Author Archive

«Весна» Федора Захарова

Written by Vlada on . Posted in Статті

Природа завжди була однією з основних натхненниць багатьох поколінь художників. Вони оспівували її красу у своїх творах, йшли до неї як до вчителя, що завжди може здивувати новим творінням — красою форм, неповторністю барв… І у різні пори року природа здатна дивувати по-своєму. Та щовесни вона дарує нам надзвичайну феєрію розмаїття кольорів та настроїв. І в цей час вона поводить себе наче примхлива панянка: то вона привітна і лагідна коли сяє сонце і легкий вітерець гойдає першу весняну зелень, то чимось засмучена — і небо затягнуло густими хмарами, з яких потроху накрапає дощик… І в жодному разі не варто злити цю панночку, бо гнів її — то весняні грози з їхнім буянням стихії.

Багато хто намагався на своєму полотні передати цю мінливу красу, та лише одиницям вдалося «спинити» цю миттєвість. Сьогоднішня наша розповідь саме про такого майстра. Художника, який присвятив свою творчість темі оспівування природи — Народному художнику СРСР, лауреату державної премії ім. Т.Г. Шевченка, Заслуженому діячу мистецтв України Захарову Федору Захаровичу (1919-1994).

Уродженець Смоленщини, Федір Захарович завершив Московський державний художній інститут ім. В.Сурікова. По завершенню навчання художник переїздить в Крим, де викладає у Сімферопольському художньому училищі ім. М.Самокиша (1950-1951). З 1953 року оселяється у Ялті, де проведе решту свого життя.

Федір Захарович здобув собі славу співця кримської природи, одного з найкращих колористів та темпераментних живописців серед численних майстрів пейзажного живопису. У своїх пейзажах Захаров не обмежувався зображенням конкретних деталей, а прагнув розширити рамки перших вражень та точно передати стан природи.

Чіткість композиційної побудови, свіжість колористичних рішень, широкий мазок та неповторна гра світла і тіні — все це разом з абсолютною достовірністю передачі стану природи надає пейзажам Захарова емоційний ліричний настрій, а іноді, навіть якогось філософського «звучання».

Не стала винятком і представлена робота Федора Захаровича «Весна» (1962), яка знаходиться в колекції Херсонського художнього музею, — прозорість весняних талих вод, що віддзеркалюють яскраву синяву небес, вітер, що грається ще голими вітами дерев, поміж яких проглядають острівки залишків снігу. І все це ніби огортає ранкове проміння сонця. Майстер вдало передає стан весняної відлиги та перших паводків, що невеличкі струмки перетворюють у повноводні ріки, змушуючи їх підбиратися ближче до людського житла.

Робота Федора Захарова «Весна» представлена на виставці «Жіноче обличчя природи» (2019).

Анна Фурса, накуова співробітниця

Небо на землі

Written by Vlada on . Posted in Статті


Надзвичайна виставка під назвою «Небо на землі» відкрита у художньому музеї ім. Шовкуненка з 14 грудня до 16 лютого. Мистецтво сучасного іконопису репрезентувала сімейна іконописна майстерня з Києва. Її очолює вже 15 років православний священик отець Сергій Павелко, разом з яким пліч о пліч працюють майстри, серед яких переважно жінки.

Богородиця “Цілителька” (дошка, левкас, яєчна темпера, золочення, ліпнина)

Ікона – з грецької «образ, зображення» – зявилася ще в перші роки розповсюдження християнства, про це свідчать церковні передання про апостола Луку, що написав ікони з образом Діви Маріі і Немовля Христа, про Нерукотворний образ Спасителя. Перші зображення Христа у вигляді Доброго пастиря дійшли до наших днів на стінах римських катакомб. Пізніше з’явилися зображення Христа та Богоматері в техніці енкаустики з використанням фарб, замішаних на бджолиному воску.

Традиційна ікона на дереві у техніці живопису яєчною темперою з’явилася у Візантії за часів середньовіччя. Вона пережила складний історичний період іконоборства, і з 9 століття впевнено і яскраво розвивалася як самобутній художній стиль майже на всій території колишньої західної і східної римської імперії. Проте не лише стиль…

Формування іконопису відбувалося в складних умовах постійних богословських дискусій, внаслідок чого збагатилася такими композиційними схемами, які повинні були відображати основні догмати та істини християнського віровчення. Ікона втілила ту реальність, яку не бачить земне око і п’ять органів почуттів, реальність за межами земного світу. Нагадуючи про цей світ, ікона приречена була стати відкритим вікном у Небо.

