З днем народження, рідне місто!

Експозиція виставки приурочена до 240-річчя від дня заснування  нашого міста і входить у великий виставковий проект, присвячений цій знаменній даті.
Херсон — адміністративний, промисловий та культурний центр півдня України.  Заснований у 1778 р. князем Потьомкіним, згідно указу  імператриці Катерини, він отримав  назву на честь давньогрецького міста Херсонеса Таврійського.

Історія Херсона  — надзвичайна, захоплююча та багата подіями, яким присвячена велика кількість творів херсонських митців.

Справжнім співцем рідної землі  і патріотом свого краю був Курнаков Г. В. Творча та громадська діяльність живописця  відзначені присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України. В своїх творах митець намагається створити узагальнений епічний образ Херсонщини, з яким асоціюється могутній Дніпро та безмежні простори степів (Дніпровські простори. 1952). В невеличких невигадливих етюдних замальовках, майстер з любов’ю розповідає про рідне місто, де пройшло усе його життя (Окраїни Херсона. 1949; Ранньою весною у Гідропарку. 1967). Крім пейзажів митець залишив велику кількість яскравих натюрмортів, в яких, майже завжди, присутні його улюблені квіти: півонії, троянди, гладіолуси.

До історії українського мистецтва наш земляк Шовкуненко О. О. увійшов не тільки як видатний художник та майстер живопису. Важко переоцінити те значення, яке він відіграв у розвитку і становленні творчого процесу Херсонщини  та художньої освіти України в цілому. В експозиції представлено два полотна майстра – його відомі херсонські «Зелені базари» (1921; 1928). В цих, насичених повітрям і виконаних в блакитно-зеленій кольоровій гамі творах, митець відтворює свої враження від південних щедрот  міста, в якому народився.

Одним з фундаторів херсонської живописної школи був Ботько І. І. До художньої  спадщини майстра належать емоційно стримані та навпаки  яскраві пейзажі і натюрморти. Одна з тем творчості митця, яка була для нього дуже важливою,  пов’язана з Херсонським суднобудівним заводом (На рейді. 1960-ті рр.). Раннє полотно «На судноверфі» (1960) Заслуженого художника України Платонова А. Г. також занурює нас у повсякденність цього славетного херсонського підприємства.

В експозиції репрезентовано роботи  Трапенка В. М. та його сина Трапенка В.В., які зворушують стриманою кольоровою палітрою та простотою і виразністю почуттів (На річці Кошовій. 1988; Натюрморт з калиною. 2003), а також невеличке полотно видатного херсонського митця Петрова Г. П. – майстра пейзажу та  натюрморту, одного з найкращих акварелістів України. Петров завжди з захопленням писав  невибагливі херсонські краєвиди. Саме поетизації рідного краю він присвятив усе своє життя (Північна брама Херсонської фортеці. 1991).

Творчість наївних художників є одним з пластів сучасного мистецтва. Вона вимагає серйозного і вдумливого вивчення, в якому не може бути місця поверхневим та суб’єктивним судженням. Представники наївного мистецтва найчастіше запозичують свої сюжети з навколишнього життя, фольклору, релігійної міфології або власної фантазії. Окрасою експозиції є панорамні види рідного міста Сергєєва Г.С., ім’я якого увійшло у Всесвітню енциклопедію наївного мистецтва. Абсолютно свідомо художник використовує позитивну і життєстверджуючу блакитно-зелену кольорову гаму. Не дивлячись на те, що для його творів характерні певні умовності та спрощення, вони, наче маленькі оповідання про привабливі куточки рідного міста, дуже змістовні і розповідні (Старий Херсон. Морський причал. 1976; Херсонський базар до революції. 1978).

В експозиції представлено твори ще однієї представниці наївного мистецтва — Рибальченко О.П., яка є типовим художником-самородком. Не маючи художньої освіти, створюючи свої картини від щирого серця, мисткиня не уявляє  життя без малювання. Наше  місто, забудоване спорудами різних епох та архітектурних стилів,  виглядає в її полотнах дуже своєрідно (Морехідне училище у Херсоні. 1997; Херсонський художній музей).

В експозиції репрезентовані полотно Машницького В.А., який вмів дуже особливо бачити рідну землю і  гостро відчував пульс часу (Суднобудівний завод. Суботник. Обідня перерва. 1973), та два твори Беліча І.В., на яких зображено старовинні херсонські споруди (Яхт-клуб. Херсон. 2000; Старий телеграф. 1999).

Трохи ностальгічна експозиція невеликої виставки творів  херсонських митців, доповнена давніми фотографіями мешканців Херсона, є своєрідним подарунком співробітників музею херсонцям та гостям нашого міста, яких ми від душі поздоровляємо з значною ювілейною датою.