Перше знайомство зі світом мистецтва повинно бути особливим! Саме тому дитячі екскурсії Херсонським художнім музеєм проходять у форматі гри.

В ході екскурсії «Знайди відгадку серед картин» ми розбираємо поняття видів та жанрів образотворчого мистецтва, роздивляючись твори з колекції музею. Освітній захід проходить у форматі діалогу, і виконуючи нескладні цікаві завдання, маленькі відвідувачі знайомляться з кращими творами ХІХ та ХХ століття. Серед них — «Козаки в степу» Сергія Васильковського, «Родина художника» Кіріака Костанді, «Колядки» Миколи Пимоненка, «Буря вщухає» Івана Айвазовського, «Жіночий портрет» Костянтина Маковського, «Літня пора» Миколи Кримова тощо. «Знайди відгадку серед картин» — це командна гра, в якій діти разом шукають експонати, щоб почути історії про них.

До кінця зими в музеї діє експозиція «Освітня абетка», на якій представлені всі види образотворчого мистецтва. Експонати виставки допомагають закріпити новий матеріал та роздивитись графічні роботи, створені в різних техніках, декоративно-ужиткове мистецтво, православну ікону, скульптуру та живопис з колекції музею.

На згадку учасники отримують листівки із репродукціями творів. Пропонуємо такий вид знайомства зі світом мистецтва для школярів молодших та середніх класів а також для родин з дітьми. Замовити екскурсію можна за телефонами (0552)49-31-64, 49-30-12. Завітайте до музею!

На світлинах — учні Школи мистецтв №1 та школярі ЗОШ №31.

6 січня о 13:00 запрошуємо усіх бажаючих відвідати відкриту лекцію музейного лекторію до Різдва Христова, яка відбудеться у вітальній залі.

На лекції буде розглянуто історичні традиції іконопису Різдва Христова та кращі світові образи релігійного живопису, а також відвідувачі матимуть можливість ознайомитись з виставкою «Моя молитва нехай лине…», на якій представлено твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка.

Вхід вільний!

В експозиції  виставки “Моя молитва нехай лине…” представлено 39 творів іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису.

З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась.  За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. Кін. XVIII — поч.XIX ст. та інші).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі XIXст.).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Пророка, Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої, у свій час, характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний.XIXст.; Успіння. XVIII ст.)