#WordsForTheFutureMW

В останній день #МузейнийТиждень пропонує залишити #ПосланняВМайбутннєMW, або сказати слова для майбутнього – #WordsForTheFutureMW. Насправді, таких слів, якими хочеться поділитися, дуже багато — про мрії, про дії, про нові ідеї, про роль мистецтва в суспільстві. Але ми обрали лише одне слово — ТОЛЕРАНТНІСТЬ. Толерантність до тих, хто не схожий на загал — до людей з інвалідністю, до аутистів, до сонячних діток.

Суспільство потроху змінює своє ставлення до тих, кого довгі роки намагалося «не помічати», від байдужості, ненависті і агресії ми приходимо до турботи, милосердя і навіть співпраці. І наш музей серед тих, кому не все одно.

В Херсонському художньому музеї в рамках освітнього проєкту «Музейна педагогіка» активно працювали з дітьми, які мають синдром Дауна або порушення аутичного спектру. Це гарна можливість знайти лазівку до їхнього світу, допомогти долучитися до знайомства з мистецтвом через виставки та виконати творчі завдання на заняттях у музейній вітальні.

Як продовження цього проекту експонувалася виставка малюнків дітей з аутизмом під назвою «Країна кольорових пазлів». І маємо сказати, що вона мала неймовірний успіх! Бо діти дуже талановиті!

І ми навіть не будемо дивуватися, бо останнім часом все більшає інформації про те, що серед великих людей було чимало аутистів. Моцарт, Ньютон, Ейнштейн! Більшості з них офіційно аутизм не діагностувався, але за поведінкою, в якій явно присутні характерні ознаки, фахівці зробили ці висновки. Аутистом називають автора найдорожчих полотен у світі Вінсента Ван Гога, вважають, що аутистом був і титан поп-арту Енді Ворхл. Та що там! Сам Леонардо да Вінчі, в якого прагнення до досконалості часом ставало нав’язливою ідеєю. Припускають, що і творчий геній Мікеланджело Буонарроті міг бути викликаний аутизмом. Всі вони не хворі, вони просто інші, і мозок у них працює інакше.

Але в нашому випадку складніше з людьми, вільне пересування яких обмежено. І хоча діти з інвалідністю до музею приїздили, кожного разу виникали проблеми: як тим, хто пересувається у візках, дістатися до музейних залів? В результаті, дітей прямо у візочках підіймали мармуровими сходами на руках…

Коли споруда, в якій більше 40 років тому оселився музей, будувалася (а це 1905-1906 роки) про толерантність та зручність мова не йшла. Тож відсутність ліфтів і пандусів, яка дісталася храму мистецтв «у спадок» не дає змогу людям з інвалідністю, які пересуваються на візках, потрапити до залів самостійно.

Але музей має плани, як це змінити. Принаймні, проєкт реконструкції будівлі, який включає різні пристосування для людей з інвалідністю (ліфти, зручні туалети), розроблений. Маємо надію, що реалізувати його вдасться. Бо мистецтво має бути доступним, а світ – толерантним!

#MuseumWeek #MuseumWeek2021