Вставку “Православна ікона та церковна старовина” приурочено до Дня апостолів Петра і Павла, який відзначається 12 липня. В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського художнього музею.

Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у православ’ї, як один з провідних жанрів живопису. З прийняттям у 988 році християнства, до Київської Русі з Візантії прибувають перші ікони, які були невід’ємним атрибутом релігійного християнського культу. Місцеві майстри вчилися на високих взірцях візантійського іконопису, переймаючи досвід, нові для них естетичні та художні канони.

Слово «ікона» походить від грецького «ейкон» — образ, зображення. Іконографічне різноманіття священних зображень, їх тематичний розвиток займає чималий відрізок часу задовго до появи власне ікони — художньо виконаного священного образу на стійкій, твердій, невеликого розміру, як правило, дерев’яній основі. Поступово ікона змістовно збагачувалась і духовно поглиблювалась. За своїм призначенням вона наділена великою сакральністю, бо несе в собі максимальне наближення до божественного прототипу. За уявленням віруючих, ікона не замінює святого, а свідчить про його присутність, має властивості благодаті, захищає і зцілює. Образи, втілені в іконах, вважаються взірцем моральної чистоти і одухотвореності.

Матеріали, які використовуються в іконописі, можуть мати рослинне (дошка), мінеральне (пігменти фарб) і тваринне (яєчна основа темпери, рибний клей) походження.

Релігійний зміст ікон визначив не тільки строго канонізований характер зображення, а й вироблення своєрідної системи прийомів, які підпорядковуються смисловій суті образу, його духовному початку. Для ікон характерне умовно-площинне трактування зображення, ритмічність строгої композиції, виразність ліній і кольору.

В експозиції представлені різноманітні ізводи з зображенням найбільш шанованих в християнській релігії образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів (Спас у Силах. XVII ст.; Богоматір Феодоровська. XIX ст.; Богоматір Одигітрія. Поч. XXст.; Миколай Чудотворець. XIX ст.).

Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя (Святий Миколай Чудотворець з житієм у срібному окладі. XIXст.; Страждання святих вликомучеників Киріака і Улити. ХІХст).

Прикладами ікон «північного письма» XVIIст. є образи Апостола Пилипа, Євангеліста Луки, Євангеліста Марка. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.

Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Богоматір Вгамуй мої печалі. XIXст.; Апостол Андрій Першозваний. XIX ст.).

Експозицію доповнено зразками церковного декоративно-ужиткового мистецтва  (хрести, свічники, складні, натільні образки та ікони).

Шановні відвідувачі!

До святкування Дня Конституції України, 28 червня запрошуємо Вас на День відкритих дверей у музеї! Вашій увазі буде представлено наступні виставки:

«Набуття суб’єктності» — персональна виставка сучасного українського художника Віктора Сидоренка;

«Українське та світове мистецтво» — живопис та скульптура ХVIII-ХХст. з колекції музею;

«Західноєвропейське мистецтво XVII – поч. XX ст.» — живопис, скульптура та декоративно-ужиткове мистецтво з колекції музею;

«Семантичний сюрреалізм Михайла Толстих» — персональна виставка живопису Михайла Толстих;

«Чарівні кольори Анатолія Бикова» — персональна виставка Анатолія Бикова, присвячена 80-річчю майстра.

Музейна експозиція працює з 9:00 до 16:00.

28 червня о 12:00 запрошуємо Вас також відвідати відкриту екскурсію «Українське мистецтво живопису». Екскурсія пройде у залах експозиції музею ХІХ – ХХ ст. Під час заходу буде розглянуто виникнення українських мистецьких шкіл та творчих художніх об’єднань Києва, Харкова, Одеси на прикладах життя та творчості таких майстрів пензля як Микола Пимоненко, Володимир Орловський, Евгеній Буковецький, Петро Левченко.

Також з радістю анонсуємо одну з найцікавіших екскурсій Художнього музею — екскурсію на музейну вежу “Подорож у колиску часу”, яка відбудеться 29 червня об 11:30!

Кому буде цікавий цей маршрут?.. Якщо ви любите історію свого міста, милуєтесь архітектурою початку ХХ століття, не можете байдуже пройти повз гарний будиночок — записуйтесь не вагаючись! А ще на вас чекатиме трохи дива… та Хранителька часу, яка має свої таємниці. Запрошуємо дорослих та дітей від 12 років! Вартість — 80грн. Екскурсійна група має обмежену кількість учасників, записатись можна за телефонами: 050-917-56-76, (0552)49-31-64.

13 червня в Херсонському обласному художньому музеї ім.Олексія Шовкуненка відбулось відкриття виставки сучасного українського художника Віктора Сидоренко «Набуття суб’єктності». До експозиції увійшло 35 творів живопису, графічні роботи та скульптура.

Виставку відкрила директор музею, заслужений працівник культури України Аліна Доценко. Привітали автора та свої враження від виставки виказали заступник голови Херсонської обласної ради Оксана Рукавішнікова, начальник Управління культури Світлана Думинська, члени піклувальної ради музею — Вікторія Гавренкова та Юрій Рожков. За словами виступаючих, виставка Віктора Сидоренка — це справжня культурна подія для Херсона.

Експозиція здатна зацікавити і допитливу молодь, і людей різного віку та світогляду, які прагнуть для себе та своєї країни оновлення, набуття нових смислів. Автор проекту розповів про ідею виставки та її головного персонажа, представив експонати та відповів на численні питання публіки та преси. «Набуття суб’єктності» — це тема, над якою художник працює вже багато років. Персонаж, який є присутнім на полотнах та в скульптурі — напіводягнений чоловік в нижній білизні, яку у нашій країні протягом майже століття носили всі соціальні верстви.

