Живописець Його Світлості

Розквіт культурного життя Херсона останній третини XVIII століття обумовлений безліччю сприятливих історичних і політичних факторів. Важливу роль тут мала і постійна присутність першого генерал-губернатора нашого краю Григорія Олександровича Потьомкіна. Діяльна й освічена людина, талановитий організатор, тонкий поціновувач мистецтв, він привернув до Херсона команду професійних майстрів в галузі будівництва та архітектури, монументального і станкового живопису, багато з яких працювали тоді в столиці.

Центром архітектурного ансамблю Херсонської фортеці став перший кам’яний храм міста — Катерининський собор. Він був закладений 30 серпня 1781 року на день ангела Його Імператорської Високості Великого Князя Олександра Павловича, онука Катерини Другої. Його будівництво тривало протягом декількох років під керівництвом московського архітектора Івана Ситникова.

Протягом 1784-1786 рр. в соборі виконувалися оздоблювальні роботи, до числа яких належало створення живописних образів для іконостасу. Збереглися спогади про відвідування собору фрейліною Єлизавети Олексіївни, дружини імператора Олександра I — Олімпіади Петрівни Шишкіної (1791-1854):

«Велична внутрішність храму нагадала мені прекрасний у Києві Латинський костел… Іконостас у два яруси. У нижньому – Спаситель і Божа Матір, Архангел Гавриїл, Іоанн Богослов, Андрій Первозванний, Великомучениця Катерина і святі князі Володимир Рівноапостольний і Олександр Невський прекрасно написані, як кажуть, слугою Потьомкіна, який навчався в Італії. Інші образи повинні бути іншого пензлю…»

Хто ж він цей «слуга Потьомкіна»?

Згідно з архівними дослідженнями, проведеними у другій половині 70-х років минулого століття московським мистецтвознавцем Тетяною Алексєєвою, художником, який отримав гонорар за роботу над іконостасом і керівником артілі майстрів, які допомагали у створенні образів, став «живописець його світлості» князя Потьомкіна – Михайло Шибанов.

У фондах Херсонського художнього музею ім. О.О. Шовкуненка збереглося 7 великих ікон з нижнього ряду іконостасу. В їх числі ікони: Апостол Петро, апостол Павло, апостол Іоанн Богослов, Св. Великомучениця Катерина, Св. Георгій Переможець, немовля Іоанн Хреститель з Ягням, Три Святителі. На важких дияконських дверях збереглися зображення Св. Архангела Михаїла і Св. Архангела Гавриїла (також знаходяться у фондах ХОХМ ім. Шовкуненка).

Михайло Шибанов. Апостол Петро

Михайло Шибанов. Апостол Павло

Михайло Шибанов. Іоанн Богослов

Одухотвореною красою і благородством світяться лики апостолів на картинах-іконах. Св. Петро, за традицією, зображений з ключами, він вічний «воротар» Царства Небесного. Св. Павло – ревний проповідник, єдиний з апостолів, хто не бачив Христа під час його земного життя, зображений з мечем – символом Слова. Іоанн Богослов, містик і пророк, автор Апокаліпсису — з книгою, Св. Апостол Андрій, який проповідував у Скіфії, а по суті, у нас, на Дніпрі (ікона не збереглася). Нарешті — Три Святителі, які рівні по достоїнству в Царстві Божому, і тому зображені втрьох на одній іконі — стовпи християнського богослов’я. В ряду апостольському і рівноапостольний князь Володимир (ікона не збереглася), Хреститель Русі, який приніс православну віру в Київську Русь з Херсонеса Таврійського. Їхні виразні, красномовні жести й осяяні молитвою очі, довгі античні шати, що спадають струнким ритмом складок, змушують згадати давньогрецьких філософів і мудреців Сходу.

Михайло Шибанов. Свята Катерина

Ось Свята Великомучениця Катерина, якій присвячений собор, не поступається чоловікам ані в освіченості, ані в природному розумі, ані в силі і твердості духу, постраждала за віру Христову через важкі тілесні муки і смерть. Вона теж просветителька язичників. Її шанують як покровительку всіх учнів і студентів.

Чи це не чудово репрезентована в цілісному художньому ансамблі ідея просвіти, пошуку істини та суспільного блага в століття просвітництва і соціальних утопій, в століття Державіна і французьких енциклопедистів, в епоху розвитку філософських і природничих наук, в період встановлення просвітницького абсолютизму в Європі!

