У 2004р. в місті Херсоні почав видаватися журнал «Моделювання з паперу». В основі журналу – кольорові викрійки зразків техніки і пам’яток архітектури, що були надруковані на цупкому папері, за якими, з допомогою ножиць та клею, можна було зібрати точну копію літака, пароплава, машини, будівлі.

Через рік з’явилася ідея організувати музей при видавництві, де експонатами були б склеєні з викрійок журналу моделі. Так в 2005р.  був створений «Музей моделей-копій з паперу». При ньому діє майстерня, в якій професійні моделісти збирають різноманітні експонати. Враховуючи те, що одна така модель може мати більше двох тисяч деталей, робота потребує високої точності, копіткої праці, терпіння та охайності. Для склеювання одного макета, особливо пароплава, може знадобитися декілька місяців. Всі експонати музею виготовлені виключно з паперу та картону.

Моделі-копії мають надзвичайну подібність з оригіналами та зроблені в точних, чітко визначених масштабах.

На виставці, що буде проходити з грудня по березень в  Херсонському художньому музеї, представлена велика кількість вітрильних кораблів, яка є родзинкою усієї паперової колекції.

Серед них можна побачити копії найбільш відомих військових вітрильників різних країн: Іспанії, Англії, Франції, Росії та Німеччини.

Особливо приємно відмітити, що відвідувачі зможуть побачити точну копію 66-гарматного вітрильного лінійного корабля Чорноморського флоту «Слава Катерині», який був спущений на воду на херсонській верфі 16 (27) вересня 1783 року. Окрім того, представлені точна копія улюбленого корабля Генріха VIII – відома каракка «Henri Grace a Dieu» та  найбільший військовий вітрильний корабель свого часу – іспанський «Santisima Trinidad».

В експозиції можна побачити копії і більш сучасних кораблів періоду російсько-японської війни, а також відомий броненосець «Потьомкін», на якому, в 1905р. відбулося повстання матросів. Великий інтерес викликають і моделі кораблів періоду Другої світової війни – це відомий монітор «Железняков» та підводний човен С-7.

Післявоєнний період репрезентовано цивільними суднами – рейдовим буксиром РБТ «Ладога», напевно відомим багатьом херсонцям, а також нашим рідним пасажирським «трамвайчиком» – теплоходом проекту 544 «Москвич», який був побудований на Херсонському суднобудівному заводі ім. Комінтерну

Окрім флотської тематики на виставці можна побачити паперові копії літаків Першої і Другої світових війн, з архітектури – будівлю Музею-панорами оборони Севастополя. Також серед експонатів є і автомобілі.

На сьогоднішній день колекція музею нараховує більше 100 експонатів і кожного року поповнюється новими. Протягом 10 років вони експонувалися в різних музеях України і користувались великим попитом і зацікавленістю у відвідувачів, викликаючи однаково значний інтерес як у дорослих, так і у дітей. При цьому, глядачам складно повірити, що макети зроблені виключно з паперу, зі звичайного плоского листа.

Відвідувачі виставки зможуть придбати журнал з моделлю, що сподобалась.

11 жовтня в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка відкрилась виставка «Микола Гепард. Асоціації», присвячена Дню художника України. В залі представлено 46 графічних робіт відомого херсонського майстра, заслуженого художника України Миколи Анатолійовича Гепарда.

Виставку відкрила завідуюча науково-експозиційним відділом Наталія Кольцова, яка розповіла про ідею створення першої персональної виставки Миколи Гепарда в музеї та представила його присутнім.  Сам митець поділився концепцією своїх творів та розповів, чому для нього важливо представляти свої роботи на персональних виставках не часто — раніше художник робив це раз на десять років.

Автора привітали колеги по цеху, серед яких — молодий майстер-аматор Сергій Серко, який розповів історію знайомства з художником. Від імені лікарні ім.Є.Є Карабелеша, у дворику якого знаходиться одна з дерев’яних скульптур майстра, художника привітала директор закладу. На вернісаж завітали керівництво та  викладачі Херсонської художньої школи, викладачі та студенти Херсонського училища культури, творча молодь міста, друзі майстра, представники преси.

Митець провів невелику екскурсію по виставці та поділився власними секретами. У витончених творах Миколи Анатолійовича можна відчути умиротворення, спокій або експресію та динаміку. Фольклорні мотиви, міфологічні образи, ностальгічні замальовки, незвичайні птиці й риби, щемливі в своїй простоті пейзажі – все це породжує уява Миколи Гепарда, художня мова якого з кожним роком стає все більш різноманітною, багатшою та складнішою.

Творчість Миколи Гепарда також знайома кожному херсонцю по паркових скульптурах, які прикрашали затишні куточки нашого міста. Зараз в публічному просторі скульптуру майстра можна побачити на вулиці Суворова — це художнє різьблення на в’язі, яке потребує збереження та реставрації. Закликаємо усіх небайдужих херсонців взяти участь у проекті зі збереження дерева, що росте з часів славетного Суворова і не набагато молодше за Сполучені Штати Америки. Подробиці — https://firstregion.com.ua/novyny-hersonshhyny/v-hersone-gybnet-unykaln%d1%8bj-art-ob%d1%8aekt/?fbclid=IwAR361U8PSpViQcPZIz-Fk3aqw8BVoFbuYVuc5wjv15E-9f47f4PeeTraDUE.

