Posts Tagged ‘скульптура’

Наука поруч з мистецтвом: порцелянова «Аварка» Павла Каменського

Написано lara в . Опубликовано в Статті

У числі творів зібрання Марії Корніловської, яке музей отримав за заповітом колекціонерки, є порцелянова скульптура Павла Каменського «Аварка», яка виготовлена на Імператорському порцеляновому заводі і належить до відомої серії «Народності Росії».

Ніл Столбенський: релігійна православна скульптура

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Найвідоміший іконографічній образ святого Ніла Столобенського існує у вигляді дерев’яної різьбленої скульптури. Зазвичай святий Ніл Столбенський зображується сидячим зі схиленою вниз головою, спираючись на дерев’яні милиці. У такому положенні старець помер під час молитви. Подібні статуетки виготовлялися у великій кількості для паломників, які відвідували Ніло-Столбенську пустель, що на Півночі Росії.

Ніл Столбенський

Треба зазначити, що ставлення до скульптурних зображень у православній традиції було неоднозначним. Через те, що скульптура могла нагадувати язичницьких слов’янських ідолів, цей вид мистецтва не був розповсюджений і навіть деякий час знаходився під забороною. Але серед простого народу скульптурні зображення святих не втрачали попиту, хоча збереженням їх серйозно не переймалися. Саме тому до наших днів дійшло не дуже багато прикладів такої скульптури — здебільшого це зразки ХІХст. Про майстрів-різьбярів того періоду майже нічого не відомо, як і про автора цієї роботи. Зате про життєвий шлях преподобного Ніла Столбенського відомо чимало.

Святий Ніл Столбенський народився в сім’ї селянина поблизу Новгорода. У 1505 році він прийняв чернечий постриг в обителі преподобного Савви Крипецького, поблизу Пскова, і став його духовним учнем.

Після десяти років чернечого життя він пішов на річку Серемлю, де тринадцять років перебував у суворій аскезі. Люди з навколишніх місць стали приходити до преподобного старця за настановами. Але Ніл Столбенський прагнув самотності, тиші і молив Бога вказати йому місце для звершення подвигу безмовності.

Одного разу, після довгої зосередженої молитви, він почув голос згори: «Ніл! Іди на озеро Селігер!» Прийшовши туди, монах був вражений його красою: в середині озера знаходився вкритий густим лісом острів. Там святий подвижник знайшов невелику гору і викопав печеру, а через деякий час побудував келію, в якій і прожив 26 років.

Подвиги суворого посту і безмовності Ніл супроводжував ще й іншим: він ніколи не лягав спати, а дозволяв собі лише легку дрімоту, спираючись на гаки, вправлені в стіну келії. Для свого поховання Ніл заздалегідь вирив в каплиці могилу і помістив в неї витесану труну, сюди він приходив журитися про свої гріхи. Помер преподобний Ніл Столбенський 7 грудня 1555 року. Перед смертю його відвідав його духівник – настоятель Нікольського Рожковського монастиря ігумен Сергій, який сповідав і причастив його.

Через п’ять років після смерті Ніла над його могилою в каплиці була влаштована гробниця. Слідом за цим почалося вшанування цього святого серед людей та в Церкві.

Альбіна Єрмакова, наукова співробітниця

П’єр-Жюль Мен – майстер анімалістичної скульптури

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Пройшло вже багато років з того моменту, коли колекція Марії Іванівни Корніловської, згідно з її заповітом, переїхала з міста на Неві до фондів Херсонського художнього музею. Не всі роботи цього зібрання мають високий рівень виконання. Але в більшості своїй, це твори – живописні полотна, графічні аркуші, скульптури, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, — які прикрасять будь-яку музейну експозицію. Серед них — жанрова композиція відомого французького скульптора-анімаліста П’єра-Жюля Мена (1810-1879).

П’єр-Жюль Мен. Франція. Кабан, зацькований собаками. 1846. Група. Бронза, лиття.

Майбутній митець народився в сім’ї ремісника, в юнацькі роки освоїв ливарну справу і отримав навички художньої ліпки. Судячи з усього, був скульптором-самоуком, відомостей про його навчання у вищих мистецьких навчальних закладах немає. Багато і постійно малював тварин — домашніх і диких — з натури, відвідував з цією метою паризькі Ботанічний і Зоологічний сади. Свої перші моделі створював для виконання їх в порцеляні на Севрскій мануфактурі. Надалі Мен робив в бронзі виключно невеликі кабінетні групи і ніколи не займався монументальною скульптурою. П’єр-Жюль заслужив собі прекрасну репутацію і популярність якістю виливки і пластикою своїх моделей. Був модним і затребуваним скульптором. Сам відливав свої моделі у власній ливарній майстерні і завжди керував прочеканкой і накладенням патини.

