Поезія живопису Миколи Глущенка

До 120-річчя від дня народження

В експозиції представлено твори видатного українського художника Миколи Петровича Глущенка з колекції Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка. Виставка присвячена 120-річчю від дня народження митця і дає можливість доторкнутися до творчості неперевершеного майстра пейзажу.

«Поет живопису», «перший український імпресіоніст» – так часто говорять про Миколу Глущенка. Вітчизняний Джеймс Бонд, живописець світової слави, найкращий пейзажист Європи Микола Глущенко народився у селянській родині міста Новомосковська Катеринославської губернії 17 вересня 1901 року. Нащадок козацького роду провів дитинство на неприборканих порогах Запоріжжя, виховувався на легендах і піснях. Після смерті батька він із матір’ю переїхав до Юзівки (Донецьк), де закінчив комерційну освітню установу та планував вступити до Харківської вищої технічної школи, але долю змінив вир війни: у 18 років Миколу мобілізували до армії Денікіна, у складі якої на території Польщі він був інтернований до Щелківського табору. Звідти Глущенко втік до Берліна, де продовжив навчання у вищій школі образотворчого мистецтва у Шарлоттенбурзі. Як виходець з України мав матеріальну підтримку від української еміграції різних політичних орієнтацій. Його навчання оплачував гетьман Павло Скоропадський, кошти на прожиття надавав колишній представник УНР в Німеччині Роман Смаль-Стоцький, а першу персональну виставку робіт допоміг організувати в Берліні політичний і громадський діяч Володимир Винниченко.

Потоваришував Микола Глущенко і з працівником українського консульства в Берліні – Олександром Довженком, який одночасно студіював живопис у філософа і художника Ернста Геккеля. З його допомогою митець отримав громадянство СРСР та призначення на посаду головного художника торговельно-промислових виставок СРСР за кордоном. Саме у цей час митець звернувся до дипломатичних установ СРСР з проханням про повернення в Україну, у відповідь на що йому запропонували співпрацювати з радянськими спецслужбами. Він дав згоду.

Через деякий час художник переїхав до Парижа, де мав ательє, на вогник якого приходили ерцгерцог Вільгельм фон Габсбург, він же полковник УСС Василь Вишиваний, один із лідерів ОУН інженер Дмитро Андрієвський, письменник Іван Бунін. Серед шанувальників живопису знайшов Глущенко і своє романтичне кохання. Він одружився з жінкою на ім’я Марія та став батьком двох дітей.

Микола Глущенко був прекрасно освіченою, широко обізнаною людиною. В товаристві він завжди був у центрі уваги. Десять персональних виставок у Парижі, знайомство з Пабло Пікассо й Анрі Матіссом. Його твори на виставках експонуються поруч з картинами цих майстрів. До митця пензля прийшов світовий успіх: твори Миколи Петровича – від неокласицизму до легкого експресивного малюнку у французькому стилі – з великим успіхом побували на виставках різних країн. Він мав 59 персональних виставок, майже всі столиці світу на вернісажах демонстрували полотна українця.

У 1944 р. Микола Глущенко нарешті зміг оселитися в Києві, де самобутньо працює і присвячує всього себе живопису – кар’єра шпигуна добігла кінця. Але повністю вільним у своїй творчості Глущенко бути не міг. Його засуджували за імпресіоністичну манеру письма, намагалися зламати, як-то кажуть, через коліно. В цей час художник був змушений писати роботи в дусі соцреалізму. Перед смертю майстер заповідає своїй дружині спалити двісті п’ятдесят своїх картин, які були створені під тиском цензури. Микола Петрович не хотів, щоб про його як художника судили за такими роботами, бо митець визнавав тільки свої ранній і пізній періоди творчості, а найбільш плідний та зрілий – це вимушене оспівування радянської дійсності.

Глущенко є автором понад 10 тисяч художніх творів. Більш у світі створив тільки Пікассо…