Василь Рождественський. «Оголена»

В колекції Херсонського художнього музею зберігається твір «Оголена» одного з яскравих представників та членів-засновників творчого угрупування «Бубновий валет» Василя Васильовича Рождественського.

«Бубновий валет» – саме таку назву отримала виставка художників, що відбулася у грудні 1910 – січні 1911 року в Москві. Пізніше з’явилося однойменне творче об’єднання, яке включало переважно московських  живописців, а згодом до нього входили петербурзькі художники, митці з інших міст тодішньої Російської імперії та навіть Західної Європи. Революційно налаштовані, вони прийшли ламати академічну систему мистецтва, захоплюючись новими віяннями модернізму й обурюючись класичною естетикою, що вважалася рутиною. Естетика матеріалізму, яка була так популярна упродовж другої половини ХІХ ст., декаданс початку ХХ ст. та революційна налаштованість суспільства, конфлікт економіко-політичних інтересів багатьох країн призводить згодом до початку Першої світової війни, народних хвилювань в Європі та революційного перевороту в Росії, які особливо позначилися на розвитку російського авангарду.

На початку ХХ ст. Василь Рождественський, який належав до кола московських живописців, знаходячись під впливом постімпресіоністичної течії, зокрема, творчості Сезанна, експресіоністів, починаючи з Ван Гога тощо, подібно іншим своїм товаришам по пензлю, таким як Машков, Кончаловський, Купрін, Лентулов, використовував у своєму живописі нові художні прийоми та прокладав шлях сучасному мистецтву. Особливу зацікавленість художник проявляв також до вивчення народної творчості, живопису проторенесансу та творчості скандального француза Гюстава Курбе [2].

У творі «Оголена» з музейної колекції Рождественський зображує натурницю біля каміну у приміщенні, ймовірно, власної майстерні, застосовуючи такі прийоми живопису, як пастозну широку манеру письма, яскраві сполучення фарб, систему кольорових рефлексів. Художнє узагальнення образу, підкреслена грубість форм, певна «брутальність» безликої жінки, взятої зі світу «первісного хаосу», декламують новий підхід до зображення оголеного тіла та кидають виклик старим ідеалам класичного мистецтва з його довершеністю форм і гармонією композиційного цілого.

У неопублікованій монографії творчості художника, написаній його дружиною Наталією Іванівною, ймовірно, йдеться про цю роботу майстра:

«У “Натурниці” 1919 р. саме на основі різноманіття кольору <…> В.В. досяг декоративної монументальності. Велике полотно, з постаттю – більше натурального розміру побудоване ще сміливіше і віртуозніше. На важких фарбах – головним чином вохрах, які ускладнені співвідношеннями теплих і холодних кольорів, на значно утрированій звучності кольору. В ньому “стихійність” – навмисного характеру» [3].

У перші роки роботи ВХУТЕМАСу, де два роки поспіль від 1918 до 1920 років викладав Василь Рождественський, у холодних майстернях студенти працювали у фуфайках і валянках, а Станіслава Осипович (натурниця) героїчно позувала оголеною біля залізної розпеченої печі-буржуйки: «Один бік у неї присмажується, червоніє, інший – замерзлий, зеленувато-синій» [4] – згадує художник Макс Бірштейн. Ймовірно, що саме цю жінку зобразив Рождественський у своєму полотні «Оголена».

Мистецтво авангарду, яке на хвилі революції надихалося ідеями світлого майбутнього та всесвітньої перебудови, пізніше було знищено тим самим «батьком хаосу», що його породив. Творчі експерименти та пошуки Рождественського та інших вітчизняних авангардистів вже на початку 30-х років завершилися спадщиною всепоглинаючого соціалістичного реалізму.

Владислава Дяченко, мистецтвознавиця

Література:

1. Белоусова О.С. Повседневная жизнь советских художников 1917-начала 1920-х годов. – Режим доступу: https://ist-konkurs.ru/raboty/2009/1173-povsednevnaya-zhizn-sovetskikh-khudozhnikov-1917-nachalo-1920-kh-g
2. Каталог виставки В.В. Рождественского в ГТГ. Вступ. статья В. Петрова. – 1978, Москва. – с. 4
3. Рождественская Н.И. РГАЛИ, фонд 2950, оп.1, ед. хр. 85, 1-я тетрадь
4. Удальцова Н. Жизнь русской кубистки. Дневники, статьи, воспоминания. – М.: «RA», 1994