Posts Tagged ‘художники херсона’

“Освітня абетка” Херсонського художнього музею

Written by Vlada on . Posted in Новини

Перше знайомство зі світом мистецтва повинно бути особливим! Саме тому дитячі екскурсії Херсонським художнім музеєм проходять у форматі гри.

В ході екскурсії «Знайди відгадку серед картин» ми розбираємо поняття видів та жанрів образотворчого мистецтва, роздивляючись твори з колекції музею. Освітній захід проходить у форматі діалогу, і виконуючи нескладні цікаві завдання, маленькі відвідувачі знайомляться з кращими творами ХІХ та ХХ століття. Серед них — «Козаки в степу» Сергія Васильковського, «Родина художника» Кіріака Костанді, «Колядки» Миколи Пимоненка, «Буря вщухає» Івана Айвазовського, «Жіночий портрет» Костянтина Маковського, «Літня пора» Миколи Кримова тощо. «Знайди відгадку серед картин» — це командна гра, в якій діти разом шукають експонати, щоб почути історії про них.

До кінця зими в музеї діє експозиція «Освітня абетка», на якій представлені всі види образотворчого мистецтва. Експонати виставки допомагають закріпити новий матеріал та роздивитись графічні роботи, створені в різних техніках, декоративно-ужиткове мистецтво, православну ікону, скульптуру та живопис з колекції музею.

На згадку учасники отримують листівки із репродукціями творів. Пропонуємо такий вид знайомства зі світом мистецтва для школярів молодших та середніх класів а також для родин з дітьми. Замовити екскурсію можна за телефонами (0552)49-31-64, 49-30-12. Завітайте до музею!

На світлинах — учні Школи мистецтв №1 та школярі ЗОШ №31.

Художні співи Олени Рибальченко. До 90-річчя від дня народження

Written by Museum on . Posted in Новини

27 грудня музей приймав шановану гостю — саме в цей день херсонській художниці Олені Павлівні Рибальченко виповнилось 90 років. До цієї дати в музеї відкрилась експозиція «Художні співи Олени Рибальченко», яка налічує 69 робіт, подаровані музею від майстрині за довгі роки дружби. Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівниккультури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Від Суворовської районної у м.Херсоні ради художницю привітав з ювілеєм заступник голови Віталій Рубанець, який вручив майстрині Подяку за особистий внесок у розвиток мистецтва. Валентина Січова, голова організації «Союз українок», передала Олені Павлівні Подяку від департаменту культури, туризму та курортів ХОДА і поділилась своєю мрією — зробити виставку творів Олени Рибальченко в Канаді. Письменниця Елеонора Кузнєцова презентувала присутнім сигнальний номер збірки поезій Олени Рибальченко, яка незабаром вийде в світ та буде подарована бібліотекам міста.

 

Наталя Вигоднер привітала художницю від імені колективу Обласного центру народної творчості і подарувала незвичайний букет, складений із пензлів, та кілька полотен. Від Херсонської обласної організації Національної спілки художників України майстриню привітав Володимир Гончаренко. На заході були пристуні також співробітники Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.Олеся Гончара, Херсонського краєзнавчого музею тощо.

Під час заходу майстриня декламувала свої вірші різних років. В них можна було почути про річку дитинства Олени Рибальченко, про любов до рідної землі, ліричні ноти. Захід пройшов у теплій дружній атмосфері, у кінці зустрічі розчулена ювілярка сказала: «В мене тільки одне слово лишилось: дякую…». Бажаємо художниці міцного здоров’я, творчих сил та натхнення!

Запрошуємо усіх познайомитись із творчістю майстрині на виставці «Художні співи Олени Рибальченко», яка чекає всіх шанувальників мистецтва на новорічні та різдвяні свята.

