Posts Tagged ‘Выставки’

Підказки природи

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

До 40-річчя заснування Херсонського художнього музею

 

Світлина супроводжує людину все життя. Вона дивиться на нас зі сторінок  газет, журналів, афіш  та рекламних щитів, прикрашає сімейні альбоми,   засвідчує особистість в документах.

Термін «фотографія» першим використав у 1839 р. англійський астроном Джон Фредерік Вільям Гершель. Сьогодні ми називаємо так усі види фотокарток — від  аматорських до карт Землі, зроблених зі супутників. Зародження фотографії  нерозривно пов’язане з її технічним удосконаленням. На ранніх стадіях становлення цього мистецтва з’явилися шедеври, які є для багатьох поколінь аматорів зразками неперевершеної досконалості.  Але історія доводить, що ніколи технічне оснащення фотографа не було вирішальним чинником при створенні справжнього витвору мистецтва. Головне — це вдумливість, щирість, чуй­ність, проникливість і звичайно знання технічних тонкощів. Світлину неможливо зробити з майбут­нього або минулого. Фотографу підкорюється тільки миттєвість. Це  основна вла­стивість і перевага, котра відрізняє фотознімок від усіх інших видів мистецтв.

В експозиції репрезентовано 90 творів киянина Олександра Сліпченка, який завдяки поєднанню своєї спостережливості та технологічних можливостей комп’ютерної обробки, досягає у своїх роботах відчуття фантастичної ірреальності та казковості. До речі, п’ять  світлин, представлених в експозиції, майстер зробив у Херсоні, на проспекті Ушакова.

IMG_1091___305х420_s

IMG_1303___305х420_s

Сліпченко Олександр Сергійович народився в 1951р. на Волині, у місті Луцьку, де пройшло його дитинство та юнацтво. Свій трудовий шлях почав з опанування  професії токаря. Працюючи на виробництві, одночасно здобував вищу освіту у Київському політехнічному інституті, по закінченні якого отримав диплом інженера-механіка та понад 15 років працював  у конструкторському бюро на одному з підприємств м. Хмельницький. У 1990р. Олександр Сліпченко переїхав до Києва, де тривалий час займав посаду  провідного інженера в Астрономічній Обсерваторії Київського університету ім. Т.Г.Шевченка.

Ще в юнацтві майстер багато часу приділяв фотографії, технічному моделюванню, мандрівкам. Бажання побачити світ, зробити щось своїми руками, зберегти на світлинах неповторні моменти життя, не залишили його і донині.  Географія подорожей Сліпченка дуже велика: походи  по горах Карпат, Криму, Кавказу та Алтаю, поїздки по Україні, мандрівки у Польщу, Нимеччину, Францію, Хорватію, Болгарію, Чехію, Румунію.

Швидкоплинність часу, поспіх, перенасиченість подіями , сумна втрата нашої здатності дивуватися красі природи  підштовхнули фотохудожника до думки  створити оригінальний проект, в якому він демонструє так зване мистецтво випадковості, що переносить нас у світ незвичайних образів. Ось як сам автор характеризує своє захоплення: «Фотографування є суттєвою обставиною мого життя. Фотокамера завжди зі мною, бо цікаві моменти, які я бачу — неповторні і швидкоплинні. Я — аматор, а не професіонал, бо грошей на своєму захопленні не заробляю. На моїх фото – краєвиди України, друзі та рідні, тварини та рослини, спортивні змагання, дива природи інших країн. До того ж я мешкаю у Києві, де твориться новітня українська історія, де так чи інакше стаєш не тільки свідком, але й учасником доленосних для нашої країни подій. Разом з фотокамерою я побував у вирі двох революцій — Помаранчевої та Революції гідності. Як тільки міг, я старався відобразити ці події, щоб зберегти їх для історії. Зараз ці світлини передані мною в Музей Революції гідності, в якому я маю честь працювати. Але це вже зовсім інша історія. Життя продовжується. Будьмо!».

DSC_0481

DSC_0523

DSC_0537

В експозиції репрезентовано також твори херсонського аматора Кондратова Михайла Михайловича, який з дитинства захоплюється технікою різьблення і так само як Олександр Сліпченко використовує в своїй творчості ті підказки природи, які звичайна людина просто не помічає.

