Олександра Латаш – для «Князя Ігоря»
Знайомлячи шанувальників мистецтва з колекцією музею, варто згадати художників, чий творчий шлях не увінчався лаврами визнання і широкої відомості, але чий доробок для історії мистецтва має велику цінність через талант, працьовитість та незалежність поглядів.
Олександра Натанівна Латаш (1909–1972) – цікавий і надзвичайно обдарований графік, аквареліст, ілюстратор, але, на жаль, у певній мірі, забутий художник. Вона народилася в Ризі, проте більша частина її творчого життя пов’язана з Ленінградом. Там вона навчалася в художньо-промисловому технікумі (1926– 1929). Протягом 1937–1941 рр. створювала ескізи костюмів і декоративних тканин. Переважно займалася тиражною графікою, з 1946 року працювала в Експериментальній літографської майстерні Ленінградської організації спілки художників, де панувала до певної міри в умовах радянської дійсності атмосфера свободи творчості та експерименту. Її роботи сьогодні зберігаються в державних музеях і приватних збірках Росії, України, країн Європи.
Олександра Латаш. Ескіз завіси до опери О. Бородина «Князь Ігор». 1957. Папір, акварель, олівець, гуаш
Олександра Латаш. Кончаківна. Ескіз костюма до опери О. Бородина «Князь Ігор». 1957. Папір, акварель, гуаш
В колекції Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка зберігається значна колекція творів Латаш, головним чином, в галузі тиражної графіки, яка була подарована представниками родини художниці у 1979 р. Серед них близько 20 робіт присвячено розробці костюмів та декорацій до славнозвісної опери «Князь Ігор» Олександра Бородіна. Це кольорові літографії, які датуються 1954 р., та ескізи аквареллю та гуашшю, створені у 1957 р.
«Князь Ігор» — опера в чотирьох діях, джерелом для написання якої послужила пам’ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім», що розповідає про невдалий похід русичів проти половців. Прем’єра опери відбулася восени 1890 р. у санкт-петербурзькому Маріїнському театрі. «Половецькі танці» – найвідоміший твір композитора для хорового виконання з опери «Князь Ігор» – неодноразово привертали увагу митців. Серед них, наприклад, художники «срібного століття» Микола Реріх, Іван Білібін, Костянтин Коровін тощо.
Олександра Латаш, в свою чергу, вже за радянських часів, надихнулася музикою великого Бородіна і створила ескізи костюмів половчанок, хана Кончака, декорацій тощо.
Олександра Латаш. Ярославна. Ескіз костюма до опери О.П. Бородина «Князь Ігор». ХХ ст. Папір, акварель, гуаш
Також серед образів, до яких звернулася художниця, важливе місце займає образ Ярославни, який, в залежності від сюжетної дії, поступово змінюється від ліричного до драматичного, що відображується передусім в костюмі героїні. Художниця через використання виразного силуету, лінії, плями узагальнює свої образи, виокремлюючи в них найголовніше – характер.
Олександра Латаш. Кончак
Особливою експресією образу відзначаються ескізи костюмів Кончака та Кончаківни, де яскравий візерунок східного одягу поєднується з динамічною пластикою постатей.
Ймовірно, Латаш створила ці ескізи під впливом або на замовлення для постановки «Князя Ігора», що відбулася в театрі опери і балету в Ленінграді у 1954 р. Роком раніше оперна вистава відбулася також у Великому театрі в Москві.
В колекції музею зберігаються численні твори Латаш, що пов’язані з дитячою тематикою, зокрема, образи школярів, біблійними сюжетами тощо.
Багатогранність художниці та бажання працювати заради мистецтва та майбутніх поколінь, бажання уникати ідеологічної заангажованості надає її роботам сучасності та свіжості сприйняття.
Владислава Дяченко, мистецтвознавиця