Михайло Шибанов. Святий Великомученик Георгій

Серед просвітителів і два воїни: Св. Георгій Переможець і Св. Олександр Невський (ікона не збереглася). Переможні війни, які вела Росія з Туреччиною, лягли трьома Георгіївськими хрестами на груди генерала-фельдмаршала Потьомкіна. Св. Георгій завжди був покровителем православного воїнства, і йому присвячували храми. Його присутність в ансамблі іконостасу виправдано і тією обставиною, що Катерининський собор був військовим собором нашого міста.

Св. Олександр Невський – уособлення патріотизму, ревнитель Православ’я, і, звичайно ж, блискучий переможець тевтонських лицарів-хрестоносців. Йому належать надзвичайні слова: «Не в силі Бог, але в правді», тим більше чудові тим, що вони сказані справжнім воїном.

Михайло Шибанов. Маля Іоанн Хреститель з ягням

Важливе місце серед зображень святих займає образ немовляти Іоанна Хрестителя з Ягням. Відомо, що Михайло Шибанов виконав копію з роботи Естебана Мурільо, іспанського художника XVII століття. Це був улюблений живописець Потьомкіна, і оригінал картини, ймовірно, перебував в його особистій колекції.

Незвичайність виконаних Шибановим живописних робіт в іконостасі в товаристві з «вільними людьми», які працювали по підряду, полягала і в манері письма. Образи святих на повний зріст написані олією на полотні з використанням академічної системи зображення постатей і характерним світлотіньовим моделюванням форми. Їхні обличчя цілком індивідуальні і виразні, рухи і жести природні та благородно величаві. Таємничий пейзажний фон із зображенням дерев і неба надає образам святих стан умиротворення і споглядальності. Вони немов зійшли з небес, щоб нагадати нам, що вони живі, і тому правдиво все те, про що вони свідчать.

Чи навчався Шибанов в Італії або пройшов хороший вишкіл у Росії в якогось відомого художника, наприклад, історичного живописця Гавриїла Козлова, як вважає мистецтвознавець Алексєєва, невідомо. Не збереглося інших картин на релігійний сюжет художника. Втім, подібні твори на релігійні теми, копіюючи майстрів пізнього Відродження або болонських живописців XVII-XVIII століть, як це робить Шибанов в Херсоні, виконували багато учасників живописних команд Канцелярії від будівель. Але Шибанов там не перебував.

Другий ряд іконостасу, який, вочевидь, з’явився пізніше, зберігся дуже мало. З цього ряду в фондах художнього і краєзнавчого музеїв Херсона знаходяться декілька картин-ікон, які є копіями з робіт відомих європейських художників. На підставі збережених підрядних кошторисів, Алексєєва стверджує, що Шибанов брав участь у виконанні столярних, токарних і різьблених робіт при виготовленні іконостасу Катерининського собору в Херсоні.

Про самого Михайла Шибанова відомо небагато. Родом із кріпаків Ярославської губернії, він працював також за приватними замовленнями в Петербурзі і Москві. Дві картини Шибанова 70-х років ХVIII століття вважаються хрестоматійними і ставлять художника в ранг засновника побутового жанру в російському живописі. Це «Селянський обід» (1774) і «Свято весільного договору» (1777), які написані дуже правдиво.

Невідомий художник XVIII ст. Копія з картини Михайла Шибанова «Портрет Катерини ІІ в дорожньому костюмі»

Колишній кріпак Шибанов зумів домогтися такої згоди свого покровителя, князя Потьомкіна, щоб отримати відмінну професійну освіту, стати модним портретистом і, нарешті, писати саму імператрицю Катерину Другу у дорожньому костюмі, коли вона у 1787 р. вирушила в подорож з С.-Петербурга до Криму. Цей камерний, демократичний портрет освіченої монархині, написаний під час тривалої зупинки через негоду в Києві, став одним з найкращих творів у творчому спадку майстра. Яким не схожим він був на всі інші замовні портрети імператриці! Один з варіантів цього портрета навіть був відправлений до Лондона в якості подарунка королівській сім’ї (і зберігається в її колекції до теперішнього часу). Широко відомі також портрети вельмож з оточення Потьомкіна пензля Шибанова. Це «гідний європейської слави» портрет генерала А.Дмитрієва-Мамонова, канцлера В. Попова, А. Спиридова та ін.

Останнє свідчення про життя Михайла Шибанова відноситься до 1789 року: художник звертається до канцелярії Катерини Другої з проханням про призначення йому зарплатні.
Чудовий ансамбль соборного іконостасу в Херсоні, низка портретів видатних діячів «золотого» століття і перші реалістичні зображення представників простого народу в національному мистецтві складають яскравий творчий доробок Михайла Шибанова, найзагадковішого художника свого часу.

Владислава Дяченко, мистецтвознавиця