Люди. Епоха. Час

До експозиції увійшли твори майстрів образотворчого мистецтва ХХ сторіччя, які належать до різних національних шкіл пострадянського простору. В своїх роботах вони демонструють особисте світобачення та власні засоби художньої виразності. Художники і скульптори  звертаються до різноманітних тем повсякдення, поетизують оточуюче їх життя, багато уваги приділяють красі рідної природи.

Мистецтво минулого віку – складний, неоднозначний, проте дуже плідний період в історії української культури, який залишив після себе цілу плеяду видатних майстрів образотворчого мистецтва. Один з них – Глущенко М.П., творчий доробок якого є неосяжним. Пейзажам   майстра притаманні яскрава живописна форма, насиченість повітрям й сонячним сяйвом. (З серії «Українські квіти». 1971).

В художній культурі  другої половини ХХ століття  Яблонська Т.Н. була незаперечним лідером не тільки на Україні, але і на усьому пострадянському просторі.  В її творчій спадщині відтворено понад півстоліття – ціла історична епоха. Яскрава своєрідність творів миткині породила вислів “феномен Яблонської”. Глядач постійно чекав на “нову художницю”. Тетяна Нилівна жодного разу не повторилась в своїх пейзажах. (Льон.1976; Осінь в Осокорках. 1976; Вечір в Толедо. 1980).

Поетична піднесеність, соковитість, яскравість живо­пису, життєвість образів і зв’язок художника з повсякден­ним бурхливим життям України характери­зують твори Шовкуненка О.О. Найбільших успіхів  майстер досяг у галузі портретного живопису. Він створив  цілу галерею портретів героїв війни і труда, письменників, поетів, художників, артистів, вчених, простих людей. Його твори відзначаються глибоко індивідуальною характеристикою портретованих і віртуозною майстерністю виконання. Митець знаходить для кожного портрета оригінальну композицію, відповідну характеристиці персонажа, а також своєрідні технічні прийоми виконання (Дівчини з козенятком. 1940). Життєрадісність і бадьорість властиві також його темпераментним натюрмортам (Натюрморт з гладіолусами. 1950).

В експозиції репрезентовано  полотна таких відомих українських живописців, представників закарпатської школи живопису,  як Бокшай Й.Й. (Село Домашино. 1969) та Коцка А.А. (Осінній вечір. 1985).

Художник  Ломикін К.К. – відомий український імпресіоніст доби соцреалізму, майстер олійного та пастельного живопису. Митець створив понад 300 чарівних композицій на тему балету. Присвячені артистам різних театрів – його роботи й дотепер захоплюють артистичною передачею пластики та витончених рухів балерин. («Балерина, яка зачісується» (1980).

Українську школу живопису репрезентовано також полотнами таких відомих митців як Шишко С.Ф.( Польові квіти. 1979), Сидорук В.Ф.  (Весняний дощ на Верховині. 1963), Столяренко П.К. (Іриси. 1959), Григор’єв І.П. (Команда фехтувальників. 1971), Оссовський П.П. (Словацька дівчина за шитвом. 1976) тощо.

Латиську школу живопису представлено невеличким вишуканим пейзажним полотном всесвітньовідомого живописця Пурвіта В.К., який є основоположником сучасного латвійського живопису. Не залишить байдужими яскраве життєстверджуюче полотно латвійської майстрині живопису Бумане Л.А. ( Студентське літо. 1975).

Філософським спогляданням пройнятий пейзаж « Виноградний сад навесні» (1972) Акопяна А.П., який є умовним, символічно-узагальненим образом північної Вірменії, відмінним від загальноприйнятого. Вірменську школу живопису представлено також полотном відомої майстрині Асламазян М.А. (Маски Замбії. 1972).  Художниця  дуже захоплювалася натюрмортом. У її роботах  особливо помітний її зв’язок  зі школою Мартіроса Сарьяна і вплив всесвітньовідомого живописця на композиції та колористичний лад  творів майстрині.

Азербайджанський живопис репрезентовано полотном Абдуллаєва М.Г. «Дороги» (1985). У творчості цього майстра  переважають ліричні мотиви. Художник відомий також як  майстер портретного живопису.  Середньоазійську школу живопису доповнює монументальне полотно туркменського майстра  Амангельдиєва  А.,  яке є яскравим прикладом суворого стилю, прийнятого у мистецтві радянської доби (Портрет хірурга Чари Байриєва. 1971).

Експозицію прикрашають полотно молдавського художника Греку М.Г, роботи майстрів Естонії Вялі В.М. та Карагодіна М.М.,  фантастичний в своїй витонченості пейзаж грузинського живописця Качкачишвилі О.В., наповнене радістю життя полотно казахського живописця Айтбаєва С.А., а також роботи відомих на пострадянському просторі скульпторів Алієва А.С., Богушевської Н.В., Геворкяна Т.Г., Іскандаряна Х.М., Нікогосяна М.Б, Протаса В.М., Сажиної Н.М. та інших.