Майстриня народилась 27 грудня 1928 р. в  місті Павлоград Дніпропетровської області. Закінчила  педучилище у Бородіні – селищі міського типу в Одеській області. Більше тридцяти років мешкала у Харкові, де працювала на станкобудівному заводі. Переїхала в Херсон на постійне місце проживання у 1984 р. У південному місті на Дніпрі і почалося її справжнє заняття малюванням, якому вона віддала своє серце. Першою спробою Рибальченко у живопису був пейзаж на балконній стіні у власній квартирі, про який схвально відгукнулися друзі та сусіди. Згодом Олена Павлівна починає писати олією сюжети на картоні.

Свої твори  спочатку нікому не показувала, проте доленосний випадок привів її до місцевого клубу художників-аматорів, де вона й почала брати участь у виставках. На початку 90-х років мисткиня  вже презентує свої картини в експозиційних залах  Херсонського художнього музею, а в 1993р. — в “Українському домі” у Києві на Всеукраїнській виставці художників-аматорів, де отримує диплом І ступеня. Так раптово, як і диво натхнення, прийшло її творче визнання.

Сьогодні творчий доробок Рибальченко налічує більше 500 живописних творів, які знаходяться у різних музеях країни, у художниці вдома або подаровані друзям, близьким та знайомим.

В Херсонському художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка зберігається більше ста робіт майстрині, які є щедрим подарунком Олени Павлівни нашому місту. Вони присвячені українському селу, родині, коханню, природі. Їх гармонійно доповнюють полотна, в яких відбито образ нашого міста, що стало для художниці рідним.

Цікавою особливістю картин Рибальченко є тісний зв’язок з фольклором, поезією, піснею. Вона зображує народні гуляння, свята та звичаї, які були розповсюджені в Україні з давніх часів. Головні персонажі  картин майстрині — дівчата та парубки у національному одязі, які зустрічаються на побаченнях, мріють, сумують та радіють життю. (“Ой на Івана, та й на Купала…”, “А я щаслива, молода…”).

Сама художниця є успішною авторкою багатьох чудових віршів, присвячень, казок і притч, невеличких оповідань, в яких відображена народна мудрість, особистий життєвий досвід, віра у перемогу добрих сил, Божий суд та справедливість.  Кожна картина Рибальченко відзначається щирістю художнього вислову, піднесеним національним духом, безпосередністю образотворчої мови.

З днем народження, рідне місто!

Written by Vlada on . Posted in Новини

Експозиція виставки приурочена до 240-річчя від дня заснування  нашого міста і входить у великий виставковий проект, присвячений цій знаменній даті.
Херсон — адміністративний, промисловий та культурний центр півдня України.  Заснований у 1778 р. князем Потьомкіним, згідно указу  імператриці Катерини, він отримав  назву на честь давньогрецького міста Херсонеса Таврійського.

 

Історія Херсона  — надзвичайна, захоплююча та багата подіями, яким присвячена велика кількість творів херсонських митців.

Справжнім співцем рідної землі  і патріотом свого краю був Курнаков Г. В. Творча та громадська діяльність живописця  відзначені присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України. В своїх творах митець намагається створити узагальнений епічний образ Херсонщини, з яким асоціюється могутній Дніпро та безмежні простори степів (Дніпровські простори. 1952). В невеличких невигадливих етюдних замальовках, майстер з любов’ю розповідає про рідне місто, де пройшло усе його життя (Окраїни Херсона. 1949; Ранньою весною у Гідропарку. 1967). Крім пейзажів митець залишив велику кількість яскравих натюрмортів, в яких, майже завжди, присутні його улюблені квіти: півонії, троянди, гладіолуси.

 

 

До історії українського мистецтва наш земляк Шовкуненко О. О. увійшов не тільки як видатний художник та майстер живопису. Важко переоцінити те значення, яке він відіграв у розвитку і становленні творчого процесу Херсонщини  та художньої освіти України в цілому. В експозиції представлено два полотна майстра – його відомі херсонські «Зелені базари» (1921; 1928). В цих, насичених повітрям і виконаних в блакитно-зеленій кольоровій гамі творах, митець відтворює свої враження від південних щедрот  міста, в якому народився.

