Виставка “Західноєвропейське мистецтво”
В експозиції представлено 21 твір майстрів західноєвропейського мистецтва із зібрання Херсонського художнього музею. У більшості, це роботи з приватної колекції М.І. Корніловської, що надійшли в музей в 1977 р., згідно заповіту їх власниці.
Кожен окремий твір — це приклад приналежності авторів до різноманітних європейських художніх шкіл. Англійський станковий живопис репрезентовано твором Пітера Лелі ( 1618-1680, справжнє ім’я Пітер Ван дер Фас), учня відомого фламандського художника Антоніса Ван Дейка. Пітер Лелі був провідним художником Англії у часи реставрації монархії Стюартів (1660-1680 рр.). Працюючи при дворі Карла II, він написав велику кількість парадних портретів для англійської аристократії. Полотно «Дама з собачкою» дає уяву як про ідеал краси, що панував у вищих колах суспільства, так і про придворне портретне мистецтво в цілому.
Німецький живопис XVIII століття представлений полотном Кристофеля Любинецького (1660-1728). На картині «Сцена у шинку» зображено гультяїв, які бешкетують на дружній вечірці. Образний стрій та темний колорит викликає асоціації з творами старовинних майстрів Нідерландів, для яких було характерним зображення приватного життя людини саме під час розваг і відпочинку.
У мистецтві Німеччини XIX століття одержали розвиток такі художні напрями як романтизм та реалізм. На полотні «У монастирського настоятеля» (1859) Августа фон Байєра (1803/1804-1875) зображені фігура ченця на тлі напівкруглих арок порталу та інтер’єр монастиря. Картина, створена у стилі пізнього німецького романтизму, перейнята відчуттям таємничості, недомовленості, що підсилюються за допомогою світлотіньових контрастів.
Італійську школу живопису представлено твором невідомого майстра першої половини XVIII століття. Репрезентативне полотно «Портрет духовної особи і хлопчика» є одним з найкращих творів колекції музею. Бельгієць Франц Ферлут (1795-1872) жив і працював в Італії. Його архітектурний пейзаж «Руїни Форуму» (XIX ст.) являє собою характерний зразок пізньоакадемічного живопису середини XIX ст. з умовним колоритом та чітким розділом на три плани театралізованої статичної композиції.
Окрасою експозиції є неперевершені гравюри російського художника та гравера Мосолова М.С. (1846-1914) , завдяки яким ми маємо можливість доторкнутися до творчості всесвітньо відомого голландського живописця, рисувальника, гравера Рембрандта Харменса ван Рейна (1606-1669).
Експозицію доповнюють твори французьких скульпторів Мена П’єр Жюля (Бик. XIX ст.), Меленга Ет’єна Марі (Пилип Орлеанський і Людовик XV. XIX ст.) та роботи невідомих майстрів (Ландснехт, що спирається на рушницю. 1895; Паоло Веронезе. Друга половина ХІХ ст.) Особливу увагу привертає скульптура з бронзи, яка є механічним репродукуванням з надгробка Лоренцо Медічі, виконаним у 1523-1531 рр. всесвітньо відомим італійським майстром Мікеланджело Буанаротті (1475-1564).
