Виставку «Скарб Тибету» відкрито! Цілий місяць жителі та гості нашого міста зможуть відвідувати тематичні екскурсії, лекції, майстер-класи з тибетської медицини та медитації. В трьох залах представлено понад 500 творів буддійського мистецтва, привезених з Тибету, Непалу, Індії, Шрі-Ланки, Бутану, Монголії та інших країн Далекого Сходу і Південно-Східної Азії, вперше представлених для херсонського глядача.

19 жовтня виставку відкрили заступник директора з наукової роботи Владислава Дяченко, директор Департаменту культури, туризму та курортів Світлана Думинська, директор Благодійного фонду «Жива традиція» Олександр Рибін. Виступаючі привітали Херсон з цією яскравою подією. В сучасному світі інтерес до буддійської культури, яка є однією з найдавніших в історії людства, дуже високий.

Протягом 15 років жителі багатьох міст країни мають можливість подивитись наживо «Скарб Тибету», як зазначає Олександр Рибін. В якості особливого експонату цієї експозиції він представив гостям книгу «Будда та буддизм», перекладену на початку ХХ ст. Іваном Франком, а також процитував його поезію «Поклін тобі, Буддо».

14 вересня, напередодні святкування дня міста Херсона, в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка було відкрито персональну виставку «Мереживні витинанки Вікторії Мірошниченко». Це перша персональна виставка білозерської майстрині. Для музею відкриття цієї експозиції — також знакове, адже твори майстрині представлено в новому експозиційному приміщенні.

Вікторія Миколаївна Мірошниченко (Вікторія Мірошниченко) народилась в Херсоні, має дипломи про закінчення Херсонського училища культури та Херсонського державного університету. Більше двадцяти років пропрацювала на Білозерській станції юних натуралістів, де очолювала численні гуртки. У 2004р. миткиня розробляє свою власну програму «Декоративно-ужиткове мистецтво (витинанкарство) для учнів молодших класів». Згодом, нею було створено ще декілька програм для дітлахів, педагогів та батьків.

Експозиція виставки приурочена до 240-річчя від дня заснування  нашого міста і входить у великий виставковий проект, присвячений цій знаменній даті.
Херсон — адміністративний, промисловий та культурний центр півдня України.  Заснований у 1778 р. князем Потьомкіним, згідно указу  імператриці Катерини, він отримав  назву на честь давньогрецького міста Херсонеса Таврійського.

Історія Херсона  — надзвичайна, захоплююча та багата подіями, яким присвячена велика кількість творів херсонських митців.

Справжнім співцем рідної землі  і патріотом свого краю був Курнаков Г. В. Творча та громадська діяльність живописця  відзначені присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України. В своїх творах митець намагається створити узагальнений епічний образ Херсонщини, з яким асоціюється могутній Дніпро та безмежні простори степів (Дніпровські простори. 1952). В невеличких невигадливих етюдних замальовках, майстер з любов’ю розповідає про рідне місто, де пройшло усе його життя (Окраїни Херсона. 1949; Ранньою весною у Гідропарку. 1967). Крім пейзажів митець залишив велику кількість яскравих натюрмортів, в яких, майже завжди, присутні його улюблені квіти: півонії, троянди, гладіолуси.

До історії українського мистецтва наш земляк Шовкуненко О. О. увійшов не тільки як видатний художник та майстер живопису. Важко переоцінити те значення, яке він відіграв у розвитку і становленні творчого процесу Херсонщини  та художньої освіти України в цілому. В експозиції представлено два полотна майстра – його відомі херсонські «Зелені базари» (1921; 1928). В цих, насичених повітрям і виконаних в блакитно-зеленій кольоровій гамі творах, митець відтворює свої враження від південних щедрот  міста, в якому народився.

Одним з фундаторів херсонської живописної школи був Ботько І. І. До художньої  спадщини майстра належать емоційно стримані та навпаки  яскраві пейзажі і натюрморти. Одна з тем творчості митця, яка була для нього дуже важливою,  пов’язана з Херсонським суднобудівним заводом (На рейді. 1960-ті рр.). Раннє полотно «На судноверфі» (1960) Заслуженого художника України Платонова А. Г. також занурює нас у повсякденність цього славетного херсонського підприємства.

