Екслібриси як спогад про Голокост
27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Він проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 р., співавторами якої, у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, виступили 100 держав. Голокост — це одна із найжорстокіших сторінок історії людства ХХ століття, коли у 1933-1945 рр. нацистами цілеспрямовано і масово знищувались як євреї, так і незліченна кількість представників інших національностей.
У широкому розумінні, голокост – це систематичне гоніння і вбивство людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних та шкідливих.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було знищено протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйонів – на території колишнього Радянського Союзу. Політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб. Місця найбільших масових страт євреїв в Україні: Бабин Яр (Київ) – більше 100 000, Богданівка Одеської області – понад 40 000, Дрогобицький Яр (Харків) – близько 20 000 чоловік.
В колекції музею представлені два книжкових знака, трагічні долі власників яких безпосередньо пов’язані з Голокостом. Це німецький пацифіст Юліус Герзон, власник літографічної майстерні у Берліні, який разом із братом Мартіном був членом «Німецької ліги з прав людини». В 1933 р. він емігрував до Франції, мешкав у Ніцці, був заарештований і відправлений в один з німецьких таборів смерті, де і загинув.
Ex libris JUL. ED. GERZON. Німеччина. Перша чверть ХХ ст. Цинкографія. Автор невідомий.
Не залишить байдужими і доля доктора права, адвоката Артура Фельдмана, мешканця Брно, який разом із родиною був вигнаний з дому, а його колекція творів мистецтва розграбована і вивезена за межі країни. Самого Фельдмана кинули в катівні гестапо, де він помер від тортур. Його дружина загинула в концтаборі.
Ex libris Artur Feldman.1939. Ксилографія. Автор Отто Кангіласкі
Ми розповідали і про трагічну долю відомого живописця Олександра Олексійовича Бучкурі (1870-1942), розстріляного разом з усією родиною, творча спадщина якого була практично повністю знищена нацистами.
Цього дня, українці разом із світовою спільнотою, згадують невинно розстріляних, страчених у газових камерах, виснажених голодом та примусовою працею. Висловлюємо надію, що подібного злочину в історії людства не повториться більше ніколи, а молодь формуватиме свій світогляд в умовах толерантності, належного ставлення до полікультурних та загальнолюдських цінностей.
Наталя Кольцова,
завідуюча науково-експозиційного відділу