Posts Tagged ‘світлина’

З днем народження, рідне місто!

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Експозиція виставки приурочена до 240-річчя від дня заснування  нашого міста і входить у великий виставковий проект, присвячений цій знаменній даті.
Херсон — адміністративний, промисловий та культурний центр півдня України.  Заснований у 1778 р. князем Потьомкіним, згідно указу  імператриці Катерини, він отримав  назву на честь давньогрецького міста Херсонеса Таврійського.

 

Історія Херсона  — надзвичайна, захоплююча та багата подіями, яким присвячена велика кількість творів херсонських митців.

Справжнім співцем рідної землі  і патріотом свого краю був Курнаков Г. В. Творча та громадська діяльність живописця  відзначені присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України. В своїх творах митець намагається створити узагальнений епічний образ Херсонщини, з яким асоціюється могутній Дніпро та безмежні простори степів (Дніпровські простори. 1952). В невеличких невигадливих етюдних замальовках, майстер з любов’ю розповідає про рідне місто, де пройшло усе його життя (Окраїни Херсона. 1949; Ранньою весною у Гідропарку. 1967). Крім пейзажів митець залишив велику кількість яскравих натюрмортів, в яких, майже завжди, присутні його улюблені квіти: півонії, троянди, гладіолуси.

 

 

До історії українського мистецтва наш земляк Шовкуненко О. О. увійшов не тільки як видатний художник та майстер живопису. Важко переоцінити те значення, яке він відіграв у розвитку і становленні творчого процесу Херсонщини  та художньої освіти України в цілому. В експозиції представлено два полотна майстра – його відомі херсонські «Зелені базари» (1921; 1928). В цих, насичених повітрям і виконаних в блакитно-зеленій кольоровій гамі творах, митець відтворює свої враження від південних щедрот  міста, в якому народився.

 

 

Одним з фундаторів херсонської живописної школи був Ботько І. І. До художньої  спадщини майстра належать емоційно стримані та навпаки  яскраві пейзажі і натюрморти. Одна з тем творчості митця, яка була для нього дуже важливою,  пов’язана з Херсонським суднобудівним заводом (На рейді. 1960-ті рр.). Раннє полотно «На судноверфі» (1960) Заслуженого художника України Платонова А. Г. також занурює нас у повсякденність цього славетного херсонського підприємства.

 

 

В експозиції репрезентовано роботи  Трапенка В. М. та його сина Трапенка В.В., які зворушують стриманою кольоровою палітрою та простотою і виразністю почуттів (На річці Кошовій. 1988; Натюрморт з калиною. 2003), а також невеличке полотно видатного херсонського митця Петрова Г. П. – майстра пейзажу та  натюрморту, одного з найкращих акварелістів України. Петров завжди з захопленням писав  невибагливі херсонські краєвиди. Саме поетизації рідного краю він присвятив усе своє життя (Північна брама Херсонської фортеці. 1991).

Творчість наївних художників є одним з пластів сучасного мистецтва. Вона вимагає серйозного і вдумливого вивчення, в якому не може бути місця поверхневим та суб’єктивним судженням. Представники наївного мистецтва найчастіше запозичують свої сюжети з навколишнього життя, фольклору, релігійної міфології або власної фантазії. Окрасою експозиції є панорамні види рідного міста Сергєєва Г.С., ім’я якого увійшло у Всесвітню енциклопедію наївного мистецтва. Абсолютно свідомо художник використовує позитивну і життєстверджуючу блакитно-зелену кольорову гаму. Не дивлячись на те, що для його творів характерні певні умовності та спрощення, вони, наче маленькі оповідання про привабливі куточки рідного міста, дуже змістовні і розповідні (Старий Херсон. Морський причал. 1976; Херсонський базар до революції. 1978).

В експозиції представлено твори ще однієї представниці наївного мистецтва — Рибальченко О.П., яка є типовим художником-самородком. Не маючи художньої освіти, створюючи свої картини від щирого серця, мисткиня не уявляє  життя без малювання. Наше  місто, забудоване спорудами різних епох та архітектурних стилів,  виглядає в її полотнах дуже своєрідно (Морехідне училище у Херсоні. 1997; Херсонський художній музей).

В експозиції репрезентовані полотно Машницького В.А., який вмів дуже особливо бачити рідну землю і  гостро відчував пульс часу (Суднобудівний завод. Суботник. Обідня перерва. 1973), та два твори Беліча І.В., на яких зображено старовинні херсонські споруди (Яхт-клуб. Херсон. 2000; Старий телеграф. 1999).

Трохи ностальгічна експозиція невеликої виставки творів  херсонських митців, доповнена давніми фотографіями мешканців Херсона, є своєрідним подарунком співробітників музею херсонцям та гостям нашого міста, яких ми від душі поздоровляємо з значною ювілейною датою.

