#TechnologyMW

«Я був би здивований, якщо б мені, випускникові вищого художнього навчального закладу, вихованому на традиціях світового мистецтва, сказали двадцять чи навіть п’ятнадцять років тому, що я душею прихилюсь до комп’ютерної графіки, а її окремого творця визнаю колегою», – зізнавався у 2003 році народний художник України Володимир Чуприна, який на той час очолював Херсонське відділення НСХУ. Мова йшла про Віталія Крижановського — людину, з чиїм ім’ям пов’язано становлення дизайнерської діяльності в Херсоні.

Віталій Крижановський відомий далеко за межами Херсона. Колеги з Миколаєва називають його одним з найавторитетніших дизайнерів півдня України. Він член Спілки дизайнерів України, член Спілки рекламістів України, дипломант міжнародних спеціалізованих Виставок і просто надзвичайний дизайнер.

Народився митець у 1961 року в місті Костянтинівка Донецької області, навчався в Харківському інженерно-будівельному інституті, архітектор за фахом. За розподілом приїхав до Херсону, тут і залишився. Його робота завжди була пов’язана з дизайном, зараз Віталій Миколайович ділиться своїм багатим досвідом з молоддю – він доцент кафедри інформаційних технологій та дизайну Херсонського державного технічного університету.

2001 року Віталій Крижановський здивував багатьох, коли на його персональній виставці херсонці побачили не тільки зразки товарних знаків, розробкою яких займався дизайнер, а й справжні картини — але не намальовані, а створені за допомогою комп’ютерних технологій. То були проекти «Алхімія» та «Риби». 2003-го його роботи підкорили Київ – виставка комп’ютерної графіки «Алхімія» експонувалась в галереї музею-майстерні ім. Івана Кавалерідзе. Шість робіт Віталія Крижановського з проекту «Алхімія» зараз знаходяться в колекції Херсонського обласного художнього музею ім. О.Шовкуненка.

«Свинець», «Фосфор», «Сурма», «Мідь», «Вода», «Земля» – все це частини «Алхімії» Крижановського. Відомі алхімічні символи набули нового звучання — сучасного, авторського. Вони немов синтезовані заново, але водночас живі і сповнені думок. Тут все продумано до міліметру, пропорції вивірені, кольори довершені. Дизайнер не використовує комп’ютерні технології «заради технологій». Технологічна складова підпорядкована тут творчому задуму і використана лише як інструмент — як звичні олівці чи фарби. Звісно, можна захоплюватися досконалою технічною майстерністю художника, але головне в його картинах – приголомшлива суть, яка виривається з нової форми і повсякчас змінює її. І ти відчуваєш себе сучасним алхіміком, який у цих нескінченних метаморфозах видобуває золото зі звичайних речей або шукає свій філософський камінь…