Archive for Червень, 2020

«Роман у фарбах» Івана Шульги

Written by lara on . Posted in Статті

Вечоріє…

Над степом, що розкинув свої безмежні простори ген за небокрай, спускаються літні сутінки. Сонце потроху ховається за горизонт, розфарбовуючи своїм промінням хмари у світло-пурпурний.

На м’якій траві кругом розсілися потомлені за день козаки, пустивши коней пастись біля струмка, що впадав у могутній і вічний, наче сам світ, батько-Дніпро.

…забриніли над степом солодкі звуки кобзи. Старий сивочубий «козак-мамай» завів пісню про те, як діди воювали і повертались з далеких походів, овіяні славою. Його голос сильний та дзвінкий, як степовий вітер, линув ген у далечінь, сплітаючись зі звуком кобзи.

Линув той голос, а кобза все грала, народжуючи казкові образи давніх часів і славних лицарів-запорожців… Кобзар співав, а товариші,зачаровані його піснею, полинули у роздуми… кожен про своє.

Іван Шульга. Пісня запорожців

Саме такі образи спливають, коли дивишся на картину Івана Шульги «Пісня запорожців», і схожі вони на частину з історичного роману про минуле України. Цей «роман у фарбах» майстер почав створювати ще будучи учнем Академії мистецтв і майже до кінця свого життя додавав до нього все нові «розділи». Та про все по-порядку.

Іван Миколайович Шульга – видатний український художник, педагог, майстер живопису та графіки. Шульга навчався в Одеському Художньому училищі, де його вчителем став Кіріак Костанді.

З 1911 року Іван Миколайович навчається в Академії мистецтв. У стінах Академії Шульга товарищує із своїм земляком Олексієм Олексійовичем Шовкуненком, перше знайомство з яким відбулося ще у стінах Одеського училища.

В академічних роботах проявився інтерес художника до героїко-історичних тем. Він працює над складними багатофігурними композиціями на теми з української історії («Смерть Тараса Бульби», «Похід запорожців» та ін.), проявивши себе як художник з великим потенціалом та тонкий колорист.

Треба зазначити,що з Херсоном Івана Миколайовича пов’язує не лише дружба з Олексієм Шовкуненком. З 1918 по 1922 роки Шульга жив та працював у нашому місті. З 1920 року викладав малювання у Херсонській учительській семінарії. На цій посаді у 1922 році його змінив відомий херсонський художник Георгій Курнаков. Свою викладацьку кар’єру Іван Миколайович продовжив у Харківському державному художньому інституті.

До історичної тематики у своїй творчості Шульга повертається у часи тяжких для України випробувань — у роки Другої світової війни. Мабуть, саме ці події пробудили в ньому патріотичні почуття та бажання повернутись до теми національно-визвольних змагань у своїй творчості.

На полотнах майстра «живе» величезна кількість образів українських борців-революціонерів, не схожих один на одного: кожен зі своєю особливою життєвою історією та неповторним характером.

Кожна з робіт художника на історичну тематику змушує замислитись про долю нашої нації та роль окремої особистості в історії, про необхідність об’єднання перед обличчям складних випробувань, що випадають на долю цілого народу. Зібрані воєдино, роботи Шульги складаються в розповідь про славетне минуле українського народу.

Анна Фурса, наукова співробітниця

Режим роботи музею на час адаптивного карантину

Written by lara on . Posted in Новости

Друзі!

Раді повідомити Вам, що Херсонський обласний художній музей ім. О.Шовкуненка відновлює свою роботу і готовий приймати відвідувачів з 24 червня.
Ласкаво просимо всіх, хто скучив за мистецтвом і музейною атмосферою!

УВАГА!

На час адаптивного карантину графік режиму музею змінено: до 31 липня музей буде доступним для відвідування з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 16.00 (потрапити до експозиції можна до 15.30), субота і неділя – вихідні.

