Posts Tagged ‘Владислав Мамсіков’

Виставка творів Владислава Мамсікова “Споглядаючи світ…”

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

З 13 грудня в музеї працює нова виставка. В експозиції “Споглядаючи світ…” представлені твори відомого українського живописця-«семидесятника» Мамсікова Владислава Олександровича, якого по праву вважають одним з найталановитіших художників України та живим класиком українського образотворчого мистецтва.

DSC_0395
Владислав Мамсіков народився у 1940 р. в Омську. Професійну освіту здобув у Київському художньому інституті, після закінчення якого (1967) він стає одним з найбільш послідовних адептів «суворого» стилю в образотворчому мистецтві. «Суворий» стиль багато хто розглядає як протиставлення нещирості та фальші сталінського соціалістичного реалізму. Скоріше правильним буде сказати, що якщо для провладного мистецтва соцреалізму був характерний нескоримий оптимізм, віра в світле майбутнє, прикрашання реальності, якийсь ідеалізований еталон та казковий образ щасливої людини комуністичної епохи, то представники «суворого стилю» звернулися до зображення тих же робітників та селян, але в набагато більш приземленій та драматичній формі. Пафос змінився прозою повсякденного життя. Прихильники «суворого стилю», в тому числі й Мамсіков, зображували звичайних людей, а не тріумфальних «побєдоносців». Простими і лаконічними засобами вони оспівували долі сучасників, їх енергію та волю, героїку трудових буднів.
Митець переживає разом зі своїм поколінням усі перипетії та зміни, які відбувалися у суспільній свідомості. Це був шлях, пов’язаний з несправдженими надіями і сподіваннями хрущовської «відлиги». Можна з упевненістю констатувати, що Мамсіков належить до тих художників, які наприкінці 1960-х років відмовилися від академізму у живопису. Нові образотворчі методи ставали їх своєрідною відповіддю на ідеологічну кризу, коли гучні гасла йшли врозріз з реаліями життя. Митець дуже глибоко відчував фальш влади і не піддавався академічним штампам у своїй творчості. Брехня, лицемірство в будь-якій формі для Мамсікова не прийнятні. Художник згадує: «Життя не було таким, яким ми його бачили через призму радянського мистецтва. У ньому було багато бруду і це не залишало нас байдужими. Я намагався уникати показухи».
У 1970-ті рр. в радянському мистецтві відокремилась ціла плеяда художників, чия асоціативна, гостра творчість була у центрі суспільного інтересу. Відомо, якою була реакція з боку ідеологічного керівництва, що угледіло в цих талановитих майстрах замах на непорушні основи реалізму. Митців лишали можливості представляти свої твори на виставках, піддавали тиску з боку влади і жорстокій критиці у засобах масової інформації. «Семидесятники» тяжіли до фантастичності, рефлексії, театралізованності, повернення художніх цінностей у велике мистецтво. Саме в цей час Мамсіков захоплюється «метафізичним» та романтичним живописом. Манера його письма стає впізнаваною серед численних колег по цеху. Творчі пошуки художника втілилися у особистий, неповторний і дуже своєрідний стиль.
Розчарування у період «застою» спонукали талановитого майстра приєднатися до творчого напрямку «андеграунд». В кінці 1980-х – часу «перебудови», що дала відносну свободу творчості — перед художником відкрилися нові можливості у втіленні особистих творчих ідей і задумів. Безпомилково впізнаваною «фішкою» робіт Мамсікова можна вважати специфічне трактування світло-повітряного простору, що залишає відчуття певної сконструйованності та штучності Всесвіту. Полотна художника демонструють всю гаму переживань і життєвих пріоритетів майстра.

DSC_0352
Головне, що робить цю виставку важливою подією — це можливість на її прикладі побачити специфіку альтернативного мистецтва 60 — 80-х років минулого століття та трансформації, що відбувалися з художниками нонконформістського спрямування в період «перебудови» і навіть після неї.

002

Роботи Мамсікова знаходяться у багатьох вітчизняних та зарубіжних приватних колекціях і музейних зібраннях, серед яких Музей історії Києва, Музей сучасного образотворчого мистецтва України, Харківський художній музей, Дніпропетровський державних художній музей, Запорізький державний художній музей тощо…
Співробітники Херсонського художнього музею висловлюють велику подяку мистецькому фонду «Артанія» та особисто його засновнику та президенту, колекціонеру, меценату Багрію Петру Івановичу за надану можливість експонування творів Мамсікова Владислава Олександровича у нашому місті.

Виставку вже відкрито, запрошуємо!

 

001