#ПодаруйАндріюМрію — благодійний аукціон

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Запрошуємо всіх на благодійний аукціон, що відбудеться 14 червня о 15:00 у приміщенні Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка. Ідея запросити Андрія Лещинського до музею належить директору, заслуженому працівнику культури України, Аліні Доценко, яка побачила роботи талановитого юнака в соціальних мережах та запропонувала допомогу. Формат аукціону допоможе фінансово підтримати молодого художника. Стартова ціна лота 300 грн. Зібрані кошти підуть на комп’ютерне приладдя та навчання талановитого юнака Андрія Лещинського.

Андрій Лещинський – людина з інвалідністю, яка знаходить в собі сили та натхнення для творчості, вдосконалює свою майстерність та вже є впізнаваним місцевим художником. Андрій буде присутній на заході особисто, де розповість свою історію злетів, падінь, натхнення та відчаю. А ще на всіх очікуватиме майстер-клас з живопису від майстра, і звісно, його нова колекція картин для аукціону!

Андрій проживає у геріатричному пансіонаті  м.Каховки. Активно бере участь у різних спортивних змаганнях та малює без рук. Рік тому Благодійний Фонд «Майбутнє Херсонщини» зібрав невелику суму з мистецького аукціону, де відомі художники пожертвували свої роботи на його користь, щоб придбати творче приладдя для хлопця. За рік Андрій навчався ремеслу та наполегливо малював, щоб виправдати довіру всіх, хто його підтримував і продовжує це робити.

Ми не агітуємо допомагати Андрію, ми  пропонуємо дати йому вудку і навчити рибалити. За рік Андрій, завдяки продажу власних картин, зміг самостійно придбати собі комп’ютер, а тепер прагне надати своїй творчості новий вектор у медіа просторі.

Придбання спеціального приладдя дасть можливість Андрію створювати авторський ай-ті продукт та зробити важливий крок у кар’єрному розвитку, стати фінансово незалежним художником. Важливим для хлопця є спілкування з людьми, якого в стінах пансіонату катастрофічно не вистачає. Тож, ваша увага та моральна підтримка є також важливими.

Чекаємо всіх небайдужих! 

 

Подорож у колиску часу

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Маємо гарну новину! На наступному тижні відкриваємо новий сезон екскурсій на годинникову башту музею «Подорож у колиску часу»!

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією та архітектурою Херсона, завітати до екскурсію 19 травня о 13:30. Кількість місць у групі обмежена, тож записуйтесь заздалегідь:
49-31-64, 099-763-18-23. Вартість участі — 40 грн. з особи, (діти — з 12 років у супроводі дорослих). Дівчатам прохання вдягнути зручне взуття.

На наших гостей чекатимуть сувеніри та можливість загадати бажання, яке обов’язково здійсниться, під двократний бій курантів!

Познайомитись з історією музейного годинника та дізнатись деяку інформацію про екскурсію можна в матеріалі «Укрінформу».

 

 

 

 

 

Підказки природи

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

До 40-річчя заснування Херсонського художнього музею

 

Світлина супроводжує людину все життя. Вона дивиться на нас зі сторінок  газет, журналів, афіш  та рекламних щитів, прикрашає сімейні альбоми,   засвідчує особистість в документах.

Термін «фотографія» першим використав у 1839 р. англійський астроном Джон Фредерік Вільям Гершель. Сьогодні ми називаємо так усі види фотокарток — від  аматорських до карт Землі, зроблених зі супутників. Зародження фотографії  нерозривно пов’язане з її технічним удосконаленням. На ранніх стадіях становлення цього мистецтва з’явилися шедеври, які є для багатьох поколінь аматорів зразками неперевершеної досконалості.  Але історія доводить, що ніколи технічне оснащення фотографа не було вирішальним чинником при створенні справжнього витвору мистецтва. Головне — це вдумливість, щирість, чуй­ність, проникливість і звичайно знання технічних тонкощів. Світлину неможливо зробити з майбут­нього або минулого. Фотографу підкорюється тільки миттєвість. Це  основна вла­стивість і перевага, котра відрізняє фотознімок від усіх інших видів мистецтв.

В експозиції репрезентовано 90 творів киянина Олександра Сліпченка, який завдяки поєднанню своєї спостережливості та технологічних можливостей комп’ютерної обробки, досягає у своїх роботах відчуття фантастичної ірреальності та казковості. До речі, п’ять  світлин, представлених в експозиції, майстер зробив у Херсоні, на проспекті Ушакова.

IMG_1091___305х420_s

IMG_1303___305х420_s

Сліпченко Олександр Сергійович народився в 1951р. на Волині, у місті Луцьку, де пройшло його дитинство та юнацтво. Свій трудовий шлях почав з опанування  професії токаря. Працюючи на виробництві, одночасно здобував вищу освіту у Київському політехнічному інституті, по закінченні якого отримав диплом інженера-механіка та понад 15 років працював  у конструкторському бюро на одному з підприємств м. Хмельницький. У 1990р. Олександр Сліпченко переїхав до Києва, де тривалий час займав посаду  провідного інженера в Астрономічній Обсерваторії Київського університету ім. Т.Г.Шевченка.

