“ВІДВАЖНІ: НАШІ ГЕРОЇ”

Виставка про покоління борців за незалежність України: від революції 1917-1921 років до Революції гідності. Зусиллями низки партнерів реконструйовано вбрання, втілено в динамічному показі й відзнято типажі борців доби Української революції, Холодного Яру, Української повстанської армії, Революції на граніті, Помаранчевої революції, Революції гідності. Раніше мандрівна виставка експонувалась у Києві, Львові, Івано-Франківську. Недавно, після американського Чикаго, відвідала Одесу та Миколаїв, і готова відправитись у столицю Шотландії – Единбург. Але  26 жовтня о 14.00 виставка урочисто відкриватиметься у Херсоні, в обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка.

ХЕРСОН І УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Весна 1917 року принесла Херсону революцію та визволення. Відродився потужний професійний рух, з’явилися впливові національні товариства. Громадськість отримала вплив на життя. В селах і містечках відбулись українські мітинги. Херсонський крайовий з’їзд селян-хліборобів направив вітання Українській Центральній Раді.

Влітку городяни вперше обирали владу – відбулися вільні демократичні вибори міського самоврядування.

Восени депутати, робітники та культурні діячі вимагають приєднати Херсонщину до губерній, де порядкує Центральна рада. З’їзд членів Учительської спілки взаємодопомоги підтримав ідею української національної автономії.

На початку грудня з’їзд представників Рад робітничих та солдатських депутатів, повітових земств та місцевих самоврядувань визнав Херсонщину невід’ємною частиною УНР, а найвищою владою в Україні – Центральну Раду. 15 грудня містом пройшла перша маніфестація українських військ при українських прапорах.

Культурне життя після довгого стримування вибухнуло потужною хвилею українства. Новостворене товариство “Українська хата” очолив відомий український письменник, уродженець теперішньої Донеччини Микола Чернявський. Заступником обрали актора Панаса Саксаганського з Миколаївщини. У приміщенні Українського національного театру розпочалися лекції з української мови, історії, літератури, географії. “Українська Хата” перетворилася на товариство “Просвіта” й оголосила про наміри відкрити безкоштовні початкові школи з українською мовою викладання. Кооперативне товариство “Українська книгарня” видала десятитисяним накладом “Байки” Леоніда Глібова, Євангеліє українською мовою тощо. Як наслідок – у подальші роки громадянської війни на Херсонщині діяли українські політичні та громадські сили.

ТРИВАЛІСТЬ ВИСТАВКИ: з 26 жовтня до 3 грудня 2017 р.

ОРГАНІЗАТОРИ: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності; Український інститут національної пам’яті, Український дім.

ПАРТНЕРИ: Український інститут національної пам’яті; Український інститут історії моди; Військово-історичний клуб “Повстанець”; Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного.

АКРЕДИТУЄ ЗМІ прес-служба Національного музею Революції Гідності:

maidanmuseum@gmail.com

тел. (067) 508 26 39, (093) 503 72 88, (099) 717 59 95, (044) 360 90 77.

maidanmuseum.org

Twitter Facebook Іnstagram YouTube Soundcloud

20 жовтня о 14.00 відкривається виставка-ретроспектива творів відомого херсонського художника Лазаря Штирмера, присвячена 95-річчю від дня народження митця, який вже пішов з життя. Його ім’я асоціюється з історією створення Херсонської обласної організації Спілки художників України та культурним розвитком краю другої половини ХХ ст.
Штирмер Лазар Шулимович народився 9 вересня 1922 року в Херсоні, у робітничій сім’ї. Вперше долучився до образотворчого мистецтва, навчаючись в ізостудії міського Палацу піонерів під керівництвом художника Федора Савченко-Осмоловського. У 1939р. Штирмер вступив до Херсонського художнього училища мистецтв, а після його реорганізації перевівся до Луганського художнього училища на відділення живопису. Восени 1941 року був вимушений перервати навчання та евакуюватися до Північного Казахстану. У 1946 р. Штирмер повернувся у рідне місто, де успішно поєднував роботу художника в одному з міських кінотеатрів та викладача ізостудії. З часом митець вирішив продовжити навчання у Кримському художньому училищі.
Професійна діяльність Лазаря Штирмера охоплює період з середини 50-х до кінця 90-х років ХХ ст., де відобразились риси суперечливого у своєму розвитку мистецтва радянської епохи. Творча зрілість художника прийшлася на добу «суворого стилю» з його героїзацією образів людей праці, створенням монументальних композицій високого громадянського пафосу, стриманою колористичною гамою.
Герої Штирмера — ткалі і спортсмени, люди мистецтва і прості робітники, колгоспники і студенти — дуже різні за покликанням та життєвим досвідом. Художник створює низку портретів, в яких прагне виявити найбільш характерні риси своїх моделей.
Численні натюрморти представляють композиції, що побудовані з предметів повсякденного життя, позбавлених особистого емоційного забарвлення. Кожний предмет художник вимальовує підкреслено матеріально, значимо, об’єктивно.
У пейзажному жанрі Штирмер обирає епічні, панорамні мотиви, які трактує узагальнено: високе небо, безкрає море, величний ліс. Багато пейзажів доповнені жанровими елементами.
Сьогодні полотна Лазаря Штирмера сприймаються як художній документ своєї епохи.