Posts Tagged ‘історія’

Виставка православної ікони та церковної старовини

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Вставку «Православна ікона та церковна старовина» приурочено до Дня апостолів Петра і Павла, який відзначається 12 липня. В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського художнього музею.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису. З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своїм призначенням вона наділена великою сакральністю, бо несе в собі максимальне наближення до божественного прототипу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність, має властивості благодаті, захищає і зцілює. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. XIX ст.).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі. XIXст.; Страждання святих вликомучеників Киріака і Улити. ХІХст).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний. XIX ст.).

Експозицію доповнено зразками церковного декоративно-ужиткового мистецтва  (хрести, свічники, складні, натільні образки та ікони).

 

Анонс до Дня Конституції України

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Шановні відвідувачі!

До святкування Дня Конституції України, 28 червня запрошуємо Вас на День відкритих дверей у музеї! Вашій увазі буде представлено наступні виставки:

«Набуття суб’єктності» — персональна виставка сучасного українського художника Віктора Сидоренка;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

«Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.» — живопис, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво з колекції музею;

«Семантичний сюрреалізм Михайла Толстих» — персональна виставка живопису Михайла Толстих;

«Чарівні кольори Анатолія Бикова» — персональна виставка Анатолія Бикова, присвячена 80-річчю майстра.

Музейна експозиція працює з 9:00 до 16:00.

28 червня о 12:00 запрошуємо Вас також відвідати відкриту екскурсію «Українське мистецтво живопису». Екскурсія пройде у залах експозиції музею ХІХ – ХХ ст. Під час заходу буде розглянуто виникнення українських мистецьких шкіл та творчих художніх об’єднань Києва, Харкова, Одеси на прикладах життя та творчості таких майстрів пензля як Микола Пимоненко, Володимир Орловський, Евгеній Буковецький, Петро Левченко.

Запрошуємо на екскурсію! Вхід вільний.

Також з радістю анонсуємо одну з найцікавіших екскурсій Художнього музею — екскурсію на музейну вежу «Подорож у колиску часу», яка відбудеться 29 червня об 11:30!

Кому буде цікавий цей маршрут?.. Якщо ви любите історію свого міста, милуєтесь архітектурою початку ХХ століття, не можете байдуже пройти повз гарний будиночок — записуйтесь не вагаючись! А ще на вас чекатиме трохи дива… та Хранителька часу, яка має свої таємниці. Запрошуємо дорослих та дітей від 12 років! Вартість — 80грн. Екскурсійна група має обмежену кількість учасників, записатись можна за телефонами: 050-917-56-76, (0552)49-31-64.

Виставка «Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

До Дня Європи в Україні та Міжнародного дня музеїв у великому залі Херсонського художнього музею відкрито виставку «Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.».В експозиції представлено твори майстрів західноєвропейського мистецтва із зібрання музею. У більшості, це роботи з приватної колекції М.І. Корніловської, що надійшли в музей в 1977 р., згідно заповіту їх власниці.

Кожен окремий твір — це приклад приналежності авторів до різноманітних європейських художніх шкіл. Англійський станковий живопис репрезентовано твором Пітера Лелі ( 1618-1680, справжнє ім’я Пітер Ван дер Фас), учня відомого фламандського художника Антоніса Ван Дейка. Пітер Лелі був провідним художником Англії у часи реставрації монархії Стюартів (1660-1680 рр.). Працюючи при дворі Карла II, він написав велику кількість парадних портретів для англійської аристократії. Полотно «Дама з собачкою» дає уяву як про ідеал краси, що панував у вищих колах суспільства, так і про придворне портретне мистецтво в цілому.

Німецький живопис XVIII століття представлений полотном Кристофеля Любинецького (1660-1728). На картині «Сцена у шинку» зображено гультяїв, які бешкетують на дружній вечірці. Образний стрій та темний колорит викликає асоціації з творами старовинних майстрів Нідерландів, для яких було характерним зображення приватного життя людини саме під час розваг і відпочинку.

У мистецтві Німеччини XIX століття одержали розвиток такі художні напрями як романтизм та реалізм. На полотні «У монастирського настоятеля» (1859) Августа фон Байєра (1803/1804-1875) зображені фігура ченця на тлі напівкруглих арок порталу та інтер’єр монастиря. Картина, створена у стилі пізнього німецького романтизму, перейнята відчуттям таємничості, недомовленості, що підсилюються за допомогою світлотіньових контрастів.

Італійську школу живопису представлено твором невідомого майстра першої половини XVIII століття. Репрезентативне полотно «Портрет духовної особи і хлопчика» є одним з найкращих творів колекції музею.

