Posts Tagged ‘архітектура’

Живописна Україна. Путивль

Написано lara в . Опубликовано в Живописна Україна

Кожне старовинне місто має своїх «героїв» і персонажів, з якими воно асоціюється і які одразу приходять на згадку. А яке місто спадає на думку, коли кажуть про «Плач Ярославни»? Звісно Путивль. Саме туди ми і відправимось.

Вперше Путивль згадується в Іпатієвському літописі під 1146 роком, але дата його заснування може бути на декілька століть «старшою» за літописну згадку. Розташований на перехресті торговельних шляхів, Путивль відігравав важливу торгівельну та фортифікаційну роль як одна з фортець, що захищали Київську Русь від половців, був центром удільного князівства та за майже 900 років свого «офіційного» існування встиг неодноразово побувати в самому центрі історичних перипетій.

Євген Чуйков (1924-2000), народний художник України. У Путівлі. ХХ ст. Картон, олія

Живописна Україна. Кам’янець-Подільський

Написано lara в . Опубликовано в Живописна Україна

В рамках проекту «Живописна Україна» ми з вами відправляємось у подорож на Західну Україну — до міста, яке майже цілком можна назвати архітектурним заповідником. Пунктом нашого призначення буде Кам’янець-Подільський.

За легендами, першу фортецю на цій території було засновано ще за часів Київської Русі як один із форпостів держави. А буквально за її «спиною» поступово виросло місто, що стратегічно розташувалось на острові, утвореному каньйоном річки Смотрич. Старе місто, як його прийнято називати, обнесено мурами, і до нього вела лише одна дорога через фортецю та арочний Замковий міст. Все це в купі з природним ландшафтом утворювало майже неприступний комплекс укріплень. За всю історію існування фортеці її було завойовано лише кілька разів.

На фото Кам’янець-Подільська фортеця має майже той самий ракурс, що й на роботі Володимира Масика (див. нижче)

Долі двох інженерів в одному екслібрисі

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Для тих, хто цінує книгу і все, що з нею пов’язано, продовжуємо розповідь про долі власників книжкових знаків і їхніх бібліотек. В цьому плані, музейне зібрання екслібрисів дарує нам невичерпні можливості.

Проєкти архітектора Адольфа Мінкуса

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Для Херсонського художнього музею Адольф Мінкус – фігура особлива. Адже за його проєктом була споруждена будівля Херсонської міської думи, в якій більше 40 років тому і оселився музей.

Народився майбутній архітектор 21 вересня 1870 року у родині художника-ювеліра Бориса Мінкуса. Власний життєвий шлях Адольф Борисович пов’язує з мистецтвом, але мистецтвом архітектурним — у 1890 році він завершує своє навчання на архітектурному факультеті Одеського художнього училища. Диплом училища дозволяв продовжувати навчання у столичній Академії Мистецтв, однак молодий митець вважав, що найкращою академією може бути лише практична діяльність. Тож з 1890 по 1897 рік навчався і працював у архітекторів Миколи Толвинського і Льва Влодека, а найбільший вплив на молодого Мінкуса мало навчання у одного з найвідоміших одеських архітекторів Олександра Бернардацці (1897–98 роки).

Свої перші проєкти Адольф Борисович почав створювати саме у часи свого «стажування» у іменитих архітекторів. Його першим проєктом став проект хірургічного відділення (1896–98) єврейської лікарні в Одесі. Пізніше Мінкус брав участь у розширенні лікарні: у 1903 році з’явився проєкт приймального відділення, а у 1910–11 — адміністративного корпусу.

Одним з ранніх був і проєкт будівлі Херсонської міської думи (нині Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка). Конкурс, імовірно, було оголошено ще у 1899 році, а вже у 1900 на «суд» комісії було представлено чотири «анонімні» проєкти під назвами «Между делом», «Наскоро», «І-ХІІ» та «Южному граду — русское багатство». Після довгих обговорень було обрано «Между делом» як той проєкт, що найбільше відповідає поставленим перед архітекторами завданням. Його автором був молодий архітектор-початківець Адольф Мінкус.

