Радо запрошуємо на презентацію проекту “Мистецтво: бачити та розуміти”!

Комфортна кількість учасників в складі екскурсійного маршруту — до 15 осіб. Будь ласка, заповніть цю форму, щоб ми побачили кількість бажаючих та змогли продумати, як зробити презентацію максимально зручною для кожного учасника.

Ось так пройшла екскурсія для фокус-групи, з якою ми розібрали по одній “точці” з двох маршрутів: “Людина на полотні” та “Жанрова картина”

Проект створено за підтримки Goethe-Institut в Україні, Українського інституту національної пам’яті, Українського центру розвитку музейної справи, за дружньої підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, партнер проекту — Фонд громади міста Херсон “Захист”.

Протягом останніх двох місяців в музеї готується проект, який дасть нашим відвідувачам новий погляд на твори мистецтва та буде корисним за межами музею. Чим саме?.. Сучасні люди часто обмежені колом обов’язків, живуть машинально у звичному ритмі: ми дуже зайняті, щоб знайти час на себе, нам бракує інструментів для більш осмисленого життя. Твори мистецтва здатні вихопити людину з повсякдення, подарувати більш усвідомлений відпочинок та естетичну насолоду творами мистецтва. В колекції Херсонського обласного художнього музею зберігається більше ніж 12 000 творів мистецтва: від правславної ікони XVIII ст. до сучасних майстрів України та Європи. В експозиції музею одночасно можна побачити 300-500 творів, представлених в постійній експозиції та на тематичних виставках.

Першим кроком в реалізації проекту був рабочій візит в Музей Ханенків. The Khanenko Museum, Мистецький Арсенал, Довженко-Центр : Dovzhenko Centre. За два насичених дні команда проекту подивилась на роботу колег в різноманітних сферах: інноваційні методи подачі інформації про твори колекції, нові підходи в оформленні етикеток та анотацій, путівники та буклети для тематичних виставок та екскурсійних маршрутів. Дякуємо Olena Zhivkova та Rudyck Hanna за детальні роз’яснення окремих моментів роботи. Від чого відмовились в Музеї Ханенків і який вектор зараз тримають, працюючи з текстом?.. Зазвичай, те, що для відвідувача залишається “за лаштунками” — найкорисніше для музейників. До того ж нам пощастило потрапити на нову виставку “Свобода vs Імперія”.Ваш досвід — наше натхнення, будемо раді знову завітати до музею!

Найцікавіша зустріч в рамках проекту — це приїзд до Херсону Марини Скирди, менеджера освітніх програм Музею кіно Національного центру Олександра Довженка. Пані Марина — музейниця з 30-річним стажем, авторка числених освітніх програм.

10 жовтня в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка відбулось відкриття персональної виставки херсонського художника Григорія Івановича Зозулі «Посмішки осені». В експозиції представлено 29 робіт майстра, серед яких — серія картин, присвячених тематиці українського села та осінні пейзажі.

Виставку відкрила заступник директора з наукової роботи Владислава Дяченко, яка відзначила, що майстер має свій власний стиль, який поєднує світ реального і фантастичного, використовуючи прийом гротеску. Завідуюча науково-експозиційним відділом Наталія Кольцова підкреслила особливу гармонію композиції творів, яку він будує як режисер або драматург.

Олександр Ковач, голова Національної спілки художників України, привітав усіх з наступаючим Днем художника та зазначив, що Григорій Іванович Зозуля належить до тих майстрів, які віддають перевагу жанровим композиціям, поєднуючи традиції декоративного мистецтва та станкового живопису.

«Багато образів приходять з часів дитинства, з села на Вінниччині… Іноді в день можуть з’явитися понад двадцяти сюжетів в день, іноді жодного. Але завжди є над чим працювати, завжди є те що хочеться спробувати в творчості» — зазначив сам художник.

На виставці були присутні друзі художника, члени НСХУ, студенти Херсонського училища культури, творча молодь, місцеві ЗМІ.

Виставка приурочена до 70-річчя від дня народження майстра,  до Дня художника та Дня Українського козацтва.

14 вересня, напередодні святкування дня міста Херсона, в Херсонському обласному художньому музеї ім.О.О.Шовкуненка було відкрито персональну виставку «Мереживні витинанки Вікторії Мірошниченко». Це перша персональна виставка білозерської майстрині. Для музею відкриття цієї експозиції — також знакове, адже твори майстрині представлено в новому експозиційному приміщенні.

Вікторія Миколаївна Мірошниченко (Вікторія Мірошниченко) народилась в Херсоні, має дипломи про закінчення Херсонського училища культури та Херсонського державного університету. Більше двадцяти років пропрацювала на Білозерській станції юних натуралістів, де очолювала численні гуртки. У 2004р. миткиня розробляє свою власну програму «Декоративно-ужиткове мистецтво (витинанкарство) для учнів молодших класів». Згодом, нею було створено ще декілька програм для дітлахів, педагогів та батьків.