Ікони, які було репрезентовано на виставці, написані за останні сім років. Вони зацікавлюють тим, що є списками як дуже відомих і так маловідомих старовинних образів. Художники використовують іконографію православних народів Балкан, Кавказу, а також іконописних шкіл східного слов’янства: білорусів, росіян, українців.

Чудеса Ісуса Христа (дошка, левкас, яєчна темпера, золочення)

Всі художники, які працюють у майстерні «Небо на землі» не тільки пишуть ікони, але й дуже уважно і ретельно вивчають східну і західну християнську іконографію, іі складну і насичену богословським змістом символіку, а також секрети ремества, художні прийоми старих майстрів, технологію створення ікони.

Для написання ікони у своєму творчому арсеналі молоді митці використовують липові та черешневі дошки, натуральні фарбові пігменти, пивне сусло, прозорі лаки, інструменти для нанесення позолоти, ліпнини, гравірування, тощо.

Прийоми плоскінного живопису давньоруського стилю з його монументальною трактовкою образів, локальністю колориту, зосередженою ємкістю художнього вислову змінюються стилем п’ятнадцятого століття з одухотвореністю ликів та плавністю абрисів. Українська ікона представлена списками ікон київської і галицької школи, взірцями українського іконопису з використанням суцільної орнаментації, вишуканих ліній.

Цікавою авторською знахідкою стало створення іконописних мініатюр в техніці гарячої емалі.

Спасіння світу (дошка, левкас, яєчна темпера, золочення, мідь, гаряча емаль)

Деякі ікони на виставці представляють нові інтерпретації відомих іконографічних типів, які з’явилися внаслідок творчих пошуків. Серед них ікони «Ісусе, Любове невимовна», «Богоматір-Цілителька», «Чудеса Ісуса Христа», «Благовіщення», «Спасіння світу» тощо.

Благовіщення (дошка, левкас, яєчна темпера, мідь, гаряча емаль)

Вдалим сучасним художнім прийомом вбачається використанням експресивної каліграфії, розташування надписів за принципом композиційної необхідності та гармонійного поєднання образу і слова.

Слід відзначити, що всі історичні епохи додавали до ікони нових тем, сюжетів, образів. Кожна епоха розставляла свої акценти, і тому іконописці як художники пристосовувалися до запитів свого часу. А такі великі майстри як Андрій Рубльов були справжніми розробниками іконописного канону. В ХІХ ст. зявляються такі іконографічні сюжети як «Богоматір Вгамуй мої печалі», «Богоматір Всіх скорботних радості», які з’явилася через популярність церковних акафістів, присвячених Богоматері. Ікона «Богоматір Спорителька хлібів» виникла завдяки Амвросію Оптинському, який наказав саме так зображати Пресвяту Діву.

Сучасні українські іконописці, продовжуючи старовинну традицію іконописання, нагадують нашому примхливому глядачу про те, що сучасне мистецтво має ланку для свого духовного відродження та перспективу не загубитися у хвилях часу. І ця золота ланка – іконопис.

Високі ідеали християнства, любов до людини і світу, альтруїзм та віра в Бога, утвердження гармонії та краси як речей необхідних для розвитку та зростання особистості – ось ті вічні цінності, які несе протягом століть православна ікона, і які вона і далі спроможна передавати і проповідувати всім народам.

Влада Дяченко, мистецтвознавиця

Виставка сучасної ікони «Небо на землі»

Written by Vlada on . Posted in Новости

Відкриття виставки сучасних ікон «Небо на землі», яке відбулось 14 грудня в Херсонському обласному художньому музеї ім. О.Шовкуненка, зібрало багато зацікавлених — і вірян, і шанувальників мистецтва, і почесних гостей. В експозиції представлено більше сотні ікон в різноманітних техніках, виконаних майстрами сімейної іконописної майстерні, яка має таку ж саму назву «Небо на землі».

