«Херсонська колекція» як частина художньої спадщини Михайла Жука

Михайло Жук – універсальний митець та типовий представник «Срібного століття», майстер декоративного живопису, графік, громадський діяч, поет, письменник, критик – народився на Херсонщині, у містечку Каховка. Його батьки походили з Полтавщини та були записані як міщани міста Лохвиці. Так згадує про своє походження сам художник в одному з листів [1, c. 71].

З 1896 р. по 1899 р. він навчався у Рисувальній школі Миколи Мурашка в Києві. В 1899 р. – вступив до Московського училища живопису, скульптури і архітектури. У 1900 р. за порадою Леона Ковальського, польського художника та викладача Київської Рисувальної школи, він вступає до Краківської Академії Витончених Мистецтв, де його викладачами стали провідні польські сецесіоністи: Йозеф Мегоффер, Станіслав Віспянський та майстер реалістичного живопису Ян Станіславський тощо. Останній багато працював і брав участь у виставках в Україні.

Михайло Олександрович закінчив навчання у Кракові в 1904 р. з двома срібними медалями. Тоді ж влаштував свою персональну виставку в Києві за допомогою відомого українського музейника та мистецтвознавця, засновника Національного художнього музею України Михайла Біляшівського. В цьому ж році переїхав до Чернігова, де багато і плідно працював, товаришував з багатьма представниками української літературної еліти, зокрема Михайлом Коцюбинським та Павлом Тичиною.

В перший чернігівський період життя Жук створив один зі своїх найкращих творів в стилістиці сецесіону «Казка» (1914), який сьогодні прикрашає колекцію Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка. Цей твір був придбаний у приватного одеського колекціонера, інженера Володіна, який, в свою чергу, викупив його у родини Жука після смерті майстра.

Цікаве припущення щодо появи ідеї та композиції твору дає в своїй монографії «Михайло Жук», яка вийшла у Харкові в 2018 році, доктор мистецтвознавства Людмила Соколюк. Вона зокрема пише про подібність композиції «Казки» до картини «Midsummer» англійського символіста Е.‑Р. Хьюза, репродукцію якого художник міг бачити, наприклад, «в якомусь журналі» [3, c. 40]. Підтвердженням її версії може бути і той факт, що жанровий мотив у царстві флори для Жука не є типовим. До того ж зображення жіночої постаті у центрі композиції є аплікацією, тобто зображення з іншого малюнку було вирізано ножицями та приклеєне до аркушу із зображенням пейзажного мотиву, в самий центр казкового кола жуків.

З іншого боку, композицію «Казки», враховуючи символістську мову сецесіону, можна тлумачити і як алюзію на зустріч Михайла Жука зі своєю майбутньою дружиною, коханою, яка має впізнати свого зачарованого нареченого серед інших жуків. З цією темою, до речі, перегукуються гуцульські весняники та гагілки з хороводами, які передували сватанню. В них зокрема говорилося про пана Жука та Жучиху. Інтерес до вивчення гуцульського фольклору поєднував художника з письменником Коцюбинським, який на той час працював над написанням відомого літературного твору «Тіні забутих предків».

Декоративне тло «Казки» являє собою фрагмент вигаданого краєвиду зі струмком, берег якого вкритий різноманітніми квітами. Михайло Олександрович міг вдосталь споглядати та студіювати рослинні мотиви, зокрема яскраві гвоздики, ніжні васильки та мальви в саду навколо будинку Коцюбинського.

Ця картина демонструвалася на періодичній виставці картин, організованій Київським художнім училищем у лютому 1917 р. [3, c. 33], а потім наприкінці року у грудні увійшла до складу потужної виставки творів професорів-засновників Української академії мистецтв, яка проходила в будинку Педагогічного музею, де розмістилася Центральна Рада першого президента України Михайла Грушевського.

Будучи одним з ініціаторів відкриття Української Академії мистецтв у Києві, Жук керував майстернею портретного живопису, де отримав звання професора. Після 1917 р. став членом Асоціації Революційного Мистецтва України, налаштованої відмовитися від реалістичного мистецтва та розвивати формалістичні прийоми авангардного мистецтва. В цей період він займається створенням агітплакатів, пише та ілюструє дитячі книжки.

У 1925 р. художник був запрошений Одеським політехнікумом мистецтва (згодом інститутом) на посаду керівника графічної майстерні, де викладав літографію. У 1928 р. очолив відділ майоліки архітектурного факультету, виконував також ескізи розпису тканин і проекти побутового та декоративного посуду. У 1927 р. ним було розроблено вісім екслібрисів (головним атрибутом яких завжди була книга). Один з них у техніці автолітографії був придбаний у приватному зібранні одеського колекціонера Сергія Лущика та зберігається в колекції літературного відділу Херсонського обласного краєзнавчого музею.

В зібранні художнього музею знаходиться невеличкий офорт у техніці сухої голки під назвою «Портрет Василя Василька» (1928). Проте в монографії Людмили Соколюк ця робота подається як «Голова N» [3, 107]. У будь-якому разі цей портрет пов’язаний з колом одеських знайомих майстра, серед яких був також відомий режисер, що продовжував авангардну лінію розвитку сучасного театру, Василь Василько.

У 1930 р. Жук брав участь у першій виставці Асоціації художників Червоної України (Херсонська філія), де було представлено 7 його графічних листів [3, 4].

В тяжкі роки сталінських репресій 1937-38 рр. художник працював художнім керівником на Дмитрівському заводі у Вербілках під Москвою, а потім на Дульовському порцеляновому заводі. Саме в цей період були створені чотири порцелянові тарілі з орнаментальним розписом, які належать колекції Херсонського обласного художнього музею. У 1939 р. художник повернувся до Одеси, щоб викладати в художньому училищі.

Найважливіший внесок в розвиток українського мистецтва Жук зробив, створивши портретну галерею діячів української культури Розстріляного Відродження, виявивши не тільки неабиякий хист митця, головним чином графіка, але й свідому громадянську позицію та чіткі соціокультурні орієнтири.

Владислава Дяченко, мистецтвознавець,
заступник директора з наукової роботи
ХОХМ ім. О.О. Шовкуненка

Література:

1. Аказієва Т. Поет і художник Михайло Жук / Херсонський бібліофіл. – Херсон, 2011, с. 68-80.
2. Кашуба-Вольвач О. Українська Академія Мистецтва. Книга І. Історія заснування. – Київ, 2014, 323 c.
3. Козирод. Міхайло Жук. Альбом. – Київ, 1987.
4. Перша виставка АХЧУ. Каталог. – Херсон, 1930.
5. Соколюк Л. Михайло Жук. Мистець-літератор. – Харків, 2018 р., 255 с.