В експозиції  представлено 21 твір майстрів західноєвропейського мистецтва із зібрання Херсонського художнього музею. У більшості, це роботи з приватної колекції М.І. Корніловської, що надійшли в музей в 1977 р., згідно заповіту їх власниці.

Кожен окремий твір — це приклад приналежності авторів до різноманітних європейських художніх шкіл. Англійський станковий живопис репрезентовано твором Пітера Лелі ( 1618-1680, справжнє ім’я Пітер Ван дер Фас), учня відомого фламандського художника Антоніса Ван Дейка. Пітер Лелі був провідним художником Англії у часи реставрації монархії Стюартів (1660-1680 рр.). Працюючи при дворі Карла II, він написав велику кількість парадних портретів для англійської аристократії. Полотно «Дама з собачкою» дає уяву як про ідеал краси, що панував у вищих колах суспільства, так і про придворне портретне мистецтво в цілому.

Німецький живопис XVIII століття представлений полотном Кристофеля Любинецького (1660-1728). На картині «Сцена у шинку» зображено гультяїв, які бешкетують на дружній вечірці. Образний стрій та темний колорит викликає асоціації з творами старовинних  майстрів Нідерландів, для яких було характерним зображення приватного життя людини  саме під час розваг і відпочинку.

У мистецтві Німеччини XIX століття одержали розвиток такі художні напрями як романтизм та реалізм. На полотні «У монастирського настоятеля» (1859) Августа фон Байєра (1803/1804-1875) зображені фігура ченця на тлі напівкруглих арок порталу та інтер’єр монастиря.  Картина, створена у стилі пізнього німецького романтизму, перейнята відчуттям таємничості, недомовленості, що підсилюються за допомогою світлотіньових контрастів.

Італійську школу живопису представлено твором невідомого майстра першої половини XVIII століття. Репрезентативне полотно «Портрет духовної особи і хлопчика» є одним з найкращих творів колекції музею. Бельгієць Франц Ферлут (1795-1872)  жив і працював в Італії. Його архітектурний пейзаж «Руїни Форуму» (XIX ст.) являє собою характерний зразок пізньоакадемічного живопису середини XIX ст. з умовним колоритом та чітким розділом на три плани  театралізованої статичної композиції.

Окрасою експозиції є неперевершені гравюри російського художника та гравера Мосолова М.С. (1846-1914) , завдяки яким  ми маємо можливість доторкнутися до творчості всесвітньо відомого голландського живописця, рисувальника, гравера Рембрандта Харменса ван Рейна (1606-1669).

Експозицію доповнюють  твори  французьких скульпторів Мена П’єр Жюля (Бик. XIX ст.), Меленга Ет’єна Марі (Пилип Орлеанський і Людовик XV. XIX ст.) та роботи  невідомих  майстрів (Ландснехт, що спирається на рушницю. 1895; Паоло Веронезе. Друга половина ХІХ ст.)  Особливу увагу привертає скульптура з бронзи, яка є механічним репродукуванням з  надгробка Лоренцо Медічі, виконаним у 1523-1531 рр. всесвітньо відомим італійським майстром Мікеланджело Буанаротті (1475-1564).

В залі виставки “Історична картина кінця XVII — початку XIXст.” представлено 15 живописних та скульптурних робіт з колекції музею.

Історичний жанр — один з основних в образотворчому мистецтві, він часто переплітається з іншими жанрами — портретом, пейзажем, побутовим, батальним, міфологічним та релігійним. Твори історичного жанру присвячені подіям, діячам та соціально-значущим явищам в історії суспільства.

В експозиції представлено панорамний пейзаж «Пейзаж у Балканах» (ХІХ ст.) П.П.Верещагіна, жанрову сцену «з життя простих людей» Л.Є.Воротілкіна (Відставний солдат, який просить милостиню. Перша половина ХІХ ст.), історичне полотно «Засідання міністрів» В.І. Якобі.

Окрасою експозиції є парний жіночий та чоловічий портрети пензля провінційного майстра початку ХІХ ст. За спогадами однієї з мешканок Херсона, можливо  саме ці роботи прикрашали одне з приміщень херсонської клінічної лікарні ім.Тропіних. На підрамниках полотен зберігся напис “Собствен. Рахман….”, що може вказувати на приналежність даних зображень до сімейства Григорія Миколайовича Рахманова, який обіймав пост херсонського губернатора з 1810 по 1820 рр. Пошук у цьому напрямку буде продовжено.

Гордістю музейної колекції є ікони Свято-Катерининського собору. Дві ікони невідомих майстрів «Жертвопринесення Авраама» (ХVІІст.) та «Зняття з хреста» (ХІХст.) також представлено на виставці. Часто до історичної тематики зверталися відомі скульптори. Одним з таких митців був Є. О.Лансере — талановитий майстер, який є автором багатьох жанрових скульптур, що відрізняються влучністю спостереження та етнографічною точністю: «Святослав по дорозі до Царгороду» (1886р.).

Експозицію доповнюють старовинні порцелянові вази, виконані наприкінці ХІХ ст. на Імператорському фарфоровому заводі (Санкт-Петербург). Особливий інтерес представляє ваза, яка є порцеляновою копією (1893р.) відомої у всьому світі срібної амфори, знайденої  у 1862р. видатним археологом І.Є.Забеліним (1820-1908 рр.) під час розкопок на скіфському царському кургані Чортомлик (поблизу м. Нікополь Запорізької обл.).

Запрошуємо подивитись виставку «Історична картина XVII-XIXст.»!