Бельгієць Франц Ферлут (1795-1872) жив і працював в Італії. Його архітектурний пейзаж «Руїни Форуму» (XIX ст.) являє собою характерний зразок пізньоакадемічного живопису середини XIX ст. з умовним колоритом та чітким розділом на три плани театралізованої статичної композиції.

Експозицію доповнюють твори декоративно-ужиткового мистецтва, італійських та французьких скульпторів. Особливу увагу привертає скульптура з бронзи, яка є механічним репродукуванням з надгробка Лоренцо Медічі, виконаним у 1523-1531 рр. всесвітньо відомим італійським майстром Мікеланджело Буанаротті (1475-1564).

Завітайте на виставку!

«Чорнобиль» в колекції Херсонського художнього музею

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В колекції Херсонського обласного художнього музею ім.Олексія Шовкуненка зберігається чимало творів, присвячених важливим подіям історії, як святковим, так і трагічним. І до 33-ої річниці катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, вшановуючи пам’ять постраждалих, варто згадати саме цей сюжет в творчій спадщині заслуженої художниці України Марії Несторівни Шнайдер-Сенюк.

Мисткиня написала твір «Чорнобиль» через чотири роки після трагедії на ЧАЕС. Символічною мовою художниця передає стан людей та природи. На полотні ми бачимо ліквідаторів аварії, які йдуть боротися з пожежею, і тих, кого вони захищають — своїх дружин, дітей, матерів.

Ця боротьба за безпеку людства  продовжувалась декілька років руками 600 000 ліквідаторів. Число постраждалих від аварії можна визначити лише приблизно. За даними організації Союз «Чорнобиль», десять відсотків з них померло, 165 000 осіб отримали інвалідність. Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики.

Живописна робота «Чорнобиль» — це ліва частина диптиху, яка присвячена трагічним подіям української історії… В творчості художниці можна побачити багато світлих сюжетів — народні свята, працю на ниві природи, фольклорні мотиви, пейзажі та натюрморти, виконані в техніці гобелену, живопису, графіки.

Але важливим для мисткині було показати і трагедії: Чорнобиль, голодомори 30-х років, щоб зберегти ці події в пам’яті та з усією відповідальністю поставитись до майбутнього, яке ми сьогодні творимо власними руками.

 

 

 

Освітня абетка. Види та жанри образотворчого мистецтва

Написано Museum в . Опубликовано в Новости

За задумом музейних співробітників, невелика виставка творів з музейного зібрання повинна стати своєрідним «вступом до мистецтва» для тих дітей та дорослих, які мають незначне уявлення про види і жанри образотворчого мистецтва. Окрім того, в експозиції репрезентовано декілька творів, які відвідувачі музею побачать уперше.

Мистецтво поєднує в собі багато видів творчої діяльності людини.  Серед них, перш за все, виділяють живопис, графіку, скульптуру, що разом із художньою фотографією становлять образотворче мистецтво. Сама ця  назва пояснює: це мистецтво, що творить образи, які ми можемо ба­чити очима. Тісний зв’язок з ним мають  декоративно-ужиткове мистец­тво та архітектура.

Кожен вид мистецтва говорить з нами по-своєму: графіка — мовою ліній, штрихів, темних і світлих плям (Шишкін І.І. Мурашник. 1885; Невідомий художник. Олександрійський театр у Петербурзі. ХІХ. Експонується вперше); живопис — феєрією кольорів та їх відтінків (Бобров В.О. Портрет співачки Лавровської. 188; Лагоріо Л.Ф. «Розвантаження пасажирського судна. Човен у морі. 1888; Верещагін П.П. Пейзаж в Балканах Друга половина ХІХ ст.); де­коративно-ужиткове мистецтво —  орнаментами, візерунками, символами, а крім того, майстри створюють речі не тільки гарні, але й корисні (Блюдо «Хліб та сіль» 70-ті рр. ХІХ ст. Фабрика Кузнєцова М.С. у Твері). Мистецтво скульптури вибирає своїм об’єктом переважно людину, іноді – тварину, значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Персонажів своїх творів майстри втілюють у камені, металі, дереві тощо (Лансере Є.О. Святослав по дорозі до Царгороду.1886).

Станковий живопис (від слова «станок», «мольберт», на який ставиться приготована основа — картон, дошка, полотно для малювання картин) об’єднує твори самостійного значення, не пов’язані з архітектурним ансамблем. На відміну від монументальних творів, які є невід’ємними від стіни і частини будівлі,  живописні полотна можуть змінювати своє місце знаходження. Станковий живопис зародився в епоху Відроджен­ня. Але справжнього розквіту цей вид мистецтва набув, коли виникла техніка роботи олійними фарбами на полотні і майстри отримали можливість працювати над своїми картинами тривалий час.