Ніл Столбенський: релігійна православна скульптура

Найвідоміший іконографічній образ святого Ніла Столобенського існує у вигляді дерев’яної різьбленої скульптури. Зазвичай святий Ніл Столбенський зображується сидячим зі схиленою вниз головою, спираючись на дерев’яні милиці. У такому положенні старець помер під час молитви. Подібні статуетки виготовлялися у великій кількості для паломників, які відвідували Ніло-Столбенську пустель, що на Півночі Росії.

Ніл Столбенський

Треба зазначити, що ставлення до скульптурних зображень у православній традиції було неоднозначним. Через те, що скульптура могла нагадувати язичницьких слов’янських ідолів, цей вид мистецтва не був розповсюджений і навіть деякий час знаходився під забороною. Але серед простого народу скульптурні зображення святих не втрачали попиту, хоча збереженням їх серйозно не переймалися. Саме тому до наших днів дійшло не дуже багато прикладів такої скульптури — здебільшого це зразки ХІХст. Про майстрів-різьбярів того періоду майже нічого не відомо, як і про автора цієї роботи. Зате про життєвий шлях преподобного Ніла Столбенського відомо чимало.

Святий Ніл Столбенський народився в сім’ї селянина поблизу Новгорода. У 1505 році він прийняв чернечий постриг в обителі преподобного Савви Крипецького, поблизу Пскова, і став його духовним учнем.

Після десяти років чернечого життя він пішов на річку Серемлю, де тринадцять років перебував у суворій аскезі. Люди з навколишніх місць стали приходити до преподобного старця за настановами. Але Ніл Столбенський прагнув самотності, тиші і молив Бога вказати йому місце для звершення подвигу безмовності.

Одного разу, після довгої зосередженої молитви, він почув голос згори: «Ніл! Іди на озеро Селігер!» Прийшовши туди, монах був вражений його красою: в середині озера знаходився вкритий густим лісом острів. Там святий подвижник знайшов невелику гору і викопав печеру, а через деякий час побудував келію, в якій і прожив 26 років.

Подвиги суворого посту і безмовності Ніл супроводжував ще й іншим: він ніколи не лягав спати, а дозволяв собі лише легку дрімоту, спираючись на гаки, вправлені в стіну келії. Для свого поховання Ніл заздалегідь вирив в каплиці могилу і помістив в неї витесану труну, сюди він приходив журитися про свої гріхи. Помер преподобний Ніл Столбенський 7 грудня 1555 року. Перед смертю його відвідав його духівник – настоятель Нікольського Рожковського монастиря ігумен Сергій, який сповідав і причастив його.

Через п’ять років після смерті Ніла над його могилою в каплиці була влаштована гробниця. Слідом за цим почалося вшанування цього святого серед людей та в Церкві.

Альбіна Єрмакова, наукова співробітниця