Ще в юнацтві майстер багато часу приділяв фотографії, технічному моделюванню, мандрівкам. Бажання побачити світ, зробити щось своїми руками, зберегти на світлинах неповторні моменти життя, не залишили його і донині.  Географія подорожей Сліпченка дуже велика: походи  по горах Карпат, Криму, Кавказу та Алтаю, поїздки по Україні, мандрівки у Польщу, Нимеччину, Францію, Хорватію, Болгарію, Чехію, Румунію.

Швидкоплинність часу, поспіх, перенасиченість подіями , сумна втрата нашої здатності дивуватися красі природи  підштовхнули фотохудожника до думки  створити оригінальний проект, в якому він демонструє так зване мистецтво випадковості, що переносить нас у світ незвичайних образів. Ось як сам автор характеризує своє захоплення: «Фотографування є суттєвою обставиною мого життя. Фотокамера завжди зі мною, бо цікаві моменти, які я бачу — неповторні і швидкоплинні. Я — аматор, а не професіонал, бо грошей на своєму захопленні не заробляю. На моїх фото – краєвиди України, друзі та рідні, тварини та рослини, спортивні змагання, дива природи інших країн. До того ж я мешкаю у Києві, де твориться новітня українська історія, де так чи інакше стаєш не тільки свідком, але й учасником доленосних для нашої країни подій. Разом з фотокамерою я побував у вирі двох революцій — Помаранчевої та Революції гідності. Як тільки міг, я старався відобразити ці події, щоб зберегти їх для історії. Зараз ці світлини передані мною в Музей Революції гідності, в якому я маю честь працювати. Але це вже зовсім інша історія. Життя продовжується. Будьмо!».

DSC_0481

DSC_0523

DSC_0537

В експозиції репрезентовано також твори херсонського аматора Кондратова Михайла Михайловича, який з дитинства захоплюється технікою різьблення і так само як Олександр Сліпченко використовує в своїй творчості ті підказки природи, які звичайна людина просто не помічає.

Народний майстер народився  в 1945р. у Херсоні. Після закінчення музичного училища (клас флейти), деякий час працював в академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша. В 1978 р. вирішив змінити фах, отримавши для цього освіту юриста і почавши займатися адвокатською практикою. Але при цьому, майстер ніколи не залишав свої творчі пошуки у різьбленні. Для своїх виробів він використовує деревину клена, акації, карагача, оцтового дерева, а також таких фруктових порід як абрикос, слива та вишня. Гру природних форм, нарости на стволах дерев, примхливі звиви старого коріння та гілля  Михайло Кондратов доробляє  спеціальними інструментами та вкриває шаром лаку для захисту від зовнішнього впливу, перетворюючи старі, часом пожухлі деревинки,  у твори того самого мистецтва випадковості, яке ми побачили у світлинах  київського фотохудожника.

DSC_0508

Творчий доробок Михайла Кондратова, як і фотопроект  Олександра Сліпченка, пропонується глядачам уперше. Побажаємо ж обом майстрам успіхів у їх справі, творчої наснаги та натхнення!

День музейних селфі

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Заплануйте на наступному тижні візит до музею, щоб приєднатися до всесвітнього флешмобу — Дня музейних селфі!

Умови акції прості: потрібно прийти до музею, сфотографуватися разом з улюбленим експонатом та викласти світлину в Facebook, Twitter або Instagram із тегами #MuseumSelfie та #art_museum_ks. День музейних селфі в багатьох музеях світу відбудеться 17 січня, а Херсонський художній музей запрошує приєднатися до цієї акції з 17 по 21 січня! Нагадуємо, що фотографування на смартфони безкоштовне, а вартість музейного квитка складає лише 10 або 20 грн. 

Серед експонатів діючих виставок ви обов’язково знайдете твір, який не залишить байдужим:

«Споглядаючи світ…» — твори сучасного українського художника Владислава Мамсікова;

«Айвазовський І.К. та його коло» — мариністичний живопис кінця ХIХ – початку ХХ ст. з колекції музею (до 200-річчя від дня народження Айвазовського І.К.);

«Українське та російське мистецтво кінця ХVIII – початку ХХ ст.» — постійна експозиція музею.

«Зима. З циклу «Пори року» — живопис,скульптура майстрів XX – XXI ст. з колекції музею;

«Моя молитва нехай лине…» — православна ікона із зібрання музею до Різдвяних свят.

Ось такі світлини ми отримали від наших відвідувачів в минулі роки проведення акції:

01

03

Exif_JPEG_420

15977662_209184309486357_5694968094149879299_n

16114464_677800765733535_7845570514028004758_n