Музейна зала, в якій на 2 місяці оселилися ці дивовижні твори, набула якогось особливого сяяння — і не тільки від золота, якого так багато в цих іконах. А хор Херсонського Свято-Стрітенського кафедрального собору ПЦУ, який відкривав і закривав захід, додав піднесеності та урочистості.

Директорка художнього музею ім. О.Шовкуненка Аліна Доценко відмітила великий потенціал іконописного мистецтва, актуальність якого залишається так само на часі навіть у ІІІ тисячолітті.

Лідер Громадської платформи «Добро переможе», спонсор виставки, Юрій Рожков, який взяв на себе транспортні та рекламні витрати, порадив на мить зупинитися біля цих ікон, замислитися, порадіти душею, замилуватись очима і серцем.

Керівник майстерні отець Сергій Павелко, який, до речі, народився в Херсоні, виголосив багато слів вдячності за цей день — керівнику музею та всім музейникам, спонсору, майстрам і Богу — за те, що благословив їх на улюблену справу.


Кураторка виставки Марія Павелко поділилася своїм захватом від роботи музею, подякувала за те, що завжди були поруч, за творчий підхід до формування експозиції та наголосила на тому, що ікона, залишаючись святинею, також є і мистецьким твором: «Вона є першоджерелом, колискою багатьох видів мистецтва. Будучи першоджерелом, вона залишилася в тому вигляді, як вона народилася». І передала в дар музею від майстерні ікону Богородиці «Цілителька».

Начальник Управління культури Херсонської ОДА Світлана Думинська подякувала Аліні Василівні за те, що наш художній музей залишається осередком духовності і запросила приходити до музею родинами, особливо під час різдвяних свят.

І ще дві родзинки: в день відкриття експозиції гості змогли побачити, як створюються ікони — майстрині іконопису Наталя Соболєва та Катерина Цирулік працювали над невеличкою іконкою, показували і розказували бажаючим, що і як вони роблять, і від них гості просто не відходили. А наступного дня, в неділю, прямо в залі серед ікон, вони провели майстер-клас.

«Ми думаємо, що ми дивимося на ікону, — каже отець Сергій. — Насправді це Бог через ікону дивиться на нас. Ікона, на яку ми дивимося, допоможе нам зустрітися з Богом».

До 16 лютого 2020 року в Херсонському художньому музеї ім. О.Шовкуненка можна і зустрітися з Богом, і долучитися до одного з найдавніших видів мистецтва.

Приходьте! Виставка варта уваги!

Музей працює з середи по неділю, з 9:00 до 17:00 (каса до 16:30).

Моделі-копії з паперу

Written by Vlada on . Posted in Новости

У 2004р. в місті Херсоні почав видаватися журнал «Моделювання з паперу». В основі журналу – кольорові викрійки зразків техніки і пам’яток архітектури, що були надруковані на цупкому папері, за якими, з допомогою ножиць та клею, можна було зібрати точну копію літака, пароплава, машини, будівлі.

Через рік з’явилася ідея організувати музей при видавництві, де експонатами були б склеєні з викрійок журналу моделі. Так в 2005р.  був створений «Музей моделей-копій з паперу». При ньому діє майстерня, в якій професійні моделісти збирають різноманітні експонати. Враховуючи те, що одна така модель може мати більше двох тисяч деталей, робота потребує високої точності, копіткої праці, терпіння та охайності. Для склеювання одного макета, особливо пароплава, може знадобитися декілька місяців. Всі експонати музею виготовлені виключно з паперу та картону.

Моделі-копії мають надзвичайну подібність з оригіналами та зроблені в точних, чітко визначених масштабах.

На виставці, що буде проходити з грудня по березень в  Херсонському художньому музеї, представлена велика кількість вітрильних кораблів, яка є родзинкою усієї паперової колекції.

Серед них можна побачити копії найбільш відомих військових вітрильників різних країн: Іспанії, Англії, Франції, Росії та Німеччини.

