Ваза з країни гордих самураїв

Японія завжди дбайливо ставилась до збереження своєї історії та традицій. І довгий час ця країна знаходилась в стані самоізоляції. Однак епоха Мейдзі поклала початок активним взаємовідносинам Японії з рештою світу. Для Європи ця східна країна стала дивовижним відкриттям, скарбницею з безліччю секретів та майже «казковим», на думку європейця, минулим.

Тож не дивно, що тільки-но Японія стала відкритою для світу, надбання її культури стали надзвичайно популярними для колекціонування. За більш ніж півтора століття, що минули від початку епохи Мейдзі, багато зібрань, як музейних, так і приватних, поповнились прикладами декоративно-ужиткового мистецтва Японії.

Колекція нашого музею теж має цікаве, але, на жаль, невелике, зібрання творів японського мистецтва. І сьогодні ми хочемо звернути вашу увагу на один з них — вазу, виготовлену в кінці ХІХ — на початку ХХ століття.

Представлена ваза відноситься до так званої кераміки Аріта (Імарі), що отримала свою назву від однойменного селища у провінції Хідзен (територія сучасної префектури Сага), в якому і понині розташовуються гончарні майстерні. Свої джерела ці керамічні майстерні беруть ще за часів Епохи країн, що воюють. Перші майстерні ремісників-гончарів оселились в Аріта після корейського походу Тойотоме Хідейосі, коли декілька тисяч корейців були переселені на японські території. Серед них був Рі Сампей, який вважається засновником кераміки Аріта й однією з найважливіших фігур, що вплинули на становлення школи японського фарфору. У ХІХ столітті кераміка Аріта перетворилась на предмет активного колекціонування, і більшість виробів були призначень для експорту до Європи.

Здебільшого для кераміки Аріта (Імарі) характерний складний монохромний, а з ХІХ століття поліхромний розпис яскравими кольорами та золочінням, що більше відповідало смакам західних колекціонерів. Часто поверхня предметів могла ділись на секції, які щільно заповнювались декоративними орнаментом. Однак варто пам’ятати про те, що серед кераміки Аріта виділяють багато стилів. Найбільш відомі з яких Кутані, Какіемон і, звісно, Сацума. Різноманіття стилів стало можливим завдяки тому, що поблизу околиць Імарі-Аріти (назва Імарі походить від порту Імабарі поблизу Аріти, що був найбільшим експортером їхньої продукції) розташовувалась велика кількість майстерень, і всі вони виробляли предмети різного стилю.

Представлена ваза має овоїдний тулуб з фістончатим розтрубом. Розпис виконано в червоно-чорних кольорах, з додаванням золочіння, на білому фоні глазурі. Нижня і верхня чверті вази вкриті червоно-золотим декоративним орнаментом. Центральну частину займає сцена протистояння трьох самураїв (вершника в центрі та двох піших по боках від нього) на фоні гілок дерева та квітів. Воїни зображені в повний зріст, одягнуті в обладунки періоду Сенгоку, на яких зображено родові герби кланів кожного з них. Так, центральна фігура, вершник, є представником клану Такеда з провінції Кай, про що свідчить герб на вудилах коня. Праворуч від нього, в пів оберта вліво, — самурай, що йде вперед, тримаючи у правій руці катану, а в лівій — спис (ярі), за його спиною видно оперення стріл. На нагруднику зображено герб клану Йокота, воїни якого були васалами клану Такеда. Третій самурай, ліворуч від вершника, тримає в лівій руці «оголену» катану, йдучи у напрямку вершника. На його нагруднику, імовірно, зображено герб клану Мацумото, що були васалами клану Уегусі з сусідньої з Кай провінції Мусасі. Оскільки сюзереном для обох представників провінції Мусасі був клан Токугава, то, імовірно, зображена сцена могла ілюструвати історію військового суперництва двох великих кланів Такеда і Токугава за домінування у регіоні Канто в Епоху країн, що воюють.

Ваза має поширену форму, що використовувалась для масового виробництва продукції. Мотиви її розпису, в яких використані історичні мотиви та герби великих кланів, свідчить про те, що вона була створена у 70-80-ті роки ХІХ століття. Розпис має переважно червоно-чорні тона. Все це відносить нас до предметів, створених у стилі Сацума.

Анна Фурса, наукова співробітниця

Література:

1. Аріта (кераміка). — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://ru.googl-info.com/7815046/1/arita-keramika.html
2. Аріта (кераміка). — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Арита_(керамика)
3. Кондратова А.О. особенности стиля и декора керамических изделий японии эпохи Мэйдзи (1868-1912). — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://research-journal.org/art/osobennosti-stilya-i-dekora-keramicheskix-izdelij-yaponii-epoxi-mejdzi-1868-1912/
4. Куршаков О. Гербы отдельных самурайских родов. — Електронний ресурс. — Режим доступу: http://sengoku.ru/archive/library/history/reviews/215060.htm
5. Шинковой О.І. История, анализ и атрибуция японской фарфоровой продукции Арита(на примере коллекции Иркутского областного художественного музея).— Известия УрФУ. —Серия 2. Гуманитарные науки.— 2017.— Т. 19. № 1 (160).— С. 43–61
6. Японський фарфор. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Японский_фарфор
7. Японська кераміка. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://www.nippon.com/ru/japan-glances/jg00109/
8. Список японских родов. — Електронний ресурс. — Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Список_японских_родов