«Країна кольорових пазлів»
“Сину мій, лелече, перебиті крила,
я тебе для щастя-світла народила,
підніми до мене невеселі очі,
день настане – лунко в небо заклекочеш.
Ну а доки день той ще до нас далеко,
я для тебе – крила, сину мій, лелеко…”
(Рядки з вірша, написаного невідомою мамою дитини-аутиста)
В Херсонському художньому музеї півтора роки відбувався освітній проект «Музейна педагогіка для дітей з аутизмом», завдяки якому діти долучилися до знайомства з мистецтвом через виставки, а також на заняттях в музейній вітальні виконували творчі завдання з дрібної моторики. Як продовження цього проекту 2 квітня, у День розповсюдження інформації про проблеми аутизму, планувалося відкрити виставку малюнків дітей з аутизмом під назвою «Країна кольорових пазлів». Карантин відтермінував старт цього проекту, але не скасував.
Аутизм – це стан, при якому порушена здатність спілкуватися з іншими людьми. Люди з аутизмом часто інакше сприймають кольори, звуки, дотики, запахи, розташування предметів у просторі. Причини аутизму поки невідомі. Основним способом корекції цього стану вважається лікувальна педагогіка: обережне навчання соціальним навичкам і якогось способу спілкування.
Одним з головних проявів аутизму у дитини найчастіше є його замкненість і нездатність донести до оточуючих свої бажання. Витягнути таку дитину з його «панцира» і навчити спілкуватися із зовнішнім світом можна тільки за допомогою спеціальних арт-методик. Репрезентовані в експозиції роботи ще раз доводять, що при належному використанні цих розробок дитина з аутизмом може створити справжню картину – щиру і багатогранну!
Методика ARTDAYCARE заснована на одному з розділів арт-терапії – ізотерапії, яка, використовуючи різні кольорові гами та матеріали для роботи, допомагає подолати дітям їхні страхи, створити ситуацію успіху і розвивати фантазію. Вона також має величезне корекційне значення для розвитку дрібної моторики пальців рук.
Відомо, що дитина-аутист мислить образами, які вона використовує в створенні свого малюнку. Можливо, їй навіть простіше намалювати свої потреби та бажання, особливо якщо дитина не говорить. Це одна з методик залучення малюка в спілкування з дорослими. Необхідно лише підштовхнути його до цього через різні дії, пов’язані з малюванням.
Діти-аутисти сприймають світ в деталях, «складаючи» його як пазл. Вони дуже добрі та розумні, можуть бути як гіперактивними, так і малоактивними, ховати свій талант до певного віку, а потім виплеснути його і створювати чудові картини. А ще вони чутливі і кожен день проробляють величезну роботу: намагаються не боятися звичайних звуків, людей, вчаться довіряти світу, що оточуючує їх. Батьки аутистів проживають різні етапи прояви хвороби і проходять їх разом зі своїми дітьми. Їм дуже боляче, коли сторонні люди приймають хворобу за непослух, роблять різкі й образливі зауваження. Вони по крупинці нанизують навіть найменший успіх на нитку, яка називається прогресом і стає путівкою їх дітей у доросле самостійне життя.
В рамках освітнього проекту «Херсонський художній музей – дітям-аутистам» репрезентовано виставку «Країна кольорових пазлів», в експозиції якої представлено роботи Олександри Авдєєвої (19 років), Марії Гайдай (15 років), Кристини-Юлії Крошкіної (20 років), Марії Пашко (10 років), Матвія Пашка (8 років), Ярослава Полякова (10 років)
Олександра Авдєєва почала малювати у дуже ранньому віці – 1,5-2 роки. З часом її різнокольорові каракулі, якими вона «прикрашала» все, що потрапляло під руку, в тому числі і стіни оселі, становилися справжніми маленькими шедеврами, що відображали її уявлення і фантазії. Роботи дівчини, як і малюнки інших експонентів виставки, дуже барвисті і декоративні, насичені колірними контрастами, що в поєднанні з лініями передають загальний настрій творів. У кожній роботі Олександри, у тому числі і графічних, яким вона віддає перевагу, є своя непередавана привабливість її відчуттів від природи, квітів, тварин та персонажів, що народилися в уяві дівчини. Олександра Авдєєва – учасниця багатьох виставок, у тому числі персональної. Зі слів її педагога Ганни Олегівни Файнштейн, вона дуже талановита і самобутня.
Для Марії Гайдай це перша серйозна виставка, в якій вона бере участь. Дівчина почала малювати кілька років тому, але її яскраві роботи, нехай часто і скопійовані, є великим досягненням Маші, її мами та викладача. Можливо, це перший крок дівчини у творче життя як справжньої художниці. Вже у дворічному віці Марійка дуже любила змішувати пальцями фарби і спостерігати, що з цього виходило. Судячи з усього, колір, якому Марія завжди віддає перевагу – синій. У тринадцять років вона почала відвідувати уроки живопису (педагог Ганна Олегівна Файнштейн). Маша прекрасно справляється з ліпленням і самостійно створює з пластиліну цілі панно, дуже складні за своєю структурою. ЇЇ роботи виставлялися на виставках в Обласній дитячій бібліотеці та Палаці дитячої творчості.
Приваблюють око яскраві твори брата і сестри Пашко – Марії та Матвія, які вже кілька років навчаються живопису та ліпленню у Ганни Олегівни Файнштейн. Зі слів педагога, Марійка – допитлива і дуже здатна до творчості, віддає перевагу живопису.
ЇЇ молодший брат, який також любить малювати та ліпити, намагається не відставати від сестрички, дивуючи незвичайною соковитою мальовничістю своїх робіт.
В експозиції репрезентовано декілька творів дуже творчої натури – Кристини-Юлії Крошкіної, здібності якої розвивалися завдяки її сестрі та прийомним батькам. Дівчина любить танцювати, бере участь як акторка у виставах інклюзивного лялькового театру і, безумовно, займається малюванням, використовуючи акварельні та акрилові фарби. ЇЇ роботи виконані в яскравих соковитих кольорах. Вони символічні і дивують своїми сюжетами. Як стверджує сама художниця, її мета «передати людям щось важливе, що пов’язано з єдністю всього сущого, безумовною любов’ю і глибоким сприйняттям дійсності, минаючи кордони старих і віджилих своє стереотипів». З дитинства дівчина захоплюється йогою, індійською культурою та релігією, тому більшість її малюнків просякнуті темами сакрального містицизму цієї загадкової країни. Роботи Юлії захищені авторським правом, деякі з них знаходяться в приватних колекціях Європи та України.
В експозиції представлено твори талановитого і працьовитого Ярослава Полякова. Зі своїм педагогом Ганною Олегівною Файнштейн він займається лише рік. Малює наполегливо, із задоволенням, часто імпульсивно. Вдома завжди самостійно опрацьовує тему заняття. Любить зображувати людей і тварин, йому чудово вдаються і натюрморти.
Творчість дітей-аутистів нікого не залишить байдужими. Їхні прекрасні роботи зайвий раз підтверджують, що вони – не просто діти, вони – дуже талановиті діти. Талановиті всупереч…
Співробітники музею висловлюють свою подяку за творчий підхід в роботі педагогу Ганні Олегівні Файнштейн, словами якої ми також висловлюємо нашу величезну повагу всім батькам цих дивовижних дітей: «Всі батьки моїх учнів заслуговують найтепліших слів і поваги! Тільки завдяки їхнім зусиллям діти розвиваються і творять красу…»
Наталя Кольцова,
завідуюча науково-експозіційного відділу
Тегі: #ArtMuseumKherson, виставка