«Країна кольорових пазлів»

Written by lara on . Posted in Новости

“Сину мій, лелече, перебиті крила,
я тебе для щастя-світла народила,
підніми до мене невеселі очі,
день настане – лунко в небо заклекочеш.
Ну а доки день той ще до нас далеко,
я для тебе – крила, сину мій, лелеко…”
(Рядки з вірша, написаного невідомою мамою дитини-аутиста)

В Херсонському художньому музеї півтора роки відбувався освітній проект «Музейна педагогіка для дітей з аутизмом», завдяки якому діти долучилися до знайомства з мистецтвом через виставки, а також на заняттях в музейній вітальні виконували творчі завдання з дрібної моторики. Як продовження цього проекту 2 квітня, у День розповсюдження інформації про проблеми аутизму, планувалося відкрити виставку малюнків дітей з аутизмом під назвою «Країна кольорових пазлів». Карантин відтермінував старт цього проекту, але не скасував.

«Багатоликий Ізраїль»

Written by lara on . Posted in Новости

В експозиції представлено 39 творів живопису і графіки, переданих Об’єднанням професійних художників Ізраїлю в дар Херсонському обласному художньому музею в ознаменування 135-річчя від дня народження Олексія Олексійовича Шовкуненка. Цей щедрий подарунок розширить уявлення херсонців і гостей нашого міста про минуле Землі Обітованої і сьогодення Ізраїлю як країни, зацікавленої в розвитку дружніх відносин з усіма молодими державами, що з’явилися на пострадянському просторі. Для Ізраїлю – в рамках існуючої моделі міжнародних відносин – це закономірно, оскільки кожен п’ятий громадянин цієї країни має коріння, які тісно пов’язують його з містами і селами країн Східної Європи.

До 90-річчя від дня народження Іллі Глазунова

Written by lara on . Posted in Статті

10 червня 2020 року виповнюється 90 років від дня народження майстра історичного та монументального живопису, неперевершеного ілюстратора творів класичної літератури Іллі Глазунова.

Ілля Сергійович Глазунов (1930-2017) – художник, навколо імені якого ось уже кілька десятиліть не вщухають суперечки. Захоплення публіки завжди супроводжує гостра критика. Але, незважаючи ні на що, інтерес до творчості цієї непересічної людини не слабшає.

При широті погляду, при всій різноманітності тем і образотворчих засобів, високій майстерності живописця, своєрідності малюнка і колориту, головне у творчості Іллі Глазунова — цілісність сприйняття світу, його філософський, ідейний порив, натхненність. Роботи майстра висвітлені відблиском вогню, який горів в його душі, направляючи плин думок…

Майбутній митець народився в Ленінграді. Його батьки та інші родичі загинули від голоду в блокаду. Хлопчикові вдалося вижити і в кінці війни він повернувся з евакуації в рідне місто.

В молодості починав писати у звичайному для свого часу жанрі соціалістичного реалізму. Ілюстрував твори багатьох класиків російської літератури. Перша виставка творів живописця відбулася в 1957 р. в Москві. Істотну допомогу молодому художнику в його становленні надав поет Сергій Михалков, якого Глазунов завжди згадував з вдячністю.

Починаючи з другої половини 1950-х рр. перейшов до офіціозного парадного портрету — зображеннь політичних керівників, радянських вождів, голів інших держав, коронованих та впливових осіб, зірок мас-культури. Створив художнє оформлення до постановок опер «Сказання про невидимий град Кітеж і діву Февронію», «Князь Ігор», «Пікова дама».

Твори Іллі Глазунова легко впізнавані і в той же час дуже суперечливі. Їм властиві надмірна алегоричність, прикрашання і деяка солодкуватість. Гігантоманія полотен митця завжди викликала багато нарікань.

Творчість Іллі Глазунова в колекції Херсонського художнього музею представлено графічним твором «Грушенька на суді» — чудовою ілюстрацією до роману Федора Достоєвського «Брати Карамазови».

Федір Михайлович Достоєвський – улюблений письменник Іллі Глазунова. Жвавий інтерес до його особистості та спадщини художник проніс через усе своє творче життя. Він створив великий цикл, присвячений персонажам творів Достоєвського, серед яких Грушенька – «образ вічної жіночності», якою наділяв літературних героїнь Достоєвського Глазунов. Вона загадкова, як загадкова взагалі душа жінки. Художник намагається уявити складний душевний світ Грушеньки — пристрасної і сильної натури. Образ жінки емоційно насичений, точно відповідає літературному опису і сприймається як самостійний художній твір.

Наталя Кольцова,
завідуюча науково-експозіційного відділу