Posts Tagged ‘реставрація’

Як ми реставруємо нашу колекцію

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Одне з найважливіших завдань, що повстає перед будь-яким музеєм, є збереження національного культурного надбання. Науково-методична рада Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка вирішує це питання кожного року, обговорюючи та плануючи косерваційно-реставраційні заходи для предметів колекції в Національному науково-дослідному реставраційному центрі України.

На початку жовтня головний зберігач музею Марина Жиліна відвідала реставраційні майстерні, які розташовані в Києві та Одесі. Під час відрядження вона спілкувалася з фахівцями-реставраторами, які працюють з музейними творами живопису і графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. У свою чергу до музею завітала Вікторія Коритнянська, ентомолог, якою були обстежені приміщення фондів з метою поліпшення умов збереження творів мистецтва. Завдяки професійним знанням, цінним порадам та зусиллям українських реставраторів нове життя отримав цілий ряд творів музейної колекції.

Серед них два літографічні аркуші Василя Тимма середини ХІХ ст. з циклу «Русский художественный листок», над якими плідно працювала реставраторка другої категорії Алла Міцкевич з Одеси.

Василій Тімм. Російський художній листок №27, 1855 р. Папір, літографія (до реставрації)

Василій Тімм. Російський художній листок №27, 1855 р. Папір, літографія (після реставрації)

Василій Тімм. Російський художній листок. Відпочинок на полюванні в Менгрелії (з малюнка князя Г.Г. Гагаріна (1810-1893). ХІХ ст. Папір, літографія (до реставрації)

Василій Тімм. Російський художній листок. Відпочинок на полюванні в Менгрелії (з малюнка князя Г.Г. Гагаріна (1810-1893). ХІХ ст. Папір, літографія (після реставрації)

Київські спеціалісти, зокрема реставраторка другої категорії Наталія Ткаченко та реставраторка вищої категорії Ольга Корвацька, відновили графічні портрети відомого херсонського майстра старшого покоління Івана Гопкала. Ці роботи внаслідок незадовільного стану тривалий час очікували свого повернення до музейної експозиції.

 

Іван Гопкало. Дівчина у форменому одязі. 1917. Сірий папір, олівець, крейда (до і після реставрації)

Іван Гопкало. Дівчина в українському вбранні. 1918. Папір, вуглина (до і після реставрації)

 

Іван Гопкало. Дівчина з косами. 1949. Папір на картоні, олівець (до і після реставрації)

Іван Гопкало. Дівчина з косами. 1949. Папір на картоні, олівець (до і після реставрації)Серйозним заходам та науковому дослідженню було піддано також одну з кращих робіт в музейній колекції – картину «Родина художника» Кіріака Костанді. Художником-реставратором цього живописного твору виступила київська художниця-реставраторка олійного живопису Вероніка Грабовець. У програмі реставрації було передбачено ряд першочергових заходів: зведення тріщини дошки як основи живопису, видалення поверхневих забруднень, підведення ґрунту в місцях втрат авторського живопису, тонування та нанесення проміжного шарового та захисного лакового покриття.

Важливою складовою науково-дослідної реставрації є проведення хімічного аналізу пігментів фарбового шару та рентгенографічне дослідження пам’ятки загалом. За результатами досліджень було встановлено, що картина має авторські зміни композиції. Зокрема, в процесі написання сюжету було приховано зображення стовбурів дерев (центр, права частина картини), змінено розмір та розташування етюдника, за яким працює художник (ліва частина картини). Ймовірно, що коляска з наймолодшою дитиною також була дописана автором пізніше.

Кіріак Костанді. Родина художника. 1901. Дерево, олія (після реставрації)

Головним зберігачем музею Мариною Жиліною регулярно обстежуються не тільки предмети збереження, а й приміщення фондосховищ на відповідність температурно-вологісного, світлового, біологічного режимів, враховується навіть швидкість руху повітря. Перед початком консерваційно-реставраційних робіт 2020 року нею було проведено огляд та відбір робіт, фотографування, оформлення дозволу на вивіз предметів колекції з музею, підготовлена відповідна документація, організовано транспортування та особистий супровід робіт до реставраційних майстерень і повернення їх до музею.

Таким чином, відновлені експонати, кожний з яких має паспорт реставрації пам’яток історії та культури України, можуть зайняти своє гідне місце в постійній музейній експозиції.

Владислава Дяченко, мистецтвознавиця