Archive for Жовтень, 2020

«Життя прекрасне!»

Написано lara в . Опубликовано в Новини

13 жовтня Херсонський обласний художній музей ім. О.Шовкуненка презентував у актовій залі Херсонської обласної наукової бібліотеки ім. О.Гончара мистецький альбом херсонської художниці Ольги Бринцевої “Життя прекрасне! Про любов, щастя та вічні цінності”. Це видання було надруковано до персональної виставки мисткині, яка мала б відкритись в музеї ще у квітні, але цим планам завадив карантин. Виставка обов’язково відкриється наступного року, а цього дня “випустили у світ” альбом — як подарунок друзям та бібліотекам міста.

Каталонський авангардист Антоні Міро

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Серед багатьох імен каталонських художників неможливо не згадати ім’я Антоні Міро – талановитого живописця, графіка, скульптора з Валенсії, який вдало використовує у своїх роботах елементи поп-арту (поп-арт – напрям в образотворчому мистецтві Західної Європи і США, що виник у 1950-1960 рр. як реакція на заперечення абстрактного експресіонізму).

Портрет художника. На згадку про тих, кого немає…

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Колекція творів херсонських майстрів у зібранні музею представляє творчість кількох поколінь наших талановитих митців, які взяли і продовжують брати активну участь у художньому житті України, збагачують свій досвід, формують традиції, що відображають розвиток мистецтва нашого краю.

Єгор Толкунов. Художник. 1978. Полотно, олія

Долі двох інженерів в одному екслібрисі

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Для тих, хто цінує книгу і все, що з нею пов’язано, продовжуємо розповідь про долі власників книжкових знаків і їхніх бібліотек. В цьому плані, музейне зібрання екслібрисів дарує нам невичерпні можливості.

Проєкти архітектора Адольфа Мінкуса

Написано lara в . Опубликовано в Статті

Для Херсонського художнього музею Адольф Мінкус – фігура особлива. Адже за його проєктом була споруждена будівля Херсонської міської думи, в якій більше 40 років тому і оселився музей.

Народився майбутній архітектор 21 вересня 1870 року у родині художника-ювеліра Бориса Мінкуса. Власний життєвий шлях Адольф Борисович пов’язує з мистецтвом, але мистецтвом архітектурним — у 1890 році він завершує своє навчання на архітектурному факультеті Одеського художнього училища. Диплом училища дозволяв продовжувати навчання у столичній Академії Мистецтв, однак молодий митець вважав, що найкращою академією може бути лише практична діяльність. Тож з 1890 по 1897 рік навчався і працював у архітекторів Миколи Толвинського і Льва Влодека, а найбільший вплив на молодого Мінкуса мало навчання у одного з найвідоміших одеських архітекторів Олександра Бернардацці (1897–98 роки).

Свої перші проєкти Адольф Борисович почав створювати саме у часи свого «стажування» у іменитих архітекторів. Його першим проєктом став проект хірургічного відділення (1896–98) єврейської лікарні в Одесі. Пізніше Мінкус брав участь у розширенні лікарні: у 1903 році з’явився проєкт приймального відділення, а у 1910–11 — адміністративного корпусу.

Одним з ранніх був і проєкт будівлі Херсонської міської думи (нині Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка). Конкурс, імовірно, було оголошено ще у 1899 році, а вже у 1900 на «суд» комісії було представлено чотири «анонімні» проєкти під назвами «Между делом», «Наскоро», «І-ХІІ» та «Южному граду — русское багатство». Після довгих обговорень було обрано «Между делом» як той проєкт, що найбільше відповідає поставленим перед архітекторами завданням. Його автором був молодий архітектор-початківець Адольф Мінкус.

Хоча конкурс було завершено ще у 1900 році, будівля на розі вулиць Соборної та Воронцовської з’явилась лише у 1905-1906 роках. Не зважаючи на всі перипетії, що передували та супроводжували саме будівництво, результат був того вартим — місто отримало будівлю для одразу чотирьох адміністративних установ і одну зі своїх архітектурних окрас.

Подальший творчий шлях Адольфа Борисовича зарекомендував його як автора проєктів житлових, громадських та промислових будівель. Серед його проєктів були: Азовсько-Донський комерційний банк на Рішельєвскій вулиці, Трамвайне депо на Водопровідній вулиці, Трамвайна станція на Грецькій площі (всі в Одесі); Будинок Політехнічного товариства у Москві (1905); у Києві — Двухкласне єврейське училище ім. Соломона Бродского, Дохідний дім Гецович-Міркиних (спільно з Федором Троупянським), Обласна лікарня та багато інших.

Готель «Бристоль», Одеса

Одним з найнезвичніших проєктів, що були створені Мінкусом, був дохідний будинок Гінзбурга у Києві, або, як його називали в народі, — хмарочос Гінзбурга. Це була перша на теренах України висотна будівля, що мала аж дванадцять поверхів.

Дохідний будинок Гінзбурга у Києві, який в народі називали “хмарочосом Гінзбурга”

Будівництво тривало з 1910–1912 роки. Проєкт розробили у співавторстві одеські архітектори — Адольф Мінкус та Федір Троупянський. Будівля розташовувалась на Інститутській вулиці, на місці сучасного готелю «Україна». Власником споруди був відомий будівельник-підрядник, купець першої гільдії Лев Борисович Гінзбург. На жаль 24 вересня 1941 року хмарочос був підірваний військами НКВС, що відступали з Києва.

Загалом, за своє життя Адольф Мінкус встиг створити більше сотні архітектурних проєктів, лише деякі з яких так і залишились не втіленими. Помер Адольф Борисович 22 грудня 1948 року в рідній для нього Одесі, а «династію» архітекторів продовжив його син Михайло Мінкус.

Анна Фурса, наукова співробітниця