 

 

Одним з фундаторів херсонської живописної школи був Ботько І. І. До художньої  спадщини майстра належать емоційно стримані та навпаки  яскраві пейзажі і натюрморти. Одна з тем творчості митця, яка була для нього дуже важливою,  пов’язана з Херсонським суднобудівним заводом (На рейді. 1960-ті рр.). Раннє полотно «На судноверфі» (1960) Заслуженого художника України Платонова А. Г. також занурює нас у повсякденність цього славетного херсонського підприємства.

 

 

В експозиції репрезентовано роботи  Трапенка В. М. та його сина Трапенка В.В., які зворушують стриманою кольоровою палітрою та простотою і виразністю почуттів (На річці Кошовій. 1988; Натюрморт з калиною. 2003), а також невеличке полотно видатного херсонського митця Петрова Г. П. – майстра пейзажу та  натюрморту, одного з найкращих акварелістів України. Петров завжди з захопленням писав  невибагливі херсонські краєвиди. Саме поетизації рідного краю він присвятив усе своє життя (Північна брама Херсонської фортеці. 1991).

Творчість наївних художників є одним з пластів сучасного мистецтва. Вона вимагає серйозного і вдумливого вивчення, в якому не може бути місця поверхневим та суб’єктивним судженням. Представники наївного мистецтва найчастіше запозичують свої сюжети з навколишнього життя, фольклору, релігійної міфології або власної фантазії. Окрасою експозиції є панорамні види рідного міста Сергєєва Г.С., ім’я якого увійшло у Всесвітню енциклопедію наївного мистецтва. Абсолютно свідомо художник використовує позитивну і життєстверджуючу блакитно-зелену кольорову гаму. Не дивлячись на те, що для його творів характерні певні умовності та спрощення, вони, наче маленькі оповідання про привабливі куточки рідного міста, дуже змістовні і розповідні (Старий Херсон. Морський причал. 1976; Херсонський базар до революції. 1978).

В експозиції представлено твори ще однієї представниці наївного мистецтва — Рибальченко О.П., яка є типовим художником-самородком. Не маючи художньої освіти, створюючи свої картини від щирого серця, мисткиня не уявляє  життя без малювання. Наше  місто, забудоване спорудами різних епох та архітектурних стилів,  виглядає в її полотнах дуже своєрідно (Морехідне училище у Херсоні. 1997; Херсонський художній музей).

В експозиції репрезентовані полотно Машницького В.А., який вмів дуже особливо бачити рідну землю і  гостро відчував пульс часу (Суднобудівний завод. Суботник. Обідня перерва. 1973), та два твори Беліча І.В., на яких зображено старовинні херсонські споруди (Яхт-клуб. Херсон. 2000; Старий телеграф. 1999).

Трохи ностальгічна експозиція невеликої виставки творів  херсонських митців, доповнена давніми фотографіями мешканців Херсона, є своєрідним подарунком співробітників музею херсонцям та гостям нашого міста, яких ми від душі поздоровляємо з значною ювілейною датою.

Про колекцію творів Шовкуненка

Written by lara on . Posted in Статті

В настоящее время Херсонский художественный музей обладает одной из самых крупных в Украине коллекцией произведений Алексея Алексеевича Шовкуненко. В нее входит 155* экспонатов: 46 – масляная живопись, остальные – пастель и акварель. Эта коллекция начала формироваться еще при жизни художника, когда у автора Министерством культуры Украины в 1966 году для Художественного отдела Краеведческого музея было приобретено несколько пастельных пейзажей и акварели «Портрет летчика Калениченко», «Руины Успенского собора», «Под Белорецком». В конце 60-х годов в коллекциях Одессы и Херсона были закуплены пастельные произведения 20-х – 30-х годов «Рабфаковка», «Женский портрет», «Интерьер с девушкой», «Зеленое хозяйство в Херсоне».