На виставку завітали художники — члени спілки НСХУ в Херсонській області, викладачі та студенти мистецьких спеціальностей херсонських вишів, курсанти Херсонської морської академії, творча молодь міста, блогери та представники ЗМІ.

Віктор Сидоренко — український художник, куратор, народний художник України та Заслужений діяч мистецтв України, академік Національної академії мистецтв України, професор. У 2003 році представляв Україну на 50-й Венеційській бієнале з проектом «Жорна часу».

Концепцію виставки «Набуття суб’єктності» автор описує так:

«Для нашого суспільства все ще залишається актуальним питання вибору, ми все ще перебуваємо в транзитному стані переходу між радянським минулим і капіталістичним сьогоденням. Ми ще досі не можемо набути суб’єктності. Нам не дано втекти зі свого минулого, яке стає підсвідомістю сьогодення, і не дано перехитрити майбутнє. Людині не дано привласнити минуле, воно належить їй так само, як і іншим. Тому самоідентифікація, «перевірка достеменності», нескінченна звірка з самим собою актуальні у всі часи.

Головна тема, над якою я працюю вже багато років, досліджуючи і розвиваючи її образні смисли, визначилася у 1996 році, у проекті «Амнезія», де вперше з’явився мій персонаж – напіводягнений чоловік в нижній білизні, яку у нашій країні майже протягом століття носили всі соціальні верстви. Тоді, переживаючи складний і багато в чому незавершений і до сьогодні процес національного самовизначення, Україна відкидала своє радянське минуле, прагнула викреслити його з колективної пам’яті. Однак неусвідомлений, ще не проаналізований досвід повертається в суспільну свідомість незжитими міфами і соціальними комплексами.

Ми живемо в епоху прозорості, яка викриває ілюзії і переосмислює весь культурний і ціннісний багаж. Розвінчана чергова прекрасна ілюзія – ілюзія свободи. Свобода переходить в розряд абстрактних ідей, яким не судилося збутися. Пошук необмежених можливостей свободи – завдання мого персонажу. Світова наука, як відомо, досі не запропонувала чіткого визначення «людини», тому мистецтво мусить пропонувати свої версії.»

Завітайте до музею! Познайомитись із роботами художника можна буде до 13 липня.

Міжнародний день музеїв в цьому році проходить під назвою 

«Музеї як культурні хаби. Майбутнє традиції»

         Музей може бути місцем зустрічі — не тільки з творами експозиції або однодумцями, але і з власним «я» — думками, почуттями, точкою зору, адже кожен експонат — це привід для розмови… В цьому році ми пропонуємо нашим відвідувачам стати активними учасниками культурних подій, відчути себе частиною сучасного музею. Запрошуємо на інтерактивні заходи 18 травня!

10:00-18:00 — День відкритих дверей! Всі виставки можна подивитись безкоштовно.

12:30 — Інтерактивна екскурсія на музейну башту «Подорож у колиску часу» для дорослих та дітей від 12 років. Кількість учасників обмежена — група формується за попереднім записом (49-31-64, 050-917-56-76), вартість 40 грн.

Будівля музею з елементами декору різних часів – справжня перлина архітектури. Більше ніж сто років тому цей будинок належав Херсонській Міській Думі, пережив декілька війн та бурхливих подій історії. Музей та будівлі біля нього  — головні об’єкти уваги на цій театралізованій екскурсії. Ви дізнаєтесь історію містобудування початку ХХ ст., побачите історичний центр міста з висоти пташиного польоту, загадаєте бажання під бій курантів, зустрінетесь з Хранителькою часу…

14:00 — Інтерактивний захід «Діалоги про мистецтво» за участі плейбек-театру «Sun City». Кількість учасників обмежена — група формується за попереднім записом (49-31-64, 050-917-56-76), вхід вільний.

Ми обрали 5 найцікавіших творів, представлених в експозиції, щоб розкрити їх таємниці та почути ваші враження. Обговорення творів музейної колекції допоможе відчути себе не стороннім спостерігачем, а частиною світу мистецтва. Ваші думки важливі!.. «Оживити» враження від робіт, емоції та спогади допоможуть актори молодого херсонського плейбек-театру.

Чекаємо на вас у музеї!

В колекції Херсонського обласного художнього музею ім.Олексія Шовкуненка зберігається чимало творів, присвячених важливим подіям історії, як святковим, так і трагічним. І до 33-ої річниці катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, вшановуючи пам’ять постраждалих, варто згадати саме цей сюжет в творчій спадщині заслуженої художниці України Марії Несторівни Шнайдер-Сенюк.

Мисткиня написала твір «Чорнобиль» через чотири роки після трагедії на ЧАЕС. Символічною мовою художниця передає стан людей та природи. На полотні ми бачимо ліквідаторів аварії, які йдуть боротися з пожежею, і тих, кого вони захищають — своїх дружин, дітей, матерів.

Ця боротьба за безпеку людства  продовжувалась декілька років руками 600 000 ліквідаторів. Число постраждалих від аварії можна визначити лише приблизно. За даними організації Союз «Чорнобиль», десять відсотків з них померло, 165 000 осіб отримали інвалідність. Чорнобильська катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики.

Живописна робота «Чорнобиль» — це ліва частина диптиху, яка присвячена трагічним подіям української історії… В творчості художниці можна побачити багато світлих сюжетів — народні свята, працю на ниві природи, фольклорні мотиви, пейзажі та натюрморти, виконані в техніці гобелену, живопису, графіки.

Але важливим для мисткині було показати і трагедії: Чорнобиль, голодомори 30-х років, щоб зберегти ці події в пам’яті та з усією відповідальністю поставитись до майбутнього, яке ми сьогодні творимо власними руками.