Завітайте на виставку, щоб побачити оригінальні графічні твори майстра, роботи якого прикрашають музейні та приватні колекції України, Канади, США, Франції, Австрії, Німеччини, Португалії, Угорщини,  Росії.

11 вересня в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка відбулося урочисте відкриття першої, у стінах музею, персональної виставки «Пізнай себе» молодого херсонського художника Валерія Кописова.

З привітальним словом  на вернісажі виступили заступник голови ХОДА Світлана Чепіга, начальник Управління культури Світлана Думинська. Заступник директора з наукової роботи Владислава Дяченко та завідувач науково-експозиційним відділом Наталя Кольцова розповіли про творчу біографію художника та зміст виставки.

Виступаючі наголошували на тому, що важливо давати можливість молодим художникам показувати свою творчість у стінах музеїв, відкривати нові імена в сучасному мистецтві, залучати до музею різноманітну аудиторію. Заступник голови ХОДА Світлана Чепіга відмітила, що зі свого боку буде активно підтримувати та сприяти поглибленню співпраці молодих митців та Художнього музею.

Сам автор, представляючи свою виставку та розповідаючи про концепцію, закладену в неї, відзначив, що пізнання себе важливе не лише для кожної окремої особистості, але і соціуму загалом: «Пізнай себе і суспільство буде більш цікавим та гармонійним».

На відкритті були присутні художники-учасники Всеукраїнського пленеру на базі факультету Культури і мистецтв ХДУ, творча молодь Херсона, численні представники місцевих ЗМІ.

Завітайте на виставку!

#art_museum_ks #этоХерсон #цеХерсон #явхерсоне #khersonin#z_kherson #kherson #kherson_wow #kherson_news #rest_in_kherson#top_kherson #iseekherson #kherson_blog #khersononline #khersongram#kherson24 #kherson_lifestyle #khersontoday #kherson_life #visualkherson#timeout_kherson #ukraine_life_style #made_in_kherson #masterpiece #art#inspiration #excibition

30 серпня в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка відбулося урочисте відкриття історико-художнього фотопроекту  «Боротьба і Муки. Польські громадяни під час II Світової війни» за участі Консула РП Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі пана Анджея Шмідтке.

Виставка є розповіддю про польський досвід II Світової війни, яка надає особливої ваги зображенню трагізму історичних подій й боротьбі народу за повернення собі незалежної батьківщини. Її мета – наблизити до нас образи польських громадян, які першими зустріли фашистську навалу і залишились наодинці  перед лицем переважаючої сили агресорів.

На світанку 1 вересня 1939 року нападом Німецького Рейху на Польщу розпочалася II Світова війна. Спершу вона охопить Європу, а поширившись на цілий світ, призведе до найбільшої катастрофи в історії людства.

За тиждень перед початком війни, 23 серпня 1939 року, Гітлер і Сталін підписують пакт, відомий усім як Пакт Ріббентропа-Молотова. Його складовою частиною є таємний протокол, що суперечить міжнародному праву, про розділ сфер впливу у Центральній та Східній Європі. 17 вересня 1939 р. східну частину Польщі займає Червона Армія. Союз Гітлера зі Сталіним тривав до 22 червня 1941 року, коли Німецький Рейх напав на СРСР.

Жах найстрашнішої з воєн триватиме майже 6 років і забере життя кільканадцяти мільйонів невинних жертв. Пам’ять про цю трагедію єднає покоління і віддає шану жертві, яку принесли наші предки.

Виставка є зібранням свідчень польської боротьби з тоталітарними системами, надзвичайної любові до свободи, самовідданості у спасінні інших, героїзму солдатів і цивільного населення, братерства зброї й боротьби за свободу інших країн. Представлені у рамках виставки особистості, місця й події дають змогу зрозуміти драму польського населення перед лицем історичного катаклізму, яким була друга світова війна, від початку якої саме спливає 80 років.

Виставка була підготовлена Гданським Музеєм Другої Світової Війни у співпраці з Інститутом Польським у Києві і буде репрезентована у Херсонському обласному художньому музеї ім. О.О.Шовкуненка  завдяки зусиллям Генерального Консульства Республіки Польща в Одесі, готовності адміністрації музею до плідного співпраці в рамках міжнародного співробітництва і культурних зв’язків Польщі з Україною.

Вставку “Православна ікона та церковна старовина” приурочено до Дня апостолів Петра і Павла, який відзначається 12 липня. В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського художнього музею.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису. З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своїм призначенням вона наділена великою сакральністю, бо несе в собі максимальне наближення до божественного прототипу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність, має властивості благодаті, захищає і зцілює. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. XIX ст.).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі. XIXст.; Страждання святих вликомучеників Киріака і Улити. ХІХст).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний. XIX ст.).

Експозицію доповнено зразками церковного декоративно-ужиткового мистецтва  (хрести, свічники, складні, натільні образки та ікони).