В експозиції репрезентовано роботи  Трапенка В. М. та його сина Трапенка В.В., які зворушують стриманою кольоровою палітрою та простотою і виразністю почуттів (На річці Кошовій. 1988; Натюрморт з калиною. 2003), а також невеличке полотно видатного херсонського митця Петрова Г. П. – майстра пейзажу та  натюрморту, одного з найкращих акварелістів України. Петров завжди з захопленням писав  невибагливі херсонські краєвиди. Саме поетизації рідного краю він присвятив усе своє життя (Північна брама Херсонської фортеці. 1991).

Творчість наївних художників є одним з пластів сучасного мистецтва. Вона вимагає серйозного і вдумливого вивчення, в якому не може бути місця поверхневим та суб’єктивним судженням. Представники наївного мистецтва найчастіше запозичують свої сюжети з навколишнього життя, фольклору, релігійної міфології або власної фантазії. Окрасою експозиції є панорамні види рідного міста Сергєєва Г.С., ім’я якого увійшло у Всесвітню енциклопедію наївного мистецтва. Абсолютно свідомо художник використовує позитивну і життєстверджуючу блакитно-зелену кольорову гаму. Не дивлячись на те, що для його творів характерні певні умовності та спрощення, вони, наче маленькі оповідання про привабливі куточки рідного міста, дуже змістовні і розповідні (Старий Херсон. Морський причал. 1976; Херсонський базар до революції. 1978).

В експозиції представлено твори ще однієї представниці наївного мистецтва — Рибальченко О.П., яка є типовим художником-самородком. Не маючи художньої освіти, створюючи свої картини від щирого серця, мисткиня не уявляє  життя без малювання. Наше  місто, забудоване спорудами різних епох та архітектурних стилів,  виглядає в її полотнах дуже своєрідно (Морехідне училище у Херсоні. 1997; Херсонський художній музей).

В експозиції репрезентовані полотно Машницького В.А., який вмів дуже особливо бачити рідну землю і  гостро відчував пульс часу (Суднобудівний завод. Суботник. Обідня перерва. 1973), та два твори Беліча І.В., на яких зображено старовинні херсонські споруди (Яхт-клуб. Херсон. 2000; Старий телеграф. 1999).

Трохи ностальгічна експозиція невеликої виставки творів  херсонських митців, доповнена давніми фотографіями мешканців Херсона, є своєрідним подарунком співробітників музею херсонцям та гостям нашого міста, яких ми від душі поздоровляємо з значною ювілейною датою.

Херсонському обласному художньому музею ім.О.О.Шовкуненка виповнилося 40 років з дня народження! З нагоди цієї урочистої дати 30 травня музей запросив друзів та колег на ювілей. На святкуванні прозвучали розповіді про історію музею, вітання та численні поздоровлення від гостей.

Головною подією ювілею став виставковий проекту року  «Україна: від народного мистецтва до модерну», в рамках якого експонуються три тематичні виставки творів українського мистецтва з колекції музею, «Графіка Т.Г.Шевченка» (30 оригінальних графічних творів з колекції Національного музею Тараса Шевченка) та «Живопис Олександра Мурашка» (5 живописних робіт з колекції Національного художнього музею України), які стали справжньою несподіванкою для всіх шанувальників мистецтва та  родзинкою експозиції. Гості познайомились з виставками перед урочистою частиною заходу.

Від імені керівництва області Художній музей привітав заступник голови облдержадміністрації Андрій Балонь, який побажав музею вдячних відвідувачів і зазначив, що кропітка робота музейників помітна в кожній дрібниці. Народний депутат України Юрій Одарченко також привітав колектив та зазначив, що Художній музей — це той ідеальний світ, що не існує в буденності, і до якого хочеться повертатись… Начальник Департаменту культури, туризму та курортів Світлана Думинська побажала співробітникам музею нових звершень та виказала свої враження від виставкового проекту: «Вся Україна перед нами — в творах із зібрання музею та роботах з колекції київських музеїв».

Співробітники музею під оплески залу отримали почесні грамоти від Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонської обласної ради, Департаменту культури, туризму та курортів ХОДА.

Директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко привітала колектив та познайомила усіх присутніх з нині працюючими та колишніми  співробітниками музею.

Одним з важливих моментів заходу була презентація альбому «Українське мистецтво в колекції Херсонського обласного художнього музею ім.О.О.Шовкуненка», який представили укладачі видання — заступниця директора з наукової роботи Владислава Дяченко, завідуюча науково-експозиційним відділом Наталя Кольцова та Ольга Алеферко — директор видавництва «Надніпряночка».

