Перше знайомство зі світом мистецтва повинно бути особливим! Саме тому дитячі екскурсії Херсонським художнім музеєм проходять у форматі гри.

В ході екскурсії «Знайди відгадку серед картин» ми розбираємо поняття видів та жанрів образотворчого мистецтва, роздивляючись твори з колекції музею. Освітній захід проходить у форматі діалогу, і виконуючи нескладні цікаві завдання, маленькі відвідувачі знайомляться з кращими творами ХІХ та ХХ століття. Серед них — «Козаки в степу» Сергія Васильковського, «Родина художника» Кіріака Костанді, «Колядки» Миколи Пимоненка, «Буря вщухає» Івана Айвазовського, «Жіночий портрет» Костянтина Маковського, «Літня пора» Миколи Кримова тощо. «Знайди відгадку серед картин» — це командна гра, в якій діти разом шукають експонати, щоб почути історії про них.

До кінця зими в музеї діє експозиція «Освітня абетка», на якій представлені всі види образотворчого мистецтва. Експонати виставки допомагають закріпити новий матеріал та роздивитись графічні роботи, створені в різних техніках, декоративно-ужиткове мистецтво, православну ікону, скульптуру та живопис з колекції музею.

На згадку учасники отримують листівки із репродукціями творів. Пропонуємо такий вид знайомства зі світом мистецтва для школярів молодших та середніх класів а також для родин з дітьми. Замовити екскурсію можна за телефонами (0552)49-31-64, 49-30-12. Завітайте до музею!

На світлинах — учні Школи мистецтв №1 та школярі ЗОШ №31.

Запрошуємо на публічну екскурсію по маршруту «Пейзаж», яка відбудеться 3 січня о 13:00! До вашої уваги — третій маршрут, розроблений в рамках освітнього проекту Херсонського художнього музею «Мистецтво: бачити та розуміти».

24 січня новий маршрут було представлено вперше постійним відвідувачам музею. Розглядали та обговорювали чотири твори живопису ХІХ — початку ХХст.: академічне полотно «Пейзаж зі стадом» Єгора Солнцева, мариністичний пейзаж, пройнятий духом романтизма, «Буря вщухає» Івана Айвазовського, реалістичній краєвид «Скотній двір в Абрамцеві» Василя Полєнова та символістський твір «Літня пора» Миколи Кримова.

Як і на попередніх екскурсіях проекту, учасники по-новому відкривають знайомі експозиційні твори з колекції музею: пропонують свої варіанти сюжету, розмірковують про задум автора, колорит, композицію. Важливим компонентом діалогу є методика «Стратегії візуального мислення», завдяки якій відвідувачі та екскурсовод у творчому інтерактиві аналізують твір мистецтва.

Традиційно, на згадку учасники проекту отримують путівники, значки та розмальовки з репродукціями творів.

Проект реалізується за підтримки Goethe-Institut в Україні, Українського інституту національної пам’яті, Українського центру розвитку музейної справи, Федерального міністерству закордонних справ Німеччини та Фонду громади міста Херсона «Захист».

Записатись на екскурсію можна за телефоном (0552)49-31-64, 099-763-18-23. Вартість — вхідний квиток до музею (30 грн, 18 грн). Кількість місць у групі обмежена, тож записуйтесь заздалегідь!

Херсонський обласний художній музей ім.О.О.Шовкуненка запрошує приєднатися до всесвітнього флешмобу — Дня музейних селфі (Museum selfie day). Заплануйте на наступному тижні візит до музею (з 16 по 20 січня), щоб взяти участь в традиційній акції багатьох музеїв світу!

Вперше День музейних селфі відбувся в 2014 році, коли звичайна жителька Лондона  Мар Діксон разом зі своєю донькою відвідала декілька музеїв та опублікувала світлини в соціальних мережах. Публкації стали резонансними, а звичайні відвідини музею переросли у флешмоб, який отримав значну кількість послідовників. Наразі Діксон продовжує вести власний сайт про музеї та мистецтво.