Особливо приємно відмітити, що відвідувачі зможуть побачити точну копію 66-гарматного вітрильного лінійного корабля Чорноморського флоту «Слава Катерині», який був спущений на воду на херсонській верфі 16 (27) вересня 1783 року. Окрім того, представлені точна копія улюбленого корабля Генріха VIII – відома каракка «Henri Grace a Dieu» та  найбільший військовий вітрильний корабель свого часу – іспанський «Santisima Trinidad».

В експозиції можна побачити копії і більш сучасних кораблів періоду російсько-японської війни, а також відомий броненосець «Потьомкін», на якому, в 1905р. відбулося повстання матросів. Великий інтерес викликають і моделі кораблів періоду Другої світової війни – це відомий монітор «Железняков» та підводний човен С-7.

Післявоєнний період репрезентовано цивільними суднами – рейдовим буксиром РБТ «Ладога», напевно відомим багатьом херсонцям, а також нашим рідним пасажирським «трамвайчиком» – теплоходом проекту 544 «Москвич», який був побудований на Херсонському суднобудівному заводі ім. Комінтерну

Окрім флотської тематики на виставці можна побачити паперові копії літаків Першої і Другої світових війн, з архітектури – будівлю Музею-панорами оборони Севастополя. Також серед експонатів є і автомобілі.

На сьогоднішній день колекція музею нараховує більше 100 експонатів і кожного року поповнюється новими. Протягом 10 років вони експонувалися в різних музеях України і користувались великим попитом і зацікавленістю у відвідувачів, викликаючи однаково значний інтерес як у дорослих, так і у дітей. При цьому, глядачам складно повірити, що макети зроблені виключно з паперу, зі звичайного плоского листа.

Відвідувачі виставки зможуть придбати журнал з моделлю, що сподобалась.

 

«Микола Гепард. Асоціації»

Written by Vlada on . Posted in Новости

11 жовтня в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка відкрилась виставка «Микола Гепард. Асоціації», присвячена Дню художника України. В залі представлено 46 графічних робіт відомого херсонського майстра, заслуженого художника України Миколи Анатолійовича Гепарда.

Виставку відкрила завідуюча науково-експозиційним відділом Наталія Кольцова, яка розповіла про ідею створення першої персональної виставки Миколи Гепарда в музеї та представила його присутнім.  Сам митець поділився концепцією своїх творів та розповів, чому для нього важливо представляти свої роботи на персональних виставках не часто — раніше художник робив це раз на десять років.

Автора привітали колеги по цеху, серед яких — молодий майстер-аматор Сергій Серко, який розповів історію знайомства з художником. Від імені лікарні ім.Є.Є Карабелеша, у дворику якого знаходиться одна з дерев’яних скульптур майстра, художника привітала директор закладу. На вернісаж завітали керівництво та  викладачі Херсонської художньої школи, викладачі та студенти Херсонського училища культури, творча молодь міста, друзі майстра, представники преси.

Митець провів невелику екскурсію по виставці та поділився власними секретами. У витончених творах Миколи Анатолійовича можна відчути умиротворення, спокій або експресію та динаміку. Фольклорні мотиви, міфологічні образи, ностальгічні замальовки, незвичайні птиці й риби, щемливі в своїй простоті пейзажі – все це породжує уява Миколи Гепарда, художня мова якого з кожним роком стає все більш різноманітною, багатшою та складнішою.

Творчість Миколи Гепарда також знайома кожному херсонцю по паркових скульптурах, які прикрашали затишні куточки нашого міста. Зараз в публічному просторі скульптуру майстра можна побачити на вулиці Суворова — це художнє різьблення на в’язі, яке потребує збереження та реставрації. Закликаємо усіх небайдужих херсонців взяти участь у проекті зі збереження дерева, що росте з часів славетного Суворова і не набагато молодше за Сполучені Штати Америки. Подробиці — https://firstregion.com.ua/novyny-hersonshhyny/v-hersone-gybnet-unykaln%d1%8bj-art-ob%d1%8aekt/?fbclid=IwAR361U8PSpViQcPZIz-Fk3aqw8BVoFbuYVuc5wjv15E-9f47f4PeeTraDUE.

Завітайте на виставку, щоб побачити оригінальні графічні твори майстра, роботи якого прикрашають музейні та приватні колекції України, Канади, США, Франції, Австрії, Німеччини, Португалії, Угорщини,  Росії.