Народний майстер народився  в 1945р. у Херсоні. Після закінчення музичного училища (клас флейти), деякий час працював в академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша. В 1978 р. вирішив змінити фах, отримавши для цього освіту юриста і почавши займатися адвокатською практикою. Але при цьому, майстер ніколи не залишав свої творчі пошуки у різьбленні. Для своїх виробів він використовує деревину клена, акації, карагача, оцтового дерева, а також таких фруктових порід як абрикос, слива та вишня. Гру природних форм, нарости на стволах дерев, примхливі звиви старого коріння та гілля  Михайло Кондратов доробляє  спеціальними інструментами та вкриває шаром лаку для захисту від зовнішнього впливу, перетворюючи старі, часом пожухлі деревинки,  у твори того самого мистецтва випадковості, яке ми побачили у світлинах  київського фотохудожника.

DSC_0508

Творчий доробок Михайла Кондратова, як і фотопроект  Олександра Сліпченка, пропонується глядачам уперше. Побажаємо ж обом майстрам успіхів у їх справі, творчої наснаги та натхнення!

Заходи до святкових та пам’ятних дат у Січні

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

У Січні Херсонським обласним художнім музеєм ім. О. О. Шовкуненка заплановано наступні заходи:

 

До Дня Соборності України

21 січня о 13:00 — відкрита лекція для всіх бажаючих: «Соборна Україна: мистецтво живопису ІІ пол..ХІХ — поч.ХХст. з колекції музею» на базі постійної експозиції музею

21 січня — День відкритих дверей. Безкоштовне відвідування виставок:

«Споглядаючи світ…» — твори сучасного українського художника Владислава Мамсікова;

«Айвазовський І.К. та його коло» — мариністичний живопис кінця ХIХ – початку ХХ ст. з колекції музею (до 200-річчя від дня народження Айвазовського І.К.);

«Українське та російське мистецтво кінця ХVIII – початку ХХ ст.» — постійна експозиція музею.

«Зима. З циклу «Пори року» — живопис,скульптура майстрів XX – XXI ст. з колекції музею;

«Моя молитва нехай лине…» — православна ікона із зібрання музею до Різдвяних свят.

 

До дня вшанування пам’яті жертв Голокосту

25-29 січня — виставка однієї картини «Жмеринське гетто» Народного художника України Чорного Михайла Никифоровича (з колекції музею) в рамках циклу «Подія і дата»

25 січня о  13:00 — відкрита лекція для всіх бажаючих: «Нові назви херсонських вулиць. Творчість всесвітньо відомого єврейського художника, уродженця Херсонщини Володимира Баранова-Россіне» (презентація слайд-шоу у вітальній залі музею)

 

До дня пам’яті героїв Крут

29 січня — перегляд документального фільму «Крути — Молода Кров» з циклу передач «Україна: забута історія» в рамках роботи Дискусійного кіноклубу музею для військових нацгвардії (спільний проект з капеланом УПЦ Київського патріархату о.Богданом Костюком)

Моя молитва нехай лине…

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

В експозиції  виставки «Моя молитва нехай лине…» представлено 39 творів іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису.001 Одигитрия

 

З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась.  За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

005 Покров

 

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. Кін. XVIII — поч.XIX ст. та інші).

002 Спас у Силах

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі XIXст.).

003 Микола чудотворець

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Пророка, Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

IMG_1862

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої, у свій час, характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний.XIXст.; Успіння. XVIII ст.)

IMG_1883

Зима. Виставка з циклу «Пори року»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

Представлена виставка — друга з циклу в цьому році. Ідея презентувати виставки, присвячені порам року, — це перш за все можливість представити глядачам різноманітність своєї колекції, яка налічує близько 12 000 одиниць.

 

DSC_1123

В експозиції репрезентовано близько 40 живописних полотен та скульптурних композицій, присвячених порі року – зимі. Твори виставки — це не тільки пейзажі, але і портрети, натюрморти, жанрові картини, твори анімалістичного жанру титулованих майстрів, які працювали в різні часи протягом ХІХ-ХХІ століття.

Деякі твори експонуються вперше: «Зима» Еммануїла Бунцельмана, «Вечір» Івана Гопкала, «Седнівські далі» та «Дніпровські кручі» Марата Калібекова, навіть один з творів заслуженого діяча мистецтв України Георгія Курнакова («Човнова пристань на Дніпрі»), особистість якого є знаковою для розвитку мистецтва на Херсонщині.