Скульптурна група «Кабан, зацькований собаками» (1846) представляє сцену псового полювання на дикого кабана. Дана тематика була надзвичайно популярною в другій половині XIX ст. Композиція продумана і опрацьована до найдрібніших деталей. Автор майстерно передає напругу як самої сцени, так і стану тварин. Сам виріб відноситься до розряду ексклюзивних інтер’єрних анімалістичних скульптур й відлитий, скоріш за все, на найбільшій в Росії бронзоливарній фабриці Адольфа Морана (француза за походженням) в Петербурзі, що виробляла художню інтер’єрну бронзу. В другій половині XIX ст. найбільш важливою частиною асортименту фабрики була саме інтер’єрна скульптура. Окрім того, підприємство виготовляло розкішні люстри, годинники, чорнильниці, а також безліч інших художніх виробів з бронзи.

За своє життя Мен створив понад 240 скульптур, які знаходяться в музейних та приватних зібраннях. Дві роботи цього видатного майстра є окрасою колекції Херсонського художнього музею.

Наталя Кольцова,
завідуюча науково-експозіційного відділу

 

Виставка «Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.»

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

До Дня Європи в Україні та Міжнародного дня музеїв у великому залі Херсонського художнього музею відкрито виставку «Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.».В експозиції представлено твори майстрів західноєвропейського мистецтва із зібрання музею. У більшості, це роботи з приватної колекції М.І. Корніловської, що надійшли в музей в 1977 р., згідно заповіту їх власниці.

Кожен окремий твір — це приклад приналежності авторів до різноманітних європейських художніх шкіл. Англійський станковий живопис репрезентовано твором Пітера Лелі ( 1618-1680, справжнє ім’я Пітер Ван дер Фас), учня відомого фламандського художника Антоніса Ван Дейка. Пітер Лелі був провідним художником Англії у часи реставрації монархії Стюартів (1660-1680 рр.). Працюючи при дворі Карла II, він написав велику кількість парадних портретів для англійської аристократії. Полотно «Дама з собачкою» дає уяву як про ідеал краси, що панував у вищих колах суспільства, так і про придворне портретне мистецтво в цілому.

Німецький живопис XVIII століття представлений полотном Кристофеля Любинецького (1660-1728). На картині «Сцена у шинку» зображено гультяїв, які бешкетують на дружній вечірці. Образний стрій та темний колорит викликає асоціації з творами старовинних майстрів Нідерландів, для яких було характерним зображення приватного життя людини саме під час розваг і відпочинку.

У мистецтві Німеччини XIX століття одержали розвиток такі художні напрями як романтизм та реалізм. На полотні «У монастирського настоятеля» (1859) Августа фон Байєра (1803/1804-1875) зображені фігура ченця на тлі напівкруглих арок порталу та інтер’єр монастиря. Картина, створена у стилі пізнього німецького романтизму, перейнята відчуттям таємничості, недомовленості, що підсилюються за допомогою світлотіньових контрастів.

Італійську школу живопису представлено твором невідомого майстра першої половини XVIII століття. Репрезентативне полотно «Портрет духовної особи і хлопчика» є одним з найкращих творів колекції музею.

Бельгієць Франц Ферлут (1795-1872) жив і працював в Італії. Його архітектурний пейзаж «Руїни Форуму» (XIX ст.) являє собою характерний зразок пізньоакадемічного живопису середини XIX ст. з умовним колоритом та чітким розділом на три плани театралізованої статичної композиції.

Експозицію доповнюють твори декоративно-ужиткового мистецтва, італійських та французьких скульпторів. Особливу увагу привертає скульптура з бронзи, яка є механічним репродукуванням з надгробка Лоренцо Медічі, виконаним у 1523-1531 рр. всесвітньо відомим італійським майстром Мікеланджело Буанаротті (1475-1564).

Завітайте на виставку!

“Освітня абетка” Херсонського художнього музею

Написано Vlada в . Опубликовано в Новини

Перше знайомство зі світом мистецтва повинно бути особливим! Саме тому дитячі екскурсії Херсонським художнім музеєм проходять у форматі гри.

В ході екскурсії «Знайди відгадку серед картин» ми розбираємо поняття видів та жанрів образотворчого мистецтва, роздивляючись твори з колекції музею. Освітній захід проходить у форматі діалогу, і виконуючи нескладні цікаві завдання, маленькі відвідувачі знайомляться з кращими творами ХІХ та ХХ століття. Серед них — «Козаки в степу» Сергія Васильковського, «Родина художника» Кіріака Костанді, «Колядки» Миколи Пимоненка, «Буря вщухає» Івана Айвазовського, «Жіночий портрет» Костянтина Маковського, «Літня пора» Миколи Кримова тощо. «Знайди відгадку серед картин» — це командна гра, в якій діти разом шукають експонати, щоб почути історії про них.

До кінця зими в музеї діє експозиція «Освітня абетка», на якій представлені всі види образотворчого мистецтва. Експонати виставки допомагають закріпити новий матеріал та роздивитись графічні роботи, створені в різних техніках, декоративно-ужиткове мистецтво, православну ікону, скульптуру та живопис з колекції музею.

На згадку учасники отримують листівки із репродукціями творів. Пропонуємо такий вид знайомства зі світом мистецтва для школярів молодших та середніх класів а також для родин з дітьми. Замовити екскурсію можна за телефонами (0552)49-31-64, 49-30-12. Завітайте до музею!

На світлинах — учні Школи мистецтв №1 та школярі ЗОШ №31.