Posts Tagged ‘історія’

Живописна Україна. Київ. Поділ

Written by lara on . Posted in Живописна Україна

Поділ — один з найдавніших та найчарівніших куточків Києва, сповнений яскравих архітектурних ансамблів. Здавна цей низинний прирічковий район заселяли здебільшого ремісники та купці. І не дивно, що його центром стала площа, де активно велися торги і укладались договори — Контрактова.

Живописна Україна. Києво-Печерська Лавра

Written by lara on . Posted in Живописна Україна

Одне з Семи чудес України, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО та найбільший монастирський комплекс України — все це Києво-Печерська Лавра.

Живописна Україна. Видубицький монастир

Written by lara on . Posted in Живописна Україна

Серцем будь-якої держави є її столиця. Для нашої Батьківщини Київ — це не просто її серце, а легендарна «мати» для всіх міст України-Русі. Цей старовинний град «народився» у глибині віків, вкорінився на дніпрових кручах, огорнутий, наче ковдрою, міфами про окремі свої куточки та людей, що з ними пов’язані. І кожен бачить Київ по своєму: для одних це «жива» історія, для інших — релігійний центр, когось вабить розмаїття його архітектури та мальовниче переплетіння вуличок, а декого — жваве життя великого міста. Але для всіх він гостинно приймає, і готовий розкривати свої секрети зацікавленим.

Моделі-копії з паперу

Written by Vlada on . Posted in Новини

У 2004р. в місті Херсоні почав видаватися журнал «Моделювання з паперу». В основі журналу – кольорові викрійки зразків техніки і пам’яток архітектури, що були надруковані на цупкому папері, за якими, з допомогою ножиць та клею, можна було зібрати точну копію літака, пароплава, машини, будівлі.

Через рік з’явилася ідея організувати музей при видавництві, де експонатами були б склеєні з викрійок журналу моделі. Так в 2005р.  був створений «Музей моделей-копій з паперу». При ньому діє майстерня, в якій професійні моделісти збирають різноманітні експонати. Враховуючи те, що одна така модель може мати більше двох тисяч деталей, робота потребує високої точності, копіткої праці, терпіння та охайності. Для склеювання одного макета, особливо пароплава, може знадобитися декілька місяців. Всі експонати музею виготовлені виключно з паперу та картону.

Моделі-копії мають надзвичайну подібність з оригіналами та зроблені в точних, чітко визначених масштабах.

На виставці, що буде проходити з грудня по березень в  Херсонському художньому музеї, представлена велика кількість вітрильних кораблів, яка є родзинкою усієї паперової колекції.

Серед них можна побачити копії найбільш відомих військових вітрильників різних країн: Іспанії, Англії, Франції, Росії та Німеччини.

Особливо приємно відмітити, що відвідувачі зможуть побачити точну копію 66-гарматного вітрильного лінійного корабля Чорноморського флоту «Слава Катерині», який був спущений на воду на херсонській верфі 16 (27) вересня 1783 року. Окрім того, представлені точна копія улюбленого корабля Генріха VIII – відома каракка «Henri Grace a Dieu» та  найбільший військовий вітрильний корабель свого часу – іспанський «Santisima Trinidad».

В експозиції можна побачити копії і більш сучасних кораблів періоду російсько-японської війни, а також відомий броненосець «Потьомкін», на якому, в 1905р. відбулося повстання матросів. Великий інтерес викликають і моделі кораблів періоду Другої світової війни – це відомий монітор «Железняков» та підводний човен С-7.

Післявоєнний період репрезентовано цивільними суднами – рейдовим буксиром РБТ «Ладога», напевно відомим багатьом херсонцям, а також нашим рідним пасажирським «трамвайчиком» – теплоходом проекту 544 «Москвич», який був побудований на Херсонському суднобудівному заводі ім. Комінтерну

Окрім флотської тематики на виставці можна побачити паперові копії літаків Першої і Другої світових війн, з архітектури – будівлю Музею-панорами оборони Севастополя. Також серед експонатів є і автомобілі.

На сьогоднішній день колекція музею нараховує більше 100 експонатів і кожного року поповнюється новими. Протягом 10 років вони експонувалися в різних музеях України і користувались великим попитом і зацікавленістю у відвідувачів, викликаючи однаково значний інтерес як у дорослих, так і у дітей. При цьому, глядачам складно повірити, що макети зроблені виключно з паперу, зі звичайного плоского листа.

Відвідувачі виставки зможуть придбати журнал з моделлю, що сподобалась.

 

Виставка православної ікони та церковної старовини

Written by Vlada on . Posted in Новини

Вставку “Православна ікона та церковна старовина” приурочено до Дня апостолів Петра і Павла, який відзначається 12 липня. В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського художнього музею.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису. З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своїм призначенням вона наділена великою сакральністю, бо несе в собі максимальне наближення до божественного прототипу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність, має властивості благодаті, захищає і зцілює. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. XIX ст.).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі. XIXст.; Страждання святих вликомучеників Киріака і Улити. ХІХст).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний. XIX ст.).

Експозицію доповнено зразками церковного декоративно-ужиткового мистецтва  (хрести, свічники, складні, натільні образки та ікони).