Найприємніша частина свята — привітання та подарунки від гостей. Перших кроків музею торкнувся в вітальному слові Народний художник України Володимир Чуприна. Особливий подарунок — книгу спогадів про першого директора музею Євгена Подольського презентувала Ольга Лянсберг, співробітниця Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.Олеся Гончара. Привітали музей давні  та вірні друзі — колектив охоронної фірми «Арсенал», що багато років охороняє безцінні твори колекції музею.

Під час святкування 40-річчя музейна колекція поповнилась новими надходженнями — подарунками від художників та музейників. Особливо приємно було побачити колег з різних міст України, які знайшли можливість і час особисто привітати колектив музею: Тетяну Чуйко (Національний музей Тараса Шевченка), Галину Чумак (Національний художній музей України), Людмилу Тверську (Музей українського мистецтва (Дніпро), Сергія Рослякова та співробітників (Миколаївський обласний художній музей ім.В.В.Верещагіна), а також херсонських колег з Херсонського краєзнавчого музею.

Музичні подарунки прозвучали від справжніх митців, вірних друзів музею — Народної артистки України Наталі Лелеко, Народного артиста України Хариса Ширінського, заслуженого робітника культури України Віктора Гурби, заслуженого працівника культури України Наталії Левченко під акомпанемент Інни Кісельникової та Олени Сухової. Атмосферу свята в колі друзів підтримувала ведуча вечора — Ольга Бойцова.

Щиро дякуємо усім, хто прийняв запрошення та привітав колектив музею з цією важливою датою!

В експозиції  представлено 21 твір майстрів західноєвропейського мистецтва із зібрання Херсонського художнього музею. У більшості, це роботи з приватної колекції М.І. Корніловської, що надійшли в музей в 1977 р., згідно заповіту їх власниці.

Кожен окремий твір — це приклад приналежності авторів до різноманітних європейських художніх шкіл. Англійський станковий живопис репрезентовано твором Пітера Лелі ( 1618-1680, справжнє ім’я Пітер Ван дер Фас), учня відомого фламандського художника Антоніса Ван Дейка. Пітер Лелі був провідним художником Англії у часи реставрації монархії Стюартів (1660-1680 рр.). Працюючи при дворі Карла II, він написав велику кількість парадних портретів для англійської аристократії. Полотно «Дама з собачкою» дає уяву як про ідеал краси, що панував у вищих колах суспільства, так і про придворне портретне мистецтво в цілому.

Німецький живопис XVIII століття представлений полотном Кристофеля Любинецького (1660-1728). На картині «Сцена у шинку» зображено гультяїв, які бешкетують на дружній вечірці. Образний стрій та темний колорит викликає асоціації з творами старовинних  майстрів Нідерландів, для яких було характерним зображення приватного життя людини  саме під час розваг і відпочинку.

У мистецтві Німеччини XIX століття одержали розвиток такі художні напрями як романтизм та реалізм. На полотні «У монастирського настоятеля» (1859) Августа фон Байєра (1803/1804-1875) зображені фігура ченця на тлі напівкруглих арок порталу та інтер’єр монастиря.  Картина, створена у стилі пізнього німецького романтизму, перейнята відчуттям таємничості, недомовленості, що підсилюються за допомогою світлотіньових контрастів.

Італійську школу живопису представлено твором невідомого майстра першої половини XVIII століття. Репрезентативне полотно «Портрет духовної особи і хлопчика» є одним з найкращих творів колекції музею. Бельгієць Франц Ферлут (1795-1872)  жив і працював в Італії. Його архітектурний пейзаж «Руїни Форуму» (XIX ст.) являє собою характерний зразок пізньоакадемічного живопису середини XIX ст. з умовним колоритом та чітким розділом на три плани  театралізованої статичної композиції.

Окрасою експозиції є неперевершені гравюри російського художника та гравера Мосолова М.С. (1846-1914) , завдяки яким  ми маємо можливість доторкнутися до творчості всесвітньо відомого голландського живописця, рисувальника, гравера Рембрандта Харменса ван Рейна (1606-1669).

Експозицію доповнюють  твори  французьких скульпторів Мена П’єр Жюля (Бик. XIX ст.), Меленга Ет’єна Марі (Пилип Орлеанський і Людовик XV. XIX ст.) та роботи  невідомих  майстрів (Ландснехт, що спирається на рушницю. 1895; Паоло Веронезе. Друга половина ХІХ ст.)  Особливу увагу привертає скульптура з бронзи, яка є механічним репродукуванням з  надгробка Лоренцо Медічі, виконаним у 1523-1531 рр. всесвітньо відомим італійським майстром Мікеланджело Буанаротті (1475-1564).