Алексей Шовкуненко. Под Белорецком. 1943

Формирование настоящей большой коллекции приходится на начало 80-х годов прошлого века, когда в Херсоне уже существовал самостоятельный художественный музей. В 1980 году Научно-исследовательским музеем Академии художеств СССР была организована ретроспективная выставка произведений художников-академиков Лактионова, Залькална и Шовкуненко, в которой экспонировались и наши работы «Портрет летчика Калениченко», «Руины Успенского собора», «Под Белорецком», пастельные пейзажи.

По инициативе В.Г. Чуприны, который в то время занимал должность начальника Областного управления культуры, раздел выставки, представляющий творчество Шовкуненко, был показан в Херсоне. Основу выставки составили произведения из фондов Киевского музея украинского искусства (сейчас Национальная картинная галерея) и собрания Александры Васильевны Шовкуненко. После окончания экспонирования выставки в музей поступило около 70-ти произведений А.А. Шовкуненко, большая часть которых была подарена Александрой Васильевной.

Алексей Шовкуненко. Портрет жены. 1936

В 1981 году музею было присвоено имя художника. Огромную роль в налаживании контактов с А.В. Шовкуненко и в том, что музей носит имя А.А. Шовкуненко сыграли В.Г. Чуприна и первый директор музея Е.Е. Подольский. В последующие годы в фонды музея постоянно поступали произведения художника. Наиболее значительное поступление состоялось в 1984 году, когда отмечалось 100-летие со дня рождения мастера. Тогда была организована выставка «А.А. Шовукненко и его ученики», которая представила А. Шовкуненко как выдающегося педагога, основателя целой художественной школы в украинском искусстве середины и второй половины ХХ ст.

После мероприятий многие из учеников Шовкуненко подарили музею свои произведения. Тогда к нам попали работы В. Пузырькова, А. Лопухова, Т. Хитровой, Г. Васецкого, Г. Коган-Шаца, Самусенко, Болдыревой, Л. Чичкана, С. Лившиц и др.  Таким образом, музей располагает коллекцией, которую можно назвать «А.А. Шовкуненко и его ученики». В комплектовании этой части собрания следует отметить особую роль нынешнего директора музея А.В. Доценко. Используя личные контакты с А.В. Шовкуненко и художниками, она занималась отбором произведений и их транспортировкой в Херсон.

Алексей Шовкуненко, Автопортрет. 1910

Широкий временной диапазон, жанровое и тематическое разнообразие, высокое художественное качество произведений коллекции дают возможность проследить творческий путь А.А. Шовкуненко, представить различные его дарования.

Наиболее ранние произведения художника относятся к годам его обучения в Петербургской Академии художеств. Два из них – живописные учебные постановки обнаженных натурщиков, в которых решаются определенные программные задачи. Особый интерес представляет графический автопортрет, представляющий личностное отношение к себе молодого начинающего художника.

Следующий этап – период первых послереволюционных лет, в биографии художника связан с Херсоном. Из-за болезни отца А. Шовкуненко был вынужден задержаться в городе, где его застали революционные события. Академию художеств он не закончил. Тем не менее, искусство Шовкуненко конца 10-х, 20-х и начала 30-х годов характеризует его как самостоятельного художника.

Алексей Шовкуненко. Рабфаковка. 1920

В эти годы он делает значительные достижения в области пленэрной живописи. Об этом свидетельствуют многочисленные пейзажные этюды и портреты. В музейной коллекции это пастели «Девушка в интерьере», «Цветочное хозяйство в Херсоне», «Рабфаковка», «Портрет М. Фадеевой», исполненные маслом этюд «Цветочницы» и серия «Херсонские базары», «Натюрморт с синим кувшином», интерьер «Солнечный луч» и др. Их достоинства – в декоративной звучности цветовой насыщенности, ощущении радости и оптимизма. В значительной степени успехи художника связаны с влиянием одесской живописной школы.

