давно, пройшла шлях від простих сюжетів до складних ажурних композицій. Виставка — це звіт за двадцятирічну роботу в цьому напрямку.

Після участі у ІV Всеукраїнськму святі народного мистецтва «Українська витинанка», у майстрині повністю змінилося відношення до цього виду народної творчості: додалися декілька нових технік, твори стали багатокольоровими. Більше за все полюбляє виконувати образи пташок та квітів. В експозиції представлено також ляльки-мотанки – родинні обереги, виконані з різноманітних матеріалів.

Мисткиня так розповідає про своє захоплення: «Створюючи ляльку-мотанку, завжди віриш, що вона має свою душу та характер, що вона буде оберігати свого господаря від лиха, приносити удачу та виконувати бажання».

Разом з майстринею виставку відкрили заступник директора з наукової роботи Владислава Дяченко та завідуюча науково-експозиційним відділом Наталя Кольцова. Привітати Вікторію Мірошниченко з відкриттям першої персональної виставки прийшли друзі та колеги, викладачі та учні Херсонського училища культури, майстри народної творчості, представники ЗМІ.

Виставка творів Вікторії Мірошниченко входить у великий виставковий проект, присвячений 240-річчю з дня заснування нашого міста. Завітайте до Художнього музею!