Частина творів на виставці належить майстрам Херсонщини та Півдня України, зокрема, Єгору Толкунову (Автопортрет. 1987), Георгію Петрову (Край села. 1992), Самуїлу Невельштейну (Лариса. 1968), Серафимі Сенкевич (Вікно. 1979), Галині Сорохан (Зимовий настрій.2011) тощо.

 

Толкунов - Автопортрет

Невельштейн Лариса

Сорохан Зимовий настрій

 

Маленьких відвідувачів може зацікавити новорічна ялинка, прикрашена скляними іграшками українського та російського виробництва (деяким з них вже понад півстоліття), які були передані для експонування співробітниками та друзями музею. В останні роки такі екземпляри вже стали предметами колекціонування. Відвідувачам поважного віку новорічні іграшки подарують приємні спогади про дитинство та молодість.

В найближчий час в музеї буде відкрито запис на новорічні екскурсії-квести по виставці «Зима», розраховані на учнів молодшого та середнього шкільного віку. Слідкуйте за анонсами на сайті та у соціальних мережах.

Запрошуємо всіх шанувальників мистецтва познайомитися з новою виставкою музею!

 

Бялиницький-Біруля Ж-13 Місячна ніч у селі

Коцка Дед с внуками

 

001

002

003

004

 

До 100-річчя Української революції

Написано Vlada в . Опубликовано в Новости

“ВІДВАЖНІ: НАШІ ГЕРОЇ”

Виставка про покоління борців за незалежність України: від революції 1917-1921 років до Революції гідності. Зусиллями низки партнерів реконструйовано вбрання, втілено в динамічному показі й відзнято типажі борців доби Української революції, Холодного Яру, Української повстанської армії, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції гідності. Раніше мандрівна виставка експонувалась у Києві, Львові, Івано-Франківську. Недавно, після американського Чикаго, відвідала Одесу та Миколаїв, і готова відправитись у столицю Шотландії — Единбург. Але  26 жовтня о 14.00 виставка урочисто відкриватиметься у Херсоні, в обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка.

ХЕРСОН І УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Весна 1917 року принесла Херсону революцію та визволення. Відродився потужний професійний рух, з’явилися впливові національні товариства. Громадськість отримала вплив на життя. В селах і містечках відбулись українські мітинги. Херсонський крайовий з’їзд селян-хліборобів направив вітання Українській Центральній Раді.

Влітку городяни вперше обирали владу — відбулися вільні демократичні вибори міського самоврядування.

Восени депутати, робітники та культурні діячі вимагають приєднати Херсонщину до губерній, де порядкує Центральна рада. З’їзд членів Учительської спілки взаємодопомоги підтримав ідею української національної автономії.

На початку грудня з’їзд представників Рад робітничих та солдатських депутатів, повітових земств та місцевих самоврядувань визнав Херсонщину невід’ємною частиною УНР, а найвищою владою в Україні – Центральну Раду. 15 грудня містом пройшла перша маніфестація українських військ при українських прапорах.

Культурне життя після довгого стримування вибухнуло потужною хвилею українства. Новостворене товариство “Українська хата” очолив відомий український письменник, уродженець теперішньої Донеччини Микола Чернявський. Заступником обрали актора Панаса Саксаганського з Миколаївщини. У приміщенні Українського національного театру розпочалися лекції з української мови, історії, літератури, географії. “Українська Хата” перетворилася на товариство “Просвіта” й оголосила про наміри відкрити безкоштовні початкові школи з українською мовою викладання. Кооперативне товариство “Українська книгарня” видала десятитисяним накладом “Байки” Леоніда Глібова, Євангеліє українською мовою тощо. Як наслідок — у подальші роки громадянської війни на Херсонщині діяли українські політичні та громадські сили.

ТРИВАЛІСТЬ ВИСТАВКИ: з 26 жовтня до 3 грудня 2017 р.

ОРГАНІЗАТОРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності; Український інститут національної пам’яті, Український дім.

 

ПАРТНЕРИ: Український інститут національної пам’яті; Український інститут історії моди; Військово-історичний клуб «Повстанець»; Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного.

АКРЕДИТУЄ ЗМІ прес-служба Національного музею Революції Гідності:

maidanmuseum@gmail.com

тел. (067) 508 26 39, (093) 503 72 88, (099) 717 59 95, (044) 360 90 77.

maidanmuseum.org

Twitter Facebook Іnstagram YouTube Soundcloud