Признание Шовкуненко в искусстве приходится на 30-е годы, когда он создает серию акварелей «Днепрогэс». Однако, индустриальные пейзажи в этой технике появились значительно раньше, когда он писал Херсонские судомеханические мастерские им. Куйбышева. Дальнейшее развитие индустриальной тематики, чрезвычайно востребованной в советскую эпоху, связано с многочисленными поездками на крупные промышленные предприятия страны. В собрании музея хранятся этюды, изображающие Херсонские судомеханические мастерские, завод «Азовсталь», Одесский судостроительный завод, Луганский тепловозостроительный завод им.Октябрьской революции, портреты их рабочих.

Алексей Шовкуненко. Строительство гребли ДнепроГЭСа

В результате поездок по стране рождались новые циклы. Один из них посвящен природе и людям Молдавии. Мы имеем возможность представить эту серию поэтичным искрящимся акварельным пейзажем «Ручей. Молдавия», живописным полотном «Молдаванки» и одной из лучших картин цикла «Портретом молдаванки возле зеркала». Красота национального костюма, его яркая цветовая насыщенность, а также – даров щедрой молдавской земли очень привлекали художника, который всегда стремился к выявлению декоративных свойств колорита.

Алексей Шовкуненко. Уфа. Вход в музей им. М. Нестерова. 1943

Следующий период творчества Шовкуненко – времен Великой Отечественной войны – представлен произведениями, созданными во время эвакуации в Уфе. Это цикл лирических пейзажей старого уральского городка, где уютные улочки и дворы связаны с именем М. Нестерова («Уфа. Улица», «Уфа. Вход в музей им. М. Нестерова», «Уфа. Река Белая» и др.) Кроме того он продолжает индустриальную тематику. На Белорецком металлургическом комбинате он пишет пейзажи («Под Белорецком») и портреты рабочих – металлургов («Портрет рабочего в кепке», «Голова башкира» и др.)

Олексій Шовкуненко. Портрет Н.М. Ужвій в ролі Л.А. Раневської. 1947.

Ко времени пребывания в Москве, где Шовкуненко находился по пути из эвакуации, относится серия пейзажей, проникнутых ощущением тревожного военного времени («Артиллерия на мосту», «Москва. Кремль.», «Москва. Сумерки.» и др.) Это же настроение присутствует и в портретной галерее тех лет. Достойное место занимают в ней портреты скульптора Г. Тенера, академика Б. Чернышова, летчика Калениченко.

Работу в портретном жанре Шовкуненко продолжил уже в мирное время. Характер человека активного, полного жизненной энергии всегда интересовал художника. Он стремился к созданию образов содержательных, внутренне значимых. (Портреты Ю. Ямпольского, Г. Савицкого, М. Ямпольского). Обладая даром живописца, Шовкуненко большое внимание уделял цветовой насыщенности произведений. Это ярко проявилось в картинах, представляющих жанр театрального портрета (Портреты балерины Н. Скорульской, Н. Ужвий в роли Раневской и др.)

В собрании музея широко представлена пейзажная живопись послевоенных десятилетий. Здесь – уголки украинской природы, Прибалтики, Кавказа. Художник работал во всех живописных техниках, в совершенстве владея ими. В последние годы жизни он отдал предпочтение пастели как наиболее мобильной в работе с натуры. Особой поэтичностью отличаются пастельные пейзажи 70-х годов, созданные в Кончи-Заспе.

Алексей Шовкуненко. Осень. Синяя вода

Коллекция произведений нашего земляка, народного художника СССР, Действительного члена Академии художеств СССР Алексея Алексеевича Шовкуненко – интересная и значительная часть музейного собрания. Она по праву занимает достойное место в составе культурного наследия нашей страны.

Лилия Вольштейн, искусствовед,
зав. научно-экспозиционным отделом
ХОХМ им. А. А. Шовкуненко

* На сегодняшний день в коллекции музея представлено 156 работ Алексея Шовкуненко.