Експозиція виставки приурочена до 240-річчя від дня заснування  нашого міста і входить у великий виставковий проект, присвячений цій знаменній даті.
Херсон — адміністративний, промисловий та культурний центр півдня України.  Заснований у 1778 р. князем Потьомкіним, згідно указу  імператриці Катерини, він отримав  назву на честь давньогрецького міста Херсонеса Таврійського.

Історія Херсона  — надзвичайна, захоплююча та багата подіями, яким присвячена велика кількість творів херсонських митців.

Справжнім співцем рідної землі  і патріотом свого краю був Курнаков Г. В. Творча та громадська діяльність живописця  відзначені присвоєнням йому почесного звання Заслуженого діяча мистецтв України. В своїх творах митець намагається створити узагальнений епічний образ Херсонщини, з яким асоціюється могутній Дніпро та безмежні простори степів (Дніпровські простори. 1952). В невеличких невигадливих етюдних замальовках, майстер з любов’ю розповідає про рідне місто, де пройшло усе його життя (Окраїни Херсона. 1949; Ранньою весною у Гідропарку. 1967). Крім пейзажів митець залишив велику кількість яскравих натюрмортів, в яких, майже завжди, присутні його улюблені квіти: півонії, троянди, гладіолуси.

До історії українського мистецтва наш земляк Шовкуненко О. О. увійшов не тільки як видатний художник та майстер живопису. Важко переоцінити те значення, яке він відіграв у розвитку і становленні творчого процесу Херсонщини  та художньої освіти України в цілому. В експозиції представлено два полотна майстра – його відомі херсонські «Зелені базари» (1921; 1928). В цих, насичених повітрям і виконаних в блакитно-зеленій кольоровій гамі творах, митець відтворює свої враження від південних щедрот  міста, в якому народився.

Одним з фундаторів херсонської живописної школи був Ботько І. І. До художньої  спадщини майстра належать емоційно стримані та навпаки  яскраві пейзажі і натюрморти. Одна з тем творчості митця, яка була для нього дуже важливою,  пов’язана з Херсонським суднобудівним заводом (На рейді. 1960-ті рр.). Раннє полотно «На судноверфі» (1960) Заслуженого художника України Платонова А. Г. також занурює нас у повсякденність цього славетного херсонського підприємства.

В експозиції репрезентовано роботи  Трапенка В. М. та його сина Трапенка В.В., які зворушують стриманою кольоровою палітрою та простотою і виразністю почуттів (На річці Кошовій. 1988; Натюрморт з калиною. 2003), а також невеличке полотно видатного херсонського митця Петрова Г. П. – майстра пейзажу та  натюрморту, одного з найкращих акварелістів України. Петров завжди з захопленням писав  невибагливі херсонські краєвиди. Саме поетизації рідного краю він присвятив усе своє життя (Північна брама Херсонської фортеці. 1991).

Творчість наївних художників є одним з пластів сучасного мистецтва. Вона вимагає серйозного і вдумливого вивчення, в якому не може бути місця поверхневим та суб’єктивним судженням. Представники наївного мистецтва найчастіше запозичують свої сюжети з навколишнього життя, фольклору, релігійної міфології або власної фантазії. Окрасою експозиції є панорамні види рідного міста Сергєєва Г.С., ім’я якого увійшло у Всесвітню енциклопедію наївного мистецтва. Абсолютно свідомо художник використовує позитивну і життєстверджуючу блакитно-зелену кольорову гаму. Не дивлячись на те, що для його творів характерні певні умовності та спрощення, вони, наче маленькі оповідання про привабливі куточки рідного міста, дуже змістовні і розповідні (Старий Херсон. Морський причал. 1976; Херсонський базар до революції. 1978).

В експозиції представлено твори ще однієї представниці наївного мистецтва — Рибальченко О.П., яка є типовим художником-самородком. Не маючи художньої освіти, створюючи свої картини від щирого серця, мисткиня не уявляє  життя без малювання. Наше  місто, забудоване спорудами різних епох та архітектурних стилів,  виглядає в її полотнах дуже своєрідно (Морехідне училище у Херсоні. 1997; Херсонський художній музей).

В експозиції репрезентовані полотно Машницького В.А., який вмів дуже особливо бачити рідну землю і  гостро відчував пульс часу (Суднобудівний завод. Суботник. Обідня перерва. 1973), та два твори Беліча І.В., на яких зображено старовинні херсонські споруди (Яхт-клуб. Херсон. 2000; Старий телеграф. 1999).

Трохи ностальгічна експозиція невеликої виставки творів  херсонських митців, доповнена давніми фотографіями мешканців Херсона, є своєрідним подарунком співробітників музею херсонцям та гостям нашого міста, яких ми від душі поздоровляємо з значною ювілейною датою.