#DreamsMW

Завершуючи «Музейний тиждень» життєстверджуючою і обнадійливою темою «Мрії», ми пропонуємо до вашої уваги твір херсонського живописця Лазаря Штирмера.

Лазарь Штирмер починав свій самостійний творчий шлях в благословенні 60-і роки, коли політична «відлига» значно пожвавила культурне життя країни та дозволила художникам бути щирими у трактовці своїх образів. І хоча мистецтво все ще залишалося в полоні соціалістичного реалізму, новий дух і прагнення до об’єктивності відображення дійсності зробили свою справу. «Суворий стиль» відкрив нову правду про життя. І Лазарь Штирмер, який увірвався у велике мистецтво після закінчення Кримського художнього училища, віддав данину цьому.

Його чисельні портретні образи 60-70-х років хоча і мають характер державного замовлення, все ж просякнуті бажанням відмежуватися від штампів. Академізм радянського мистецтва поступається в творах Штирмера іншим художнім прийомам, що інколи нагадують манеру французьких постімпресіоністів, то монументальний фресковий живопис, а інколи вражають неочікуваною скупістю колористичної гами, скромністю та буденністю трактовки.

Серед цих занурених вглиб себе образів сучасників виокремлюються роботи, де людина залишаться лише стафажною постаттю на тлі величезного неосяжного світу. І цей світ мрій. Такою уявляться картина «Море» (1981), такою є картина «Мрії».

Хто він, отой хлопець, який дивиться у небесну блакить, лежачи на верхівці пагорба, під рожево-білою кроною стрункого дерева, що злегка тремтить від поривів вітру? Що це може змінити в житті людини, того хлопця, який мріє? «Суворий стиль» художника наче відступає від цієї білої імли думок. Кожна людина мусить мріяти, щоб жити і любити життя, щоб прагнути та намагатися досягти цілі, шукати сенс у всьому, бо він неодмінно є.

Бажаємо вам мріяти, не дивлячись на обставини, вік і непрості моменти життя, забуваючи про негаразди, занурюючись у світло краси, віри і надії на краще, і нехай ваші мрії здійсняться!