Умови акції прості: потрібно прийти до музею, сфотографуватися разом з улюбленим експонатом та викласти світлину в Facebook, Twitter або Instagram із тегами #MuseumSelfie та #art_museum_ks. День музейних селфі в багатьох музеях світу відбудеться 16 січня, а Херсонський художній музей запрошує приєднатися до цієї акції протягом усіх днів, відкритих для відвідування. Для нашого музею це буде вже п’ятий День музейних селфі. Найактивніші учасники акції отримають безкоштовні запрошення на екскурсію до музейної башти “Подорож у колиску часу”, які будуть діяти протягом року.

Акція має два застереження:

• категорично заборонено використовувати спалах при фотозйомці, адже це шкодить музейним раритетам;
• зроблене в музеї селфі не можна використовувати як інструмент політичної агітації чи протиборства.

В музеї буде дяти фотозона, створена спеціально для Дня музейних селфі, потрапивши до якої ви можете відчути себе «експонатом» на музейній виставці. Також серед творів мистецтва діючих експозицій ви обов’язково знайдете твір, який не залишить байдужим:

«Живі картини» — виставка голографії (квиток для дорослого 30 грн., дитячий — 20грн., діти до 5 років — безкоштовно);

«Люди. Епоха. Час» — багатонаціональне мистецтво  ХХ ст.;

«Освітня абетка: види та жанри образотворчого мистецтва» — живопис, графіка, скульптура, ДУМ ІІ пол. ХIХ – поч. ХХ ст. з колекції музею;

«Зимова сюїта» — виставка живопису кінця ХVIII – початку ХХ ст. з колекції музею;

«Художні співи Олени Рибальченко» — до 90-річчя від дня народження майстрині;

«Мереживні витинанки Вікторії Мірошниченко» — витинанки та ляльки-мотанки херсонської майстрині;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

Виставковий проект «Українське мистецтво в зібранні музею»  — живопис, скульптура ІІ пол. ХIХ – поч. ХХ ст. з колекції музею.

Нагадуємо, що фотографування (без спалаху!) в музеї безкоштовне, а вартість музейного квитка складає лише 30 грн. (для дорослого) або 18 грн. (для дітей, студентів, пенсіонерів). 16 cічня (для учасників акції!) вхід буде безкоштовним.

Чекаємо на вас!

27 грудня музей приймав шановану гостю — саме в цей день херсонській художниці Олені Павлівні Рибальченко виповнилось 90 років. До цієї дати в музеї відкрилась експозиція «Художні співи Олени Рибальченко», яка налічує 69 робіт, подаровані музею від майстрині за довгі роки дружби. Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Привітати Олену Павлівну прийшли друзі, шанувальники її творчості, херсонські художники та представники херсонської громади. Захід, який вітальним словом відкрила директор музею, заслужений працівниккультури України Аліна Доценко, відбувся у форматі дружньої зустрічі, де кожен з присутніх міг сказати кілька теплих слів та поділитись спогадами.

Майстриня народилась 27 грудня 1928 р. в  місті Павлоград Дніпропетровської області. Закінчила  педучилище у Бородіні – селищі міського типу в Одеській області. Більше тридцяти років мешкала у Харкові, де працювала на станкобудівному заводі. Переїхала в Херсон на постійне місце проживання у 1984 р. У південному місті на Дніпрі і почалося її справжнє заняття малюванням, якому вона віддала своє серце. Першою спробою Рибальченко у живопису був пейзаж на балконній стіні у власній квартирі, про який схвально відгукнулися друзі та сусіди. Згодом Олена Павлівна починає писати олією сюжети на картоні.

Свої твори  спочатку нікому не показувала, проте доленосний випадок привів її до місцевого клубу художників-аматорів, де вона й почала брати участь у виставках. На початку 90-х років мисткиня  вже презентує свої картини в експозиційних залах  Херсонського художнього музею, а в 1993р. — в “Українському домі” у Києві на Всеукраїнській виставці художників-аматорів, де отримує диплом І ступеня. Так раптово, як і диво натхнення, прийшло її творче визнання.

Сьогодні творчий доробок Рибальченко налічує більше 500 живописних творів, які знаходяться у різних музеях країни, у художниці вдома або подаровані друзям, близьким та знайомим.

В Херсонському художньому музеї ім. О.О. Шовкуненка зберігається більше ста робіт майстрині, які є щедрим подарунком Олени Павлівни нашому місту. Вони присвячені українському селу, родині, коханню, природі. Їх гармонійно доповнюють полотна, в яких відбито образ нашого міста, що стало для художниці рідним.

Цікавою особливістю картин Рибальченко є тісний зв’язок з фольклором, поезією, піснею. Вона зображує народні гуляння, свята та звичаї, які були розповсюджені в Україні з давніх часів. Головні персонажі  картин майстрині — дівчата та парубки у національному одязі, які зустрічаються на побаченнях, мріють, сумують та радіють життю. (“Ой на Івана, та й на Купала…”, “А я щаслива, молода…”).

Сама художниця є успішною авторкою багатьох чудових віршів, присвячень, казок і притч, невеличких оповідань, в яких відображена народна мудрість, особистий життєвий досвід, віра у перемогу добрих сил, Божий суд та справедливість.  Кожна картина Рибальченко відзначається щирістю художнього вислову, піднесеним національним духом, безпосередністю образотворчої мови.

За задумом музейних співробітників, невелика виставка творів з музейного зібрання повинна стати своєрідним «вступом до мистецтва» для тих дітей та дорослих, які мають незначне уявлення про види і жанри образотворчого мистецтва. Окрім того, в експозиції репрезентовано декілька творів, які відвідувачі музею побачать уперше.

Мистецтво поєднує в собі багато видів творчої діяльності людини.  Серед них, перш за все, виділяють живопис, графіку, скульптуру, що разом із художньою фотографією становлять образотворче мистецтво. Сама ця  назва пояснює: це мистецтво, що творить образи, які ми можемо ба­чити очима. Тісний зв’язок з ним мають  декоративно-ужиткове мистец­тво та архітектура.

Кожен вид мистецтва говорить з нами по-своєму: графіка — мовою ліній, штрихів, темних і світлих плям (Шишкін І.І. Мурашник. 1885; Невідомий художник. Олександрійський театр у Петербурзі. ХІХ. Експонується вперше); живопис — феєрією кольорів та їх відтінків (Бобров В.О. Портрет співачки Лавровської. 188; Лагоріо Л.Ф. «Розвантаження пасажирського судна. Човен у морі. 1888; Верещагін П.П. Пейзаж в Балканах Друга половина ХІХ ст.); де­коративно-ужиткове мистецтво —  орнаментами, візерунками, символами, а крім того, майстри створюють речі не тільки гарні, але й корисні (Блюдо «Хліб та сіль» 70-ті рр. ХІХ ст. Фабрика Кузнєцова М.С. у Твері). Мистецтво скульптури вибирає своїм об’єктом переважно людину, іноді – тварину, значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Персонажів своїх творів майстри втілюють у камені, металі, дереві тощо (Лансере Є.О. Святослав по дорозі до Царгороду.1886).

Станковий живопис (від слова «станок», «мольберт», на який ставиться приготована основа — картон, дошка, полотно для малювання картин) об’єднує твори самостійного значення, не пов’язані з архітектурним ансамблем. На відміну від монументальних творів, які є невід’ємними від стіни і частини будівлі,  живописні полотна можуть змінювати своє місце знаходження. Станковий живопис зародився в епоху Відроджен­ня. Але справжнього розквіту цей вид мистецтва набув, коли виникла техніка роботи олійними фарбами на полотні і майстри отримали можливість працювати над своїми картинами тривалий час.