Хоча конкурс було завершено ще у 1900 році, будівля на розі вулиць Соборної та Воронцовської з’явилась лише у 1905-1906 роках. Не зважаючи на всі перипетії, що передували та супроводжували саме будівництво, результат був того вартим — місто отримало будівлю для одразу чотирьох адміністративних установ і одну зі своїх архітектурних окрас.

Подальший творчий шлях Адольфа Борисовича зарекомендував його як автора проєктів житлових, громадських та промислових будівель. Серед його проєктів були: Азовсько-Донський комерційний банк на Рішельєвскій вулиці, Трамвайне депо на Водопровідній вулиці, Трамвайна станція на Грецькій площі (всі в Одесі); Будинок Політехнічного товариства у Москві (1905); у Києві — Двухкласне єврейське училище ім. Соломона Бродского, Дохідний дім Гецович-Міркиних (спільно з Федором Троупянським), Обласна лікарня та багато інших.

Готель «Бристоль», Одеса

Одним з найнезвичніших проєктів, що були створені Мінкусом, був дохідний будинок Гінзбурга у Києві, або, як його називали в народі, — хмарочос Гінзбурга. Це була перша на теренах України висотна будівля, що мала аж дванадцять поверхів.

Дохідний будинок Гінзбурга у Києві, який в народі називали “хмарочосом Гінзбурга”

Будівництво тривало з 1910–1912 роки. Проєкт розробили у співавторстві одеські архітектори — Адольф Мінкус та Федір Троупянський. Будівля розташовувалась на Інститутській вулиці, на місці сучасного готелю «Україна». Власником споруди був відомий будівельник-підрядник, купець першої гільдії Лев Борисович Гінзбург. На жаль 24 вересня 1941 року хмарочос був підірваний військами НКВС, що відступали з Києва.

Загалом, за своє життя Адольф Мінкус встиг створити більше сотні архітектурних проєктів, лише деякі з яких так і залишились не втіленими. Помер Адольф Борисович 22 грудня 1948 року в рідній для нього Одесі, а «династію» архітекторів продовжив його син Михайло Мінкус.

Анна Фурса, наукова співробітниця

Анонс до Дня Конституції України

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

Шановні відвідувачі!

До святкування Дня Конституції України, 28 червня запрошуємо Вас на День відкритих дверей у музеї! Вашій увазі буде представлено наступні виставки:

«Набуття суб’єктності» — персональна виставка сучасного українського художника Віктора Сидоренка;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

«Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.» — живопис, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво з колекції музею;

«Семантичний сюрреалізм Михайла Толстих» — персональна виставка живопису Михайла Толстих;

«Чарівні кольори Анатолія Бикова» — персональна виставка Анатолія Бикова, присвячена 80-річчю майстра.

Музейна експозиція працює з 9:00 до 16:00.

28 червня о 12:00 запрошуємо Вас також відвідати відкриту екскурсію «Українське мистецтво живопису». Екскурсія пройде у залах експозиції музею ХІХ – ХХ ст. Під час заходу буде розглянуто виникнення українських мистецьких шкіл та творчих художніх об’єднань Києва, Харкова, Одеси на прикладах життя та творчості таких майстрів пензля як Микола Пимоненко, Володимир Орловський, Евгеній Буковецький, Петро Левченко.

Запрошуємо на екскурсію! Вхід вільний.

Також з радістю анонсуємо одну з найцікавіших екскурсій Художнього музею — екскурсію на музейну вежу “Подорож у колиску часу”, яка відбудеться 29 червня об 11:30!

Кому буде цікавий цей маршрут?.. Якщо ви любите історію свого міста, милуєтесь архітектурою початку ХХ століття, не можете байдуже пройти повз гарний будиночок — записуйтесь не вагаючись! А ще на вас чекатиме трохи дива… та Хранителька часу, яка має свої таємниці. Запрошуємо дорослих та дітей від 12 років! Вартість — 80грн. Екскурсійна група має обмежену кількість учасників, записатись можна за телефонами: 050-917-56-76, (0552)49-31-64.