«Григорій Сковорода». Графічні образи Рюрика Браїлова

Написано lara в . Опубликовано в Статті

До 300-річчя від дня народження видатного українського філософа, богослова, поета Григорія Сковороди

У дні вшанування 300-річчя Григорія Савовича Сковороди, видатного українського філософа і культурного діяча, розглянемо графічні роботи херсонського майстра офорту Рюрика Браїлова, який висловив своє ставлення до цієї важливої історичної постаті у своїх творах.

Рюрик Іванович Браїлів, відомий український художник-графік, увійшов в історію культури Півдня України як один з представників художньої еліти 70-80-х років минулого століття. Він народився у 1939 р. в с. Баратівка Снігурівського району Миколаївської області. У дитинстві відвідував херсонську художню студію при Палаці піонерів, де почалися його перші кроки в мистецтві. Професійну освіту здобував в Одеському художньому училищі ім. М.Б. Грекова з 1956 р. до 1961 р. Повернувшись до Херсону, у 1968 р., Браїлов працював у художньо-виробничих майстернях. Разом зі своїми колегами і друзями-художниками брав участь в обласних, республіканських та міжнародних виставках, які, зокрема, проходили в Болгарії та Угорщині.

У техніці офорту в другій половині 70-х років Рюрик Браїлов виконав серію ілюстрацій за мотивами художнього життєпису «Григорій Сковорода» українського письменника Івана Пільгука. Книга вийшла в світ в Києві в 1971 р. У колекції Херсонського художнього музею зберігається 5 офортів, що ілюструють цей літературний твір.

Рюрик Браїлов. Фронтиспис до роману І. Пільгука «Сковорода». 1972. Папір, офорт.Рюрик Браїлов. Роздуми. Ілюстрація до роману І. Пільгука «Сковорода». 1976. Папір, офортСеред них фронтиспис із зображенням Григорія Сковороди, який, сидячі на землі, захоплено грає на дуді, навколо якого в колі немов пропливають епізоди його життя, різні предмети-образи: посох, Біблія, змія, колодязь — символи мандрівного життя духовного просвітника, який несе свій нелегкий хрест. Ця ілюстрація є своєрідним підсумком для розуміння і усвідомлення образу видатного українського філософа XVIII століття, на могилі якого були написані слова, що стали крилатими: «Світ мене ловив, але не спіймав». Композиція графічного аркуша — символіко-алегорійна, вона підкреслює звернення митця до питання безсмертя духовної особистості, людської душі, пошуків і набуття великої мудрості.

Композицію кола Браїлов використовує також і в іншій своїй ілюстрації до «Григорія Сковороди», хоча акценти тут дещо інші. Мандрівний філософ йде по землі з християнською проповіддю добра і миру. Тема мудрості тут втілена в активному творчому пориві служити своєму покликанню.

Рюрик Браїлов. Ілюстрація до роману І. Пільгука «Сковорода». 1972. Папір, офортРюрик Браїлов. В келії. Ілюстрація до роману І. Пільгука «Сковорода». 1976. Папір, офортРюрик Браїлов. З другом. Ілюстрація до роману І. Пільгука «Сковорода». 1976. Папір, офортУ двох інших офортах Рюрик Браїлів зображує Сковороду в чернечій келії. В одній композиції Сковорода зосереджено записує ті духовні істини,що йому відкрилися, символом яких виступає світло, що ллється у темну келію з вікна. В іншому аркуші постать людини в чорній рясі зі свічкою на тлі арочних склепінь красномовно свідчить сама про себе.

Привертає увагу неординарне рішення сцени з життя Григорія Сковороди на ілюстрації, де філософ зображений з товаришем на тлі скульптури Апостола Павла в ніші західного фасаду Катерининського собору в Херсоні. Для чого цей явний домисел художника? Можливо, Браїлов так виражає присутність духу Сковороди поза часом, свідчить про близькість та спорідненість його душі зі своїми пошуками істини.

Владислава Дяченко, мистецтвознавиця

Тегі: , , , ,

Залиште коментар