Щоденник Художника

Персональна виставка Віталія Раковича в рамках проєкту «Мистецтво на зламі тисячоліть»

Відкриття: 3 червня в будівлі облдержадміністрації.

Гарна, позитивна, насичена емоціями, втіленими в олійних фарбах і пастелі, виставка зібрала 68 робіт художника Віталія Раковича — це портрети, пейзажі, натюрморти, сюжетні композиції.

Віталій Ракович – художник-живописець, Член Херсонської обласної організації Національної спілки художників України, викладач, кандидат педагогчіних наук, завідуючий кафедрою образотворчого мистецтва Херсонського державного університету.

Художник віддає перевагу жанру натюрморту і портрета, також його приваблюють яскраві миттєвості життя, подорожей, які віддзеркалені ним у чисельних сюжетних композиціях.

У своїх стилістичних пошуках художник використовує традиції постімпресіонізму та модернізму, полюбляє конструктивну, підкреслено матеріальну форму речей, особливо виражену у натюрморті, тяжіє до експресії у портретних образах та жанрових картинах. Колорит його творів завжди соковитий, жвавий, навіть коли майстер використовує темні відтінки та рефлекси.

Віталій є цікавим філософом, який має чітко окреслену художню та філософську позицію. Мистецтво для нього — це спосіб пізнання світу і себе у цьому світі. Концепція його творчого бачення така:

«Творчість для мене як щоденник. Переглядаючи роботи різних років, я можу подумки повернутися до моменту їхнього виконання та згадати обставини, особливості часу, людей, переживання, відчуття, настрій і мої думки на той час. Це майже завжди захопливі подорожі, що розширюють межі буденності. Вони живлять і мотивують, наставляють і дарують надію.

Головне в цьому процесі – це не зацикленість на минулому, а можливість поглибити теперішній момент. Адже найстрашнішою оповіддю мого дитинства була «Казка про втрачений час», тому й ціную сьогодення, намагаючись почерпнути максимум ресурсів. Ну і, звичайно, поділитися власним потенціалом. Інакше, звідки братися енергії творіння?

«Тепер найкращий момент мого життя», – така моя мантра, і вона працює. Не у сенсі повсякчасної радості та щогодинних екзальтованих прозрінь. По-різному буває.

Загалом, такий художній щоденник дозволяє бачити часову перспективу у співвіднесеності минулого-майбутнього у реальному часі, онлайн, так би мовити. Напевно, це і є справжнє.
Ця виставка дає мені можливість поділитися з Вами моєю творчістю і побачити її цілісно, встановити зворотний зв’язок, зробити висновки та йти далі.

Думаю, кожний твір образотворчого мистецтва неможливо закінчити або завершити абсолютно. Він має продовження, розгортаючись у свідомості глядача відповідно до його асоціацій, досвіду, цінностей. Таким чином він оживає. І живе вже без художника. Добре, коли твір «працює», передаючи певні позитивні смисли – ствердження людяності, необхідності любові, добра, всього того, що час від часу девальвується і стає банальним, перетворюючись лише на гасла, лейбли, рекламні слогани, нереалізовані обіцянки та нездійснені надії.

Картина для мене – це не статичний, застиглий момент або гарна картинка, це – моє бачення прекрасного, гімн любові, красі, гідності тощо. Це світ художника, його інтелект, емоції, характер, смак… і вираження цього у властивих для нього змісті і формі. Форма може бути самодостатньою, як мелодія, але форма без змісту неповноцінна.

Важливо також, щоб у творі була драматургія, дія, простір. Картина – це Портал, ключ до спогадів, Шлях від вражень до глибинних переживань, самоусвідомлення і ревізії досвіду, переоцінки цінностей і можливої духовної трансформації. Таким чином, твір як опосередкований носій або транслятор ідей, образів – цілком реальний знаковий потенціал. Потенціал – це можливість і вибір. І чи буде він реалізований – залежить лише від самої людини»

Варто відмітити, що художник таки «заразив» своїм позитивним настроєм всіх присутніх на відкритті. І вже після завершення офіційної частини Віталій Ракович зізнався, що відчуває вдячність, що так все склалося, і має враження, що так і мало відбутися, і відчуває щастя і велику радість.

Куратором проєкту «Мистецтво на зламі тисячоліть» є Херсонський обласний художній музей ім.  О.Шовкуненка.

В рамках проєкту вже другий рік у стінах облдержадміністрації та облради експонуються різні виставки (з колекції музею, херсонських художників, учнів художньої школи, студентів творчих факультетів херсонських вишів).

Проєкт має на меті популяризувати творчість